Тема 7: «Сім’я як соціальний інститут»

Питання 1. Сім’я як мала соціальна група

Перший підхід

Як мала соціальна група сім’я розглядається у тих випадках коли дослідженню підлягають саме стосунки між індивідами, які утворюють сім’ю.

Другий підхід

Розглядається як соціальний інститут.

Типи хар-к сім’ї як малої соц. групи:

1. Х-ки групи в цілому (цілі і завдання сімейної групи, її склад, стуктура, групова згуртованість, групова діяльність і х-ки взаємодії, структура влади, спілкування сім’ї тощо)

2. Х-ки зв’язків і відносин сімейної групи з більш широкими соц.. системами в рамках соц. структури суспільства(у цьому випадку вирізняють функції сім’ї щодо суспільства)

3. Цілі, завдання, функції стосовно індивіда (групова регуляція поведінки і взаємодії індивідів у сім’ї, груповий контроль, групові санкції, сімейні цінності, норми і зв’язки поведінки)

Питання 2. Сім’я як соціальний інститут

Згідно з інституціональним підходом сім’я - це особливий соціальний інститут, регулюючий між особові стосунки між подружжям, батьками, дітьми та ін.. родичами, зв’язаними спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою.

Основні категорії:

1. Умови життя

2. Структури сім’ї

3. Функції сім’ї

Питання 2.1. Х-ка сім’ї за умовами життя

Умови життя сім’ї становлять собою сукупність факторів макро-, мезо- і мікросередовища.

Загальні соц..умови поділяються на:

1. Соц.-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, житлового будівництва, реальних доходів, системи охорони здоров’я і медичного обслуговування)

2. Соц.-політичні (політика уряду щодо сім’ї, органів держ.влади, політ.партій, профспілок)

3. Соціокультурні (система чинних у суспільстві правових, моральних норм, цінностей і ідеалів, взірців діяльності та поведінки, засобів зберігання і розподілу соц.-важливої інформації, доступність культурних цінностей)

4. Демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, його розподіл за типами регіонів, міграційні процеси і переселення, розподіл населення за етнічними і територіальними спільнотами)

5. Екологічні (природно-географічні особливості середовища проживання, ступінь урбанізованості, санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності)

6. Соц.-психологічні (загальний стан свідомості людей, їхнє ставлення до світу і свого безпосереднього оточеня, соціальні установки, інтереси і ціннісні орієнтації).

Питання 2.2. Х-ка сім’ї за типами

Типи організації сім’ї:

1. Залежно від форм шлюбу:

- моногамна(2 партнери)

- полігамна(один із подружжя має декількох партнерів)

• полігінія (шлюб чоловіка з кількома жінками)

• поліандрія (шлюб жінки з кількома чоловіками)

2. Залежно від статі подружжя:

• різностатева

• одностатева

3. Залежно від кількості дітей:

• Бездітна

• З 1 дитиною

• Малодітна

• З середньою кількістю дітей

• Багатодітна

4. Залежно від складу:

• Проста (мукліарна сім’я – люди одного покоління)

• Матріархальна (сімя з кількох поколінь)

5. Залежно від місця людини в сім’ї:

• Батьківська (сімя, в якій людина народжується)

• Репродуктивна (сімя, яку людина створює сама)

6. Залежно від мешкання сім’ї:

• Матрилокальна (молода сімя, яка проживає з батьками дружини)

• Патрилокальна (з батьками чоловіка)

• Нелокальна (окремо)

Питання 2.3. Х-ка сім’ї (функціональна)

Соц. функції сім’ї:

1. Репродуктивна – біологічне продовження роду

2. Соц.- біологічна – реалізація природно-біологічних потреб людини

3. Соціалізація особи – включення дитини у соц. зв’язки

4. Екзістенційна – захист своїх членів від негативних дій ззовні

5. Господарсько – економічна – ведення дом.госп., підтримка та оцінка непрацездатних членів сім’ї

6. Соц.- статусна – питання збереження або зміни соц.. статусу

7. Рекреативна – відновлення фіз..та розумової активності людини

8. Культурно – досудова – організація нормального дозвілля та взаємозбагачення інтересів

9. Виховна – підготовка молодого покоління до життя в суспільстві

10. Комунікативна – обмін інформацією в середині сім’ї із навколишнім середовищем

11. Духовно – емоційна – розвиток особи в духовному взаємобаченні

12. Сексуальна – задоволення сексуальних потреб

Питання 3. Сучасна тенденція дослідження сім’ї

Дослідження, проведені українськими соціологами, демографами, психологами, а також проведене нами, дозволяють оцінити сучасний стан функціонування сім’ї як критичний. Показниками такого стану виступають: катастрофічні погіршення матеріального благополуччя сім’ї, відсутність нормальних умов для її життєдіяльності, зниження народжуваності, динаміка розлучень, дисфункійний розвиток сім’ї, які проявляються в підвищенні сімейної напруги, незадоволеності, подавленні почуттів, співзалежності.

Найпоширенішими тенденціями розвитку сучасної сім’ї в Україні є наступні:

• порушення механізму адаптації сім’ї до динамічних процесів у суспільстві;

• послаблення захисної функції сім’ї (як матеріальної, так і психологічної);

• структурно-функціональна трансформація сім’ї за невизначеності або суперечливості сімейних ролей;

• зниження значення сім’ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки або повторний шлюб;

• погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та закостенілістю батьківських норм;

• стійка орієнтація подружжя на малодітну сім’ю;

• загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім’ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток;

• дисфункціональний розвиток сім’ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість сімейних норм, маніпуляція партнером, дітьми, ігнорування потреб, почуттів членів сім’ї, конфліктна взаємодія;

• ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;

• нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності.

Встановлено, що багато з молодого, середнього і літнього подружжя незадоволені життям (біля 63%). 48% опитаних мають позашлюбні зв’язки, які їх влаштовують.

Таким чином, турбота про сім’ю є проблемою великої політики, а значні зміни в функціонуванні сім’ї являються стержнем структурних, політичних, економічних, демографічних реформ в Україні.