32. Використання моделі Спріпгейта і універсальної дискримінантної функції для оцінки потенційного банкрутства.

В зах. країнах застос. такі моделі: модель Альтмана, модель Спрінгера, модель нагляду за позиками, модель рекурсивної розбивки. В Укр. застос. Z-індекс Альтмана, який явл. собою ф-цію від деяких показн., які хар-ть економ. потенц. п-ва і його результ. роб. за мин. пер. У загал. вигляді Z-індекс Альтмана має вигляд: Z=0,717х1 + 0,847х2 + 3,107х3 + 0,42х4 + 0,998 х5, де х1 – власн. обор. кап. у вал. балансу, х2 – нерозп. приб./вал. бал., х3 – приб. до сплати % і под../позик. кап., х4 – баланс. варт. акц./позик. кап., х5 – виручка від реал./вал. бал. Мінім. допуст. знач. Z-індекс =1,23. Якщо менше, то ймовірн. банкр. велика, якщо більше – то мала. Ця формула застос. для оцінки публік. акціон. т-в. Для ін.. п-в застос. формула: Z = -0,3877 – 1,0736х1 + 0,579х2, де х1 – оборот. активи/поточ. зобов., х2 – сума зобов./вал. бал. Якщо індекс менше 0 то ймов. банкр. велика, якщо більше 0 – то мала. Широко пошир. є модель Спрінгера. Z=1,03А + 3,07В + 0,66С + 0,4Д, де А – роб капіт./загал. варт. акт., В – приб. до сплати % і под../ загал. варт. акт., С – приб. до сплати / поточ. зобов., Д – чистий приб./ загал. варт. акт. Універсальна дискримінантна ф-ція: Z = 1,5х1 + 0,08х2 + 10х3 + 5х4 + 0,3х5 +0,1х6, де х1 – чистий приб./ зобов., х2 – вал. балансу/зобов.; х3 – чистий приб./вал. бал., х4 – чистий приб./виручка від реаліз. х5 – вироб зап. / вир. від реаліз. х6 – вируч. від реаліз./вал. балансу. Якщо Z більше 2, то п-во фін. стійке, якщо в межах від 1 до 2 фін. рівновага поруш., в межах від 1 до 0 – п-ву загрож. банкрутство, менше 0 – п-во напівбанкут. Модель Спрінгейта була побудована у 1978 році за допомогою покрокового дискримінантного аналізу методом, який розробив Едуард І. Альтман.

26.Аналіз кредиторської заборгованості.

із джерел залучених активів в оборот п-ва є КЗ, яка відображ. у 4 р. пасиву балансу ПЗ. Вона виникає у зв’язку з тим, що в процесі д-ті п-ва не завжди здійсн. розрах. з юрид. и. КЗ, що при цьому виникає є різновидом комерц. Кредиту, який є важливим чинником статті фінансового стану п-ва.

Пот. КЗ скл. із заборгованості постач., заборг. перед бюджетом, заборг. з оплати праці і страхування, авансів покупців у рах. майб відвантажень. В залежн. від умов виникнення КЗ поділ. на допустиму і невиправдану. Допустимою вваж. заборг. за акцентованими платіжними вимогами напростроч. заборг. перед бюджетом зі страхув. та інших ПЗ. До невиправданої належать всі види прост. заборг. п-ва. Така заборг. часто є наслідком скрутного фін. стану, коли відсутні кошти для платежів. Вона може виникати також у зв’язку зі несвоєчасним оформленням та поданням розрах. плат. док.. а також допущеними помилками у розрах. КЗ аналізують у такій же послідовності як ДЗ. Її вивчають загалом, а також за окремими видами і кредиторами. На основі даних балансу і аналіт. о-ку розрази з кредит. виявляють зміни, що відбулися в обсягу і складі КЗ, реальність і характер боргів, а також час і причини їх утворення. Особлива увага повинна приділ. простроч. КЗ. Для оцінки змін в обсязі і структурі КЗ на підставі даних 4 розділу пасиву балансу скл. аналіт таблицю, в якій показ. Стан кожного з видів цієї заборг. на поч. і кін. звітного періоду. А також зміни структури заборг. У ФЗ відсутні необхідні для аналізу дані про наявність просточ. КЗ для її вивчення під час зовн. ФА можна скористатися місячними формами статзвітності №1Б «Звіт про ФЗ, КЗ, ДЗ», де у 2 розділі показ. заг. сума простроч КЗ. У внутр. аналізі розрах. з кредиторами використ. дані аналітичного обліку і ПД, які дають можливість групувати КЗ за термінами її погашення (до 1 місяця, від 1 до 3 міс., >3 міс.); встановлюють причини непогашення кожного простроч. боргу, підтяв. його звірками розрах. відпов. термінів позовної давності, виявл. винних у допущенні КЗ та назнач. заходи з її порушенням.

Для оцінки стану розрахунків з кредиторами розрах. показники оборотності КЗ, такі як сер трив її погаш, КЗ в днях, що була необх при розрах з кредиторами в частині придбання, розрах ділення сер знач величини КЗ на середньоденну суму закупівель у звітн періоді. Коеф оборотності КЗ визнач діленням суми закупівель для пот д-ті п-ва у звітн періоді на сер КЗ постач або діленням к-ті днів у періоді на сер трив погаш заборг. Сума закупівель =Запаси на кін року+с/в реаліз прод-запаси на поч. року Дані про запаси на поч. і кін звітн періоду, які використ у поч. д-ті п-ва беруть із 2 р. АБ, а про с/в реаліз пр-ції у звіті про фін рез. Сер КЗ у частині придбання за звітн період визная за сумою статей і векселів виданих і КЗ за т.р.п. (4 р. ПБ). Використ ф-лу простої сер або сер хронологічної. Показники оборотності КЗ у частині придбання для пот д-ті п-ва порівнюють з показн періодів. Проводять також порівняння показн оборотності КЗ і ДЗ за т.р.п..

Якщо тривалість обороту КЗ у звітн році хоча б на декілька днів перевищує оборотність ДЗ, то це свідчить про те, що п-во втримувати позики довше, ніж дозволяє це своїм боржникам.

Для порвняння ДЗ і КЗ скл спец табл., в якій з 1 сторони показ види ДЗ, а з 2 – КЗ, та знах відхилення. Визнач також скільки КЗ припадає на 1 грн ДЗ. За даними такої табл. Вивчають динаміку показників та їх структури. Аналіз стан пот розрах необх враховувати, що ДЗ неможливо погасити КЗ за винятком взаємозаліку. КЗ неє норм джерелом покриття ДЗ, оск взаємне кредитування забор законод. Для поліпш стану розрах з кредиторами важливе значення має дотрим розрах-платіжної дисципліни.