23. Аналіз оборотності оа.

В процесі діяльності кожного п-тва відбувається кругооборот ка-піталу, від швидкості його обер-тання залежить ефективність роботи п-ств та його ф-ва стій-кість. Для аналізу оборотності найбільш мобільної частини ОА викор 3 групи показників оборотності:

1)загальні показники оборотності всіх активів;

2) показники складові загальної оборотності активів;

3) часткові показники оборотності окремих видів активів.

До 1 групи включ 2 показники:

-загальний показник оборотності всіх ОА у днях;

-коеф. оборотності активів в разах.

Т= З * Д/ О; К= О/ З (в разах)

Середні залишки ОА розрах за формулою середньої арифмет на декілька дат, середн хронолог викор 2-го розділу активу балансу.

Оборотність ОА у звітному періоді порівнюють з показниками попе-редніх періодів. Способом ланцюгов підстановок розрах вплив середнього залишку ОА і обсягу обороту з реалізації на зміну показників оборотності. В результаті зміни оборотності ОА відбувається відносне вивільнення ОК або його додатк залучення. Розрахунки показників оборот-ності та їх зміни за 2 періоди оформ в аналітичн таблиці. Окремі види ОА мають різну швидкість обертання тому для вияснення причин зміни загальної оборот-ності в днях розрах показники складові загальної оборотності. Їх визнач діленням середніх залишків кожного виду ОА на чистий одноденний оборот з реалізації. Часткові показники оборотності, які відносяться до з-ої групи врах специфічні особливості обертання кожного виду ОА, а тому вони більше застосов в АГД ніж у ФА. Оборотність товарів розрах діленням середніх запасів на одноденний товарооборот. Закінч аналіз ОА розробкою заходів, які сприяють прискоренню їх оборотності. Є такі щляхи прискорення ОА:

1)скорочення тривалості виробни-чого циклу за рахунок інтен-сифікації в-тва (викор новітніх технологій);

2)поліпшення організації матер. – технічн постачання;

3)скорочення часу перебування капіталу в запаси;

4)прискорення процесу відван-таження прод. оформл. розра-хункових документів;

5)скорочення часу перебув. коштів у дебіторс. заборгованості.

Якщо протягом тривалого часу на рахунках підприємства є великі залишки грошей, то це може бути наслідком нераціонального використання ОК. Згідно вимогам ФМ частка ГК та їх еквівалентів у всіх ОА підприємства не має перевищувати 5 %.

22. Аналіз стану оборотних активів

В майні підприємств любої галузі діяльності значну частку займають ОА, найвища частка- в торгівлі, найменша- в галузі транспорту і зв'язку.

Метою аналізу стану ОА є:

1) оцінка відповідності їх стану потребам розвитку ОДП

2) пошук шляхів забезпечення такої відповідності.

Для аналізу ОА використовують фін. звітність, дані б.о. і показники фінансового плану підприємств. Про оборот капіталу, що відбувається в процесі ГДП зумовлює нерівномірну зміну обсягів різних видів ОА, у зв'язку з цим змінюється їх структура, тому ан. стан ОА слід з початку дати оцінку змін, що відбулися в обсязі і структурі цих активів за Зв. період,а також оцінити вплив цих змін на оборотність капіталу і ФСП. Для цього за даними 2 р. активу балансу складають аналітичну таблицю, в якій на поч. і на кін. Зв. періоду показують суму і частку кожної із статей в загальному обсязі ОА, а також визн. віднесення показників. За даними таблиці дають оцінку змін, що відбулися в структурі ОА "+"- оцінюють збільшення часток тих статей оборотність яких є вища і навпаки, "─" – зростання суми і часток статей з низькою оборотністю, які свідчать про зростання імобілізації коштів з обороту на непередбачувані цілі (ДЗ за товари,роб.,послуги,а особливо ін. поточна ДЗ,яка охоплює суму штрафних санкцій і підлягають відшкодуванню постач., а також заборгованість з відшкодування нестач,розтрат).

Загалом негативно оцінюють також збільшення суми ін. ОА,які включають:ГК в дорозі, податкові зобов., та ОА що не увійшли у ін. статті.

Що стосується виробничих запасів, товарних запасів та ін. ЗМОА то їх зб. оцінюється як зростання власного потенціалу підприємства. Однак ця оцінка має оточнюватися в процесі подальшого аналізу.

Зміни в структурі ОА доцільно представляти у вигляді діаграми. Давши оцінку змін в обсязі і структурі ОА приступають до аналізу запасів.(р. 8 Примітки до РФЗ).Вона дає можливість глибше аналізувати зміни, що відбувались в обсязі та структурі ВЗ на поч. і кін. зв. року.

