
- •Практична робота
- •1. Загальні теоретичні відомості
- •2. Алгоритм розрахунку захисного заземлення
- •Допустиме значення опору заземлювального пристрою в електроустановках
- •Наближені значення питомих опорів землі залежно від типу грунту
- •Значення коефіцієнтів сезонності
- •Вертикального стрижня в грунті
- •Значення коефіцієнтів використання вертикальних електродів
- •Значення коефіцієнтів використання горизонтальних смуг
- •3. Приклад розрахунку захисного заземлення
- •Вихідні дані для розрахунку захисного заземлення
- •Література
Практична робота
ТЕМА: Розрахунок захисного заземлення
МЕТА: набути практичні навики у визначенні основних параметрів заземлення та розрахувати захисне заземлення
1. Загальні теоретичні відомості
Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із “землею” або її еквівалентом металевих струмопровідних неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
У відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.080-81 ССБТ “Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление” захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережах з напругою понад 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.
Принципова схема захисного заземлення наведена на рис. 1.
Основними елементами заземлювального пристрою є заземлювачі, які можуть бути природними і штучними. Як природні заземлювачі можуть бути використані металеві та залізобетонні частини комунікацій і будівельних споруд, які знаходяться в землі. В якості штучних заземлювачів застосовуються вертикальні та горизонтальні електроди. Як вертикальні електроди використовують стальні стрижні діаметром 10 – 16 мм та довжиною 5 –10 м, кутову сталь розміром від 40 x 40 до 63 х 63 мм, а також стальні труби діаметром 50 – 60 мм довжиною 2,5 – 3 м. Вертикальні електроди з’єднують стальною штабою шириною 20 x 40 мм та товщиною 4 мм або круглим дротом діаметром 10 – 12 мм.
Для заземлення електроустановок, які живляться від мережі з ізольованою нейтраллю, використовують комбіновані групові заземлювачі, які складаються з вертикальних електродів, розміщених за планом у ряд або по контуру, з’єднаних горизонтальним електродом.
Для заземлення електроустановок з напругою понад 1000 В мережі із заземленою нейтраллю використовують розподільний заземлювач, який виконують у вигляді сітки, що складається зі з’єднаних один з одним горизонтальних електродів, розміщених на глибині 0,5 – 0,7 м у межах території, зайнятої заземленим обладнанням.
Rh
а)
Rh
б)
Рис. 1. Принципова схема захисного заземлення:
а) у мережі з ізольованою нейтраллю до 1000 В;
б) у мережі з заземленою нейтраллю;
1 –обладнання, яке заземлюється; 2 – заземлювач захисного заземлення;
3 – заземлення нейтралі джерела струму;
,
–
опір захисного заземлення і тіла людини
відповідно, Ом;
– струм
замикання, А;
–
струм через тіло людини, мA;
ZА, ZВ, ZС – повний опір ізоляції фаз
2. Алгоритм розрахунку захисного заземлення
Мета розрахунку – визначення основних конструктивних параметрів заземлення (кількість, розміри, порядок розміщення вертикальних стрижнів та довжини з’єднувальної смуги), при яких опір розтіканню струму не буде більшим нормованого значення.
Розрахунок виконується методом коефіцієнтів використання у такій послідовності:
1. З’ясувати вихідні дані:
– характеристика електроустановки (тип, напруга, потужність, засоби заземлення, розміщення обладнання тощо);
– форма та розмір стрижнів, з яких потрібно виготовити заземлюючий пристрій, глибина закладання їх у землю.
2.
Визначити розрахунковий струм замикання
на землю
та
відповідне йому нормоване значення
опору розтіканню струму захисного
заземлення
Розрахунковий струм замикання – це найбільш можливий для даної електроустановки струм замикання на землю.
Для
електроустановок
з напругою до 1000 В
.
В електроустановках напругою понад
1000 В
визначається
за формулою:
де
– лінійна
напруга мережі, кВ;
–
довжина кабельних та повітряних ліній
відповідно, км.
Відповідні нормативні значення опору розтіканню струму заземлювального пристрою (ЗП) вибираються з таблиці 1.
Табл. 1