Лекція 1: Поняття футурології

Вступ:

Цілі (для студента) вивчення футурології:

1. Навчитися формувати власну цілісну систему уявлень, переконань.

2. Формувати мислення, орієнтоване на майбутнє.

3. Перейти на глибші рівні усвідомлення соціальних процесів.

4. Практично використовувати теоретичні напрацювання соціальних наук.

Поняття футурології:

1943 – вперше вжито поняття футурології Осадом Флегтхаймом.

2 види прогнозу: нормативний (знайдення способів досягнення заданих цілей) і пошуковий (дослідження можливих станів варіа6нтів майбутнього).

Етапи розвитку футурологічних знань:

1. Уявлення про майбутнє у населення давніх часів (тоді побутував презентизм мислення, який означає, що майбутнє уявляється як теперішнє; міфологічне уявлення і релігія);

2. Зародження утопічного мислення;

3. Література про майбутнє 19-20 століття (позитивістське мислення, віра в силу людського духу, технологічний прогрес);

4. Період Холодної війни (зародження футурології на Заході, випереджувальне відображення дійсності як функція науки – в СРСР);

5. Популярна футурологія 70-80-х років, діяльність Римського клубу;

6. Сучасний етап.

Причини розвитку футурології в останній період:

1. Зростаюча динаміка, зміни у всьому;

2. Рух в майбутнє перетворився в некерований процес,який максимально залежить від дій людей;

3. Суперечність між матеріалістичними цінностями й ідеалістичними прагненнями;

4. Механістичний погляд на людину.

Футурологія – сфера знань (наукова і навчальна мета дисципліна) для дослідження, винайдення, відкриття, оцінки та пропонування можливих, найбільш імовірних та бажаних образів (варіантів) майбутнього (визначення супермена в сфері футурології Вендела Белла).

Жім Дейтор: головне завдання футурології – вивчати образи майбутнього. Фред Полак – засновник концепції образів майбутнього («Images of future»)

Річард Слотер виділив 3 елементи футурології:

1. Дослідження майбутнього;

2. Вивчення майбутнього;

3. Рухи майбутнього (соціальні рухи за створення кращого майбутнього).

Сохаїл Інаятулах розділяє технічне та гуманістичне знання у рамках футурології.

2 концептуальні напрямки футурології: теоретичний та практичний (корпоративна, урядова, військова, поліцейська, етична).

Футурологія, прогнозування, передбачення

Прогнозування – спеціальне наукове дослідження, спрямоване на отримання знань про можливі стани прогнозного об’єкта. Прогноз – науково обґрунтоване судження про можливі стани прогнозного об’єкта в майбутньому. Прогностика – наука про прогнозування.

Слабкість прогнозування або причини недостатності прогностики:

1. Недостатній науково-філософський потенціал;

2. Вузько-дисциплінарна і практична (низькі рівні абстракції) спрямованість;

3. Слабкий зв'язок з філософськими ідеями та соціологічними концепціями;

Передбачення – судження про стан об’єкта у майбутньому. Ненаукове (гадалки, астрологія, хіромантія, народні прикмети) та наукове (може виступати у формі прогнозу, логічного умовиводу).

Цілі футурології за В. Беллом:

1. вивчення можливих майбутніх;

2. -//- найбільш імовірного майбутнього;

3. -//- образів майбутнього;

4. -//- знаннєвих основ футурології

5. -//- етичних основ футурології

6. інтерпретація минулого і орієнтація в теперішнє

7. поєднання знань і цінностей для вивчення соціальних дій

8. збільшення демократичної участі для творення майбутнього

Практичне значення і важливість футурології:

1. поширює принципи миру і охорони довкілля;

2. поширює принципи генераційної етики;

3. сприяє узагальненню та генерації знань;

4. допомагає людям боротися зі страхом і відчути себе учасником творіння майбутнього

5. допомагає досягати практичних особистих цілей.

Негативний вплив футурології: можливість маніпуляції – маніпулятивного прогнозування – тенденція сприймати історичні події як односторонній соціальний процес; розрахунок на однозначну інтерпретацію подій; ціль – відведення від реальних проблем.

Проблеми, які розглядає футурологія:

1. проблема «плоского світу» Кен Вілбер «Коротка історія всього»;

2. технологічний нарцисизм;

3. пануюча ідеологія економічного зростання;

4. проблема короткотермінового мислення.

Футурологічні дослідження

Основні напрямки футурологічних досліджень:

1. емпіричні (аналітичні) – дослідження на базі позитивізму, Герман Кан «Рік 2000».

2. Критичний (порівняльний) – критичний підхід до існуючої парадигми і врахування здобутків інших цивілізацій – Сохаїл Інаятулах.

3. Активістський (солідаристський) – впровадження соціальних рухів.

4. Мультикультурний (глобальний).

Рівні футурологічного знання за Річардом Слотером:

1. Поп-футуризм;

2. Проблемно-орієнтовані роботи – дослідження в межах існуючих дисциплін;

3. Критичні футурологічні дослідження – дослідження глобальних процесів; нетрадиційний погляд на реальність – Белл, Какклюен.

4. Епістеміологічні праці з футурології (епістема – простір знання) – Вендел Белл.

Проблеми дисципліни футурології:

1. Наявність праць низького рівня, відсутність належної легітимізації робіт (що варте ваги, а що – ні);

2. Несприйняття футурології домінантними дисциплінами;

3. Важкодоступни системність футурології;

Функції футурології:

1. Прогностична;

2. Пізнавальна – осмислення різних філософських проблем;

3. Світоглядна

4. Інтегруюча

5. Проективно- превентивна – проектування і запобігання, випередження певних сценаріїв