Однак це ще не дає можливості оцінити їх достатність для нормального виробничого процесу. Для цього необх. фактична наявність запасів за їх видами, порівняти з нормативами цих запасів. Порівняння можуть проводитись в ході вн. аналізу. Такі нормативи мають розроблятися в сумі і в днях до обороту.

У процесі аналізу фактичні запаси сировини,ГП на кін. зв. періоду порівнюють з нормативами наступного за зв. датою кварталу, як в сумі так і в днях до обороту.

Це дає можливість зробити висновки про достатність запасів для торговельної діяльності підприємств.

Фактичні запаси в днях = залишок ЗМОА на зв. дату / плановий одноденний оборот наст. кварталу

Для грунтовнішої оцінки стану запасів за даними обліку провести аналіз достатності запасів у розрізі структурних підрозділів підприємства.Такий аналіз носить техніко-економічний характер і виходить за рамки ФА.

На стан роботи підприємства негативнол впливають як значні наднормативні запаси товарів так і не достатність їх обсягів.

Ін. статті ОА крім запасів не нормуються, а тому в процесі аналізу їх вивчають тільки в динаміці.

Приділяють увагу аналізу кожного виду ДЗ. За даними р.9 Приміток до річної ФЗ дають оцінку складу ДЗ за строками її погашення.

Їі поділяють:

1) заборгованість не погашена до 3-х місяців

2) від 3-х до 6-ти

3) від 6-ти і вище

Зб. ДЗ часток із значними термінами непогашення свідчать про імобілізацію, зменшення ДЗ пов'язане із списаннями не може мати позитивної оцінки в аналізі.

Аналіз простроченої ДЗ необхідно за даними аналітичного обліку розглянути кожного боржника окремо щоб вияснити причини заборгованості, реальність боргу і оцінити достатність заходів вжитих для стягнення боргів.Для цього використовують прийоми документальної ревізії. Необхідно зауважити що збільшення резерву боргів свідчить про погіршення розрахунків.

24. А-з фін. забезп. оборот. акт.

Фін.заб. – обсяг і структ. фін. рес., вклад. в ці активи. Так як п-ва викор. і власн., і позик. кап., при аналізі необх. є визнач. розміру власн. обор. кап. ВОК , який = Власн. кап. – довгостр. зобов. – не оплач. кап. АБО = Обор. кап. – поточ. зобов. Збільш. ВОК свідч. про зрост. самофінансув. обор. акт. Недостат. ВОК свідч. про те, що п-ва змуш. для покриття не обор. акт. залуч. поточ. зобов., що свідч. про незадовіл. структ. бал. З метою розрах. ВОК і аналізу його достатності склад. аналіт. табл.. на поч.. і кін. звіт. пер., в якій визнач. суму ВОК, зміну показн. за звіт. пер. Щоб оцінити достатність ВОК у внутр.. аналізі порівн.. факт. його суму з нормативами, передбач. у фін . плані п-ва. Для такого порівн.. беруть кварт. нормативи до дати склад. ФЗ. Якщо є надлишок ВОК то його залуч. у поточ. фін. інвест. Навіть якщо у п-ва достат. ВОК, воно може мати фін. труднощі. Для цього необх. визнач. факт. наявн. влас. кап. в зап. мат. обор. акт. на поч.. і кін. р. Сума ВОК повинна також покривати: деб. заборг. за тов.., ін.. пот. деб. заборг., поточ. фін. інвест., гр.. кошти, ін.. обор. акт.

Щоб визнач. суму влас. кап., вклад. в ЗМОА, необх. від загал. суми ВОК відняти все те, що в балансі покрив. ним, крім запасів. Щоб оцінити достатн. вкладень ВК в зап. необх. порівн.. факт. суму з кварт. нормат. до дати склад. річ. звітн. Далі виясняють участь позик капіт. та інших джерел у формув. запасів. Склад. аналіт. табл.., де на поч.. і кін. звіт. пер. груп. джерела покриття товар. запасів, виявл. їх структ. і зміни за звіт. пер. При цьому для виявл. суми коротко строк. кредитів у запасах необх. від загал. суми кредитів відняти наявні грош. кошти і їх еквіваленти. У ФА такий показн. назив. чистою кредитною позицією.

Для узагал. резул. склад. матричний баланс. Його склад. на поч.. і кін. пер. Він дає можлив. побач., які зміни відбул. за звіт. пер. у структ. вкладень ВК і позик. кап. в не обор. акт., запаси, деб. заборг.