- •Футурологія, прогнозування, передбачення
- •Футурологічні дослідження
- •Тема 2: Метаісторичні та міждисуиплінарні засади футурологічного знання Взаємовідносини футурології з науками:
- •Концепції історії та метаісторичні основи футурології
- •Концепції історії:
- •Історія розвитку утопічного мислення
- •Фактори, які вплинули на сучасне розуміння утопії:
- •Співвідношення науки, ідеології та утопії
- •Тема 4: Індустріальні та постіндустріальні теорії
- •Роль когнітивних цінностей:
- •Тема 5: Популярні постіндустріальні концепції 20 століття
- •2. Глобальні проблеми
- •Тема 7: Тенденції у сфері політики та міжнародних відносин
- •3 Порядки симулякрів:
- •Епістемологія (теорія знання) постмодернізму
- •Тема 13 : Методи футурології
- •Тема 14. Основи дослідження цінностей (вартостей)
- •Тема 15. Вартості у футурології
- •Джерела ціннісних критеріїв поведінки, цілей і значення за Венделом Беллом:
- •Підходи до розуміння цінностей у Футурології:
- •Цінності у рамках розвитку і державного будівництва України
Тема 2: Метаісторичні та міждисуиплінарні засади футурологічного знання Взаємовідносини футурології з науками:
Економіка, екологія та демографія: відповідно мають односторонній характер.
Історія: перехрещення цілей; футурологія використовує моделі історичних процесів.
Соціологія: дослідження однакових явищ; постмодерністська соціологія близька до футурології; футурологія використовую методологію соціології.
Політологія.
Глобалістика і альтернативістика: роботи антиглобалістів близькі до футурології; футурологічна і глобальна тенденція до інтеграції, універсалізації, альтернативістика ставить за мету вивчення альтернативних шляхів переходу до якісно кращої цивілізації.
Природничі науки: тісно пов’язані з футурологією. Фізика.
Філософія: найбільший зв'язок з футурологією. Аксіологія (філософія вартостей) складає одну третину футурології. Онтологія – філософія буття. Соціальна філософія.
Концепції історії та метаісторичні основи футурології
Історизм – підхід до дійсності як такої, що розвивається в часі; розвиток об’єкта як системи; вивчення закономірностей його розвитку.
Детермінізм – вчення про визначеність всіх процесів у світі.
Теологічний – все визначає Бог;
Космологічний – все визначає природа;
Антропологічно-етичний – людська воля.
Інтердетермінізм – існують стани і події, для яких причина не існує або не може бути вказана.
Фаталізм – віра в визначеність буття наперед.
Концепції історії:
Циклічна – найстарші з усіх: Геракліт, Платон, Тойнбі, Шпенглер.
Лінеарна – від кращого до гіршого і навпаки. Концепція прогресу – від гіршого до кращого. Теорія прогресу походить від теорії позитивізму. В ній багато спільного з утопією. Наслідки теорії прогресу:
а) уявлення про лінійну неперервність розвитку;
б) фіксація на розвитку соціально-економічних та політичних процесів;
в) потрібність і успішність в прогнозуванні;
г) прогнози мають характер відображення, вони не творять нічого нового.
Модель спіралі – діалектика Гегеля.
Модель різоми – кореневища, яке не має центру – фігура постмодернізму.
Лекція 3: Утопія та антиутопія
Футурофобія - несприйняття людиною уявлень про якісно інакше майбутнє.
Томас Мор придумав термін "утопія".
Утопія - це зображення ідеального суспільства, яка не існує на теперішній час.
Антиутопія - модель небажаного суспільства (Джон Стюарт Мілл 1868 “Distopia”)
Ознаки утопій: деталізована картинка майбутнього, продиктовані правила поведінки, моделювання ідеального суспільства.
Види утопій :
Соціальні – опису ють соціальний лад;
Технократичні – описують технології.
Утопії енерції;
Утопії дії.
1868 Джон Срюарт Сілл вперше вжив термін “dystopia”.
Історія розвитку утопічного мислення
Античний період – Платон, Арістофан: ідеальний устрій, свобода, індивідуальний розвиток.
16 століття – Томас Мор (попередник соц. науки) і його «Утопія» 1516 (християнські цінності, гармонія з природою, немає приватної власності, немає гордості).
Даніель Дефо «Робінзон Крузо» (утопія капіталізму, цінності прибутку, індивідуалізму, першість бізнесу, рівність шансів, а не можливостей).
Макс Вебер «Протестантська етика та дух капіталізму».
18 століття – Ж.Ж.Руссо (свобода, рівність, всі народи рівні).
Маркіз де Кондорсе «Ескіз історичної картини прогресу…»
Початок 19 століття – час утопічного соціалізму.
Фур’є, Оуен (робив комуни, «Нова гармонія»), Сенсімон (всі мають працювати для всіх, ане для себе), Чернишвикий.
Кінець 19 – початок 20 століття – марксизм і анархізм. Ідея відчуження.
Марксизм: Макрс, Енгельс, Ленін. Анарзізм: Пруденс, Акунін, Штірнер.
Відчуження – соціальний процес, який характеризується перетворенням діяльності людини і її результатів на самостійну силу, пануючу над нею і ворожу їй. 4 види відчуження: 1) від результатів своєї праці; 2) від процесу виробництва; 3) від себе; 4) від власної родової сутності (від суспільства).
Друга половина 20 століття -- постіндустріальна утопія: універсальність і класова відстороненість цінностей, екомислення, соціальна захищеність, екологічна свідомість.
Сучасні погляди на утопію.
