10. Субєкти та організаційні форми зовнішнього фінансового аналізу.

Зовнішній фінансовий аналіз проводиться аналітиками які є сторонніми особами для підприємства і не мають допуску до його внутрішньої інформаційної бази.

Він може проводитися з позицій власників, акціонерів, засновників, потенційних інвесторів, кредиторів, ділових партнерів, податкової служби. При чому мета проведення фінансового аналізу в результаті фінансового аналізі у кожного з них є свій інтерес, наприклад власників можуть більше цікавити дивідендів ринкової вартості, тоді як кредиторів більше цікавить питання ліквідності і платоспроможності.

Зовнішній фінансовий аналіз може здійснюватися у таких організаційних формах:

-експертиза фінансово-господарського стану підприємства які можуть проводити державні фіскальні органи; -Оцінка показників звітності і котирувань акцій яку періодично проводять фондові біржі; -менеджмент-консалтинг який проводиться за договором з підприємством, спеціалізовані консалтингові фірми з метою покращення механізму; -аудит, який передбачає оцінку фінансового стану у процесі аудиту фінансової звітності.

11. Організація фінансового аналізу на підприємстві.

Організація фінансового аналізу на підприємстві залежить від його ролі і місця структурі економічних служб і контурів управління підприємством. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що внутрішній фінансовий аналіз може розглядатись як функція фінансового менеджменту.

На вітчизняних підприємствах фінансовий аналіз здійснюють працівники бухгалтерії. На великих підприємствах функції фінансового аналізу виконують фінансові аналітики і менеджери які працюють в фінансовому відділі. Вони займаються фінансовим аналізом і плануванням, а також контролем та оперативним управлінням.Фінансові служби здійснюють:-фінансове;-кредитне; Касове планування. Ведуть оперативну фінансову роботу спрямовану на виконання плану доходів і витрат. Разом з працівниками бухгалтерії забезпечують складання кошторисів бюджетів поточних і капітальних вкладень.

Працівники фінансових відділів проводять аналіз фінансової звітності дають оцінку виконання плану реалізації та інших показників. Деякі функції виконують спостережні ради акціонерних товариств.

12. Основні етапи проведення фа.

ФА - це процес дослідження фін. стану й основних результатів фін. діяльності пі-тва з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Можна виділ. такі основні етапи ФА п-тва:1. Збір і підготовка вхідної інформації

2. Аналітична обробка3. Аналіз, оцінка і інтерпретація результатів4. Підготовка висновків і рекомендацій На 1-му етапі проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з’ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бух.звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію. На 2-му етапі здійснюють переведення типових форм бух. звітності в аналітичні форми, які дозволять проаналізувати структуру звітів і динаміку змін, проводять розрахунок і групування показників по основних напрямках аналізу. На 3-му етапі проводиться аналіз структури і динаміки змін основних показників фінансових звітів, виявляють взаємозв'язки між основними показниками, здійснюють інтерпретацію отриманих результатів. На 4-му етапі готують висновок щодо фін. стану підприємства, виявляють "вузькі" місця і резерви підвищення ефективності діяльності, розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства.Також до етапів ФА можна віднести: 1. Аналіз фін. стану підприємства, яке здійснює проект. 2. Прогноз обсягів реалізації продукції проекту. 3. Оцінка інвестиційних витрат і розрахунок поточних витрат за проектом. 4. Прогнозування прибутків. 5. Прогноз грошових потоків (узагальнення попередніх розрахунків, забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати, уточнення структури капіталу проекту). 6. Прогноз бух.балансу (відображає припустимий розвиток накопичуваних активів і джерела їх формування). 7. Визначення потреб у фінансуванні. 8. Розрахунок показників ефективності проекту з урахуванням ризиків та невизначеності; 9. Узгодження у часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгостр. і короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість)

13. Система інформації, яка використовується у ФА. Успішне проведення ФА в першу чергу залежить від інформаційної бази, яка х-зує стан аналізуєм.обєкта і перспективи його розвитку. При чому аналіз виступає як споживач інформації, він сам створює нову інформацію про аналізує мий об’єкт. Забезпечення процесу ФА інформат.повино відбуватись за принципом спостережності, дотримання якого передбачає визначення основних цілей системи, дослідження яких повинні сприяти оброблені вхідних даних і отримання вихідної інформації. Основою для створення системи інформаційного забезпечення повинен покластись перелік аналітичних задач. Виходячи із цього , будується інформаційна модель, яка описує характер взаємозв’язків, низку перетворень вхідної інформації у вихідну. ФА висуває ряд вимог до інформації. Основною є достовірність, під якою розуміють сукупність відповідності інформації реальному об’єкту. Доречність – не вся інформація повинна бутти опрацьована , а тільки та яка є необхідною. Інформація є доречною, якщо здатна підтвердити або змінити рішення,які приймаються. Своєчасність, цінність, доступність, оперативність. Недостатність інформації призводить до зниження обґрунтованості та достовірності аналізу. Сучасна економічна інформація повинна бути придатною для машинної обробки.