4. Політична концепція т. Гоббса.

ТОМАС ГОББС (1588–1679) – автор знаменитого “Левіафану”, представника англійської політичної думки На думку Гоббса, людина – не суспільно-політична істота, а егоїстична тварина (“людина людині – вовк”). Рівна від природи, вона отримує “право на все”, яке в умовах суцільного егоїзму, честолюбства перетворюється на “право ні на що”, на війну всіх проти всіх. Для формування стану “людина людині бог” виникає штучна інституція – держава, яка відбирає в індивідів природні права, окрім права на фізичне життя. Безмежні права держави зосереджуються в руках абсолютного монарха, а тому поділ влад на гілки неприпустимий, бо знову призведе до громадянської війни. Влада суверена-монарха не підлягає контролю, він – над законом.

За Гоббсом, держава – це і є суспільство, а суспільство – і є держава, які підносяться над людиною. Тобто, за Гоббсом – людина існує для держави, звідси виникла вся школа тоталітарних вчень.

Свої політичні погляди Т.Гоббс виклав у працях «Про громадянина», «Левіафан, форма і влада держави церковної і громадянської», які включають слідуючи ідеї: –    у природному стані, де люди були рівні, йде війна всіх проти всіх; –    перехід від природного стану до держави відбувається через укладання «суспільного договору»; –    уклавши договір, індивіди переходять у громадський стан, виражаючи попередні права, в тому числі