
- •1.2. Категорії дисципліни та взаємозв’язок їх
- •1.3. Функції та завдання дисципліни
- •1.4. Генеза дисципліни, логіко-структурна схема побудови її
- •2.2. Передумови й умови функціонування ринкових відносин
- •2.4. Особливості товарного ринку
- •2.5. Форми та методи регулювання товарного ринку
- •2.6. Види ринкових процесів на товарному ринку
- •3.2. Особливості діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку
- •3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
- •3.4. Функції інфраструктури
- •3.5. Маркетингові посередники як підґрунтя інфраструктури товарного ринку, типи їх
- •3.6. Показники оцінювання стану та розвитку інфраструктури товарного ринку
- •3.7. Маркетингова концепція розвитку суб’єктів інфраструктури
- •3.8. Проблеми розвитку інфраструктури товарного ринку
- •4.2. Функції оптової торгівлі
- •4.3. Особливості оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення
- •Відповідно до цих характеристик можна виокремити низку особливостей, властивих оптовій торгівлі товарами виробничо-технічного призначення (рис. 4.4).
- •4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі
- •4.5. Макроекономічні показники оптової торгівлі
3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку
Для глибшого розуміння ролі інфраструктури товарного ринку її функцій та характеристики діяльності варто розглянути елементний склад її.
В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, за допомогою яких реалізуються її функції, поділяють на три блоки (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Головні елементи ринкової інфраструктури
Значна частина елементів загальної інфраструктури належить до спеціалізованої інфраструктури товарного ринку (див. рис. 3.3).
Рис. 3.3. Елементний склад інфраструктури товарного ринку
Наведений перелік не вичерпує розмаїття наявних структур. До того ж він недостатньо впорядкований для поглибленого аналізу та вивчення.
Елементи інфраструктури доцільно розподілити на групи за ознакою спорідненості завдань і виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку.
З огляду на це вирізняють такі групи або складові:
організаційна складова — оптові й торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, дилерські, лізингові тощо посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств і галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;
матеріальна складова — складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні й транспортні системи;
інформаційна складова — інформаційні й довідкові системи стосовно продукції, її виробників та споживачів, умов постачання та цін; маркетингові й консалтингові фірми;
кредитно-розрахункова складова — фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, що забезпечують безперервність розрахунків під час купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів і матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;
кадрова складова — фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи суб’єктів господарювання ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади з підготовки працівників і фахівців для сфери товарного обігу.
Найбільший обсяг робіт з формування та забезпечення обігу товарів та послуг, здійснення актів купівлі-продажу виконують суб’єкти організаційної складової. Їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв’язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу й раціональному використанню ресурсів.
Матеріальна складова відіграє важливу роль і в діяльності самих суб’єктів інфраструктури товарного ринку, і в забезпеченні руху товарів у процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів у матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та збереження їх, таропакувальна система сприяє збереженню якості й підвищенню конкурентоспроможності товарів. Розвиток матеріальної складової — це одна з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації.
Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб’єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги й структуру попиту та пропозиції. Вони створюють умови для доброчесної конкуренції, якомога ефективнішого перебігу ринкових процесів.
Суб’єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функціонування товарного ринку завдяки своєчасному й безперебійному здійсненню фінансово-розрахункових операцій і пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дає змогу суб’єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу.
Кадрова складова відіграє вагому роль у процесі формування й реалізації трудової політики на товарному ринку. Високопрофесійні кадри здатні не лише визначати його проблеми, а й успішно розв’язувати їх. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційного хисту, а й глибокого знання товарів, уміння налагоджувати ділові взаємини між суб’єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.