
- •Тема 1.Соціологія як наука про суспільство
- •Класифікація соц.Процесів
- •Тема2: Витоки та основні етапи соціології
- •1.Протосоціологічний етап(до хїх ст)
- •2.Класичний етап ( хїх -поч. Хх ст)
- •3. Сучасний етап(хх ст)
- •Тема 3.Суспільство як соц..Система
- •Тема4.Особистість в системі соц..Відносин
- •Основні характеристики особистості.
- •3.Чотири функції культури, що впливають на особистість:
- •5.Соціалізація індивіда і формування особистості
- •Тема 5.Соц.Відносини і структурування нерівності в суспільстві
- •Існує декілька підходів до визначення нерівності(стратифікації)
- •4 Типи соц..Стратифікації:
- •Тема6: Інституалізація життя суспільства. Соц..Організації
- •Тема 7: «Сім’я як соціальний інститут»
- •Тема 8: «Емпіричне і соціологічне дослідження. Утримання, обробка, аналіз емпіричної інформації»
Тема 1.Соціологія як наука про суспільство
Соціологія-це наука, яка вивчає структури суспільства, їх елементи і умови існування, а також соціальні процеси, які протікають в цих структурах.
Об’єкт науки «соціологія»-суспільство, яке розглядають як суспільство індивідів і взаємозв’язки між ними.
Предмет соціології-сукупність властивостей, зв’язків, відносин, які носять назву «соціальні»
Соц.структура- це сукупність стійких елементів соц. системи, відносно незалежних від незначних коливань в відносинах між системою і середовищем і які забезпечують прийнятність і стійкість моделі поведінки і соц..відносин в часі.
Соц.структура(більш легше визначення, за його словами)-це побудова суспільства вцілому, система зв’язків між його основними елементами.
Основні елементи соц..структури-це індивіди, які займають відповідні позиції «статуси» і які виконують відповідні соц..функції «ролі» і об’єднання цих індивідів на основі їх статусних ознак в групи, соц.території, етнічні та інші спільноти.
Соц.структура складається з статусів і ролей.
Група-це сукупність взаємодіючих людей, які відчувають свій взаємозв’язок і сприймаються іншими як деяка спільнота.
Класи- це великі соц.групи, які різняться за своєю роллю у всіх сферах життєдіяльності суспільства, які формуються і функціонують на сонові корінних соц.інтересів. Класи мають спільні соц..-економічні і психологічні, ціннісні орієнтації, свій кодекс поведінки.
Соц.слої- це проміжні чи перехідні суспільні групи, які не мають чітко вираженого специфічного відношення до засобів виробництва.
Страти-соц.група, яка відрізняється своїм статусом в соц.ієрархії суспільства за якимось параметром(тип професії,рівень доходу і т.п).
Соц.процеси-це комплекс явищ взаємодії людей одон з одним і комплекс явищ, які проходять в організації і структурі груп, що змінюють відносини між людьми чи відносини між складовими елементами спільноти.
Класифікація соц.Процесів
Системна класифікація:
1)Внутрішньоособистісні процеси, які проходять в особистості людини.
2)Процеси, що проходять в відносинах між двома індивідами.
3)Процеси між індивідом і групою.
4)Процеси, що змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти.
5)Процеси, що змінюють відносини між двома групами(спільнотами).
6)Процеси, що змінюють структуру і організацію глобального суспільства.
Функціональна класифікація:
процеси кооперації,конкуренції, пристосування, асиміляції,мобільності, конфлікту.
Соц.система- це спосіб організації, існування соц..групи, виникаючий в результаті взаємодії індивідів на базі продиктованих соц..ролей за допомогою норм і цінностей.
Тема2: Витоки та основні етапи соціології
1.Протосоціологічний етап(до хїх ст)
Представники: Платон, Арістотель.
2.Класичний етап ( хїх -поч. Хх ст)
Представники:
О.Конт-французький соціолог, який розвивав такий напрям як позитивізм в своїй праці «Курс позитивної філософії». Він розглядав суспільство як систему.
Спенсер: суспільство як біологічний організм, еволюція проходить однаково:
Роль судинної системи виконує транспорт,
Кровообіг-торгівля,
Роль харчування-промисловість і т.д.
К.Маркс-вивчав конфліктологію, спосіб виробництва і розподілу, ввів такі категорії як «праця» і «суспільна інформація».
М.Вебер-визначив, що соціальні дії-дії людини, незалежно від того носить воно зовнішній чи внутрішній характер, напрямленої на об’єкт з певною ціллю.