
- •1.Інформаційний блок
- •Поняття попиту та фактори, що визначають закон попиту
- •Табличним;
- •Графічним;
- •Аналітичним.
- •1.2. Нецінові чинники попиту та їх вплив на зміни попиту
- •1.3. Цінова еластичність попиту
- •1. Інформаційний блок
- •1.1. Поняття пропозиції та фактори, що визначають закон пропозиції
- •Табличним.
- •Графічним.
- •Аналітичним.
- •1.2. Нецінові чинники та їх вплив на зміну пропозиції
- •С початку за допомогою графіків зобразимо зміни пропозиції.
- •1.3. Цінова еластичність пропозиції
- •Інформаційний блок
- •1.1. Взаємодія попиту та пропозиції: ринкова рівновага
- •1.2. Відхилення від рівноважного рівня, як результат впливу нецінових чинників попиту та пропозиції
- •Г рафік s2 відображає зменшення пропозиції і як бачимо в цьому випадку рівноважна ціна продукції зросте а рівноважна кількість продукції зменшиться, тобто: s ; pе ; qе .
- •1.3. Виникнення надлишку та дефіциту на ринку
- •1.4. Взаємопов’язаність ринків
- •Інформаційний блок
- •1.1. Різноманітність ринкових структур
- •1.2. Основні ознаки ринку чистої конкуренції
- •1.3. Ринок чистої монополії
- •1.4. Характеристика олігопольного ринку
- •1.5. Ринок монополістичної конкуренції
- •Інформаційний блок
- •1.1. Ринок товарів і послуг
- •1.2. Ринок ресурсів
- •1.3. Ринок праці
- •1.4. Фінансовий ринок
1.5. Ринок монополістичної конкуренції
Судячи з назви цього типу ринкової структури, вона дійсно передбачає поєднання монополії та конкуренції, бо, з одного боку, монополістична конкуренція містить у собі дуже значний рівень конкуренції, з іншого - присутня певна доза монополістичної влади.
Основними ознаками ринку монополістичної конкуренції виступають такі:
1. Кожна фірма володіє відносно невеликою часткою всього ринку.
2. Фірма має обмежений контроль над ринковою ціною;
3. Майже неможливі таємні змови, узгоджені дії фірм з метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін;
4. Відсутність взаємної залежності між багаточисельними фірмами;
5. Диференціація продукту.
Головною відмінною ознакою монополістичної конкуренції є диференціація продукту (продукція фірм на монополістичному ринку близька, проте не повністю взаємозамінювальна). Монополістична конкуренція широко розповсюджена в таких секторах
економіки, як сфера послуг, роздрібна торгівля, виробництво предметів споживання. Продукти можуть диференціюватися за різноманітними параметрами.
Форми диференціації продукту:
1. Якість продукту (продукти можуть відрізнятися за своїми фізичними або якісними параметрами):
функціональні відмінності;
матеріали;
дизайн;
якість роботи.
Наприклад, комп'ютери відрізняють за потужністю апаратури, програмного забезпечення, графічного висновку, а підручники з економіки - за змістом, структурою, доступністю, графіками, малюнками тощо.
2. Послуги (якість обслуговування) - послуги й умови, що пов'язані з продажем продукту:
упаковка;
швидкість;
ввічливість;
наявність кредиту;
послужливість.
3. Розміщення (маленькі магазини ближче до покупців, ніж супермаркети; деякі магазини працюють цілодобово).
4. Стимулювання збуту (насамперед реклама) - використання торговельних знаків і торговельних марок.
Отже, споживачі віддають перевагу певним продавцям і у певних межах платять більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити усі свої запити. Тому продавці та покупці не пов'язані стихійно, як на ринку чистої конкуренції.
На ринку монополістичної конкуренції фірма обирає оптимальний обсяг випуску продукції за тим же сценарієм, що й у випадках з монополістичним та олігополістичним ринком. Бо вона має можливість впливати на ціну зміною випуском продукту. Проте крива попиту, яка є ціноутворюючою, має більш пологий нахил, ніж на олігополістичному ринку.
Крім цього, монополістична конкуренція породжує ще одну проблему, з якою не зустрічаються фірми на інших ринках. Справа в тому, що різноманітність продукту (диференціація) обходиться Дорожче, ніж виробництво стандартизованого продукту, якщо намагатись виробляти всі види благ, то тоді були б неминучими високі витрати.
Проте споживачі бажають як різноманітності продукту, так і низьких цін на них. Чи роблять ринкові економіки правильний вибір між великою різноманітністю і низькими витратами?
Господарська практика стверджує, що часто-густо, марно витрачаються ресурси для виробництва множини практично ідентичних марок виробів. Чим більший сукупний ринок, тим менш коштовним виявляється забезпечення на ньому будь-якого заданого рівня різноманітності.
По мірі розвитку економіки і зростання багатства людей, підвищення різноманітності стає більш ефективним, оскільки зростає попит на всі блага. В дуже бідній країні для задоволення попиту на багатьох ринках може виявитися досить продукції тільки одної (монопольної) фірми.
По мірі розвитку економіки і, відповідно, розширення споживчого попиту відкриваються можливості для надходження більшого числа фірм, і ринкові структури еволюціонують у сторону монополістичної конкуренції, забезпечуючи споживачам вигоди від різноманітності. Такого роду виграш може бути отриманий від використання переваг міжнародної торгівлі.
Висновки:
Типи ринкових структур характеризують різний рівень конкурентності ринків.
Типи ринкових структур поділяються на дві групи; досконала конкуренція (чиста конкуренція) і недосконала конкуренція (монополія, олігополія, монополістична конкуренція).
Чим менш конкурентним є ринок, тим більше можливостей у виробника впливати на ринкову ціну.
Негативні наслідки монополії як і весь монопольний ринок має регулювати держава.
Види ринків та їх інфраструктура
Основні поняття: Види ринків; ринки товарів; ринки послуг; ринки праці; ринки ресурсів; фінансові ринки; головні установи ринкової інфраструктури.
Ключові проблеми:
Ринок товарів і послуг.
Ринки ресурсів.
Ринок праці.
Фінансовий ринок