3.2. Особливості діяльності суб’єктів інфраструктури товарного ринку

В економічній науці тривалий час точилася дискусія стосовно сутності, ролі та місця інфраструктури товарного ринку в системі національного господарства. Деякі автори вис­ловлювали й обґрунтовували думку, що інфраструктура первинна, а виробництво вторинне. Інші — навпаки стверджували, що інфраструктура товарного ринку є лише складовою суспільного виробництва, що не відіграє самостійної ролі. Хибність як першого, так і другого твердження зумовлена подвійним характером праці й особливістю її продукту в інфраструктурі товарного ринку.

Головною відмінністю праці в інфраструктурі товарного ринку від діяльності виробничих галузей є відсутність її продукту в матеріально-речовій формі.

Суб’єкти інфраструктури товарного ринку значною мірою беруть безпосередню або опосередковану участь у суспільному виробництві, але не створюють кінцевий продукт. Функціональне призначення їх полягає у тому, що вони продовжують процес виробництва в сфері обігу, а праця, що при цьому витрачається, збільшує вартість сукупного продукту, хоча й не змінює матеріально-речової форми товару. Тому діяльність більшості суб’єктів ІТР належить до продуктивної, а продуктом цієї діяльності є послуги.

Стосовно сутності послуг в економіці поки не існує загальноприйнятого визначення. Більшість фахівців послуговуються визначеннями й характеристиками К. Маркса: «Цей вислів означає взагалі не що інше, як ту особливу споживчу вартість, яку створює ця праця подібно до будь-якого іншого товару, але особлива споживча вартість цієї праці дістала тут специфічну назву «послуга», адже праця здійснює послуги не як речі, а як діяльність». У теорії К. Маркса вирізнено два види послуг: «послуги .... втілені в товарах, натомість інші послуги, навпаки, не залишають відчутних результатів, що існують окремо від виконавців цих послуг». В. Д. Маркова наводить визначення послуги американсь­кого фахівця Т. Хілла: «послуга — це зміна образу або товару, що належить будь-якій економічній одиниці, й відбувається внаслідок діяльності іншої економічної одиниці за попередньої згоди першої». Таке визначення дає підстави розглядати послуги як конкретний результат економічно корисної діяльності, що виявляється у вигляді товару, або безпосередньо у вигляді діяльності. Економічна корисність робить послуги об’єктом торгівлі. Продуктом діяльності інфраструктури товарного ринку найчастіше є «інтегрований товар», продаж якого супроводжується наданням комплексу послуг. Головна відмінність послуг, пов’язаних із продажем і використанням товару в матеріально-речовій формі, від інших видів послуг полягає в тому, що вони невіддільні від цього товару, не існують окремо від нього. Товар може прода- ватись без надання послуг, але послуги без товару неможливі. Основні властивості послуг інфраструктури товарного ринку демонструє рис. 3.1.

Рис. 3.1. Властивості послуг інфраструктури товарного ринку

Підсумовуючи викладене можна дійти висновку, що діяльність з надання послуг у процесі фізичного обігу товарів у матеріально-речовій формі є продуктивною, а суб’єкти, які їх надають, продовжують процес виробництва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії, або вигоди, яку може отримати споживач.

У теорії маркетингу послуги, які що їх надають під час продажу товару або пов’язані з його використанням, тобто спрямовані на реальний товар, називають матеріальними.

Другу обширну групу становлять нематеріальні послуги.

Властивості послуг інфраструктури товарного ринку зумовлюють потребу у формуванні її суб’єктів на різних рівнях господарської ієрархії — регіональному, галузевому та окремого підприємства.

Суб’єкти ІТР обслуговують різних товаровиробників, адже продукт їхньої праці має загальний характер. Щоб товар став по-справжньому корисним, тобто реальною вартістю, його треба доставити в зазначене місце, у певний час і в потрібній кількості та якості, тобто у цілковитій відповідності із побажаннями споживача.

Особливу роль у цьому процесі відіграють нематеріальні послуги інфраструктури товарного ринку. До нематеріальних належать послуги, які не можна побачити, скуштувати, помацати, почути або понюхати перш ніж придбати. Це передовсім стосується інформаційного обслуговування, консультування тощо.

Детальніша характеристика діяльності суб’єктів ІТР з надання послуг, видового складу та стану розвитку їх висвітлюватиметься в наступних розділах посібника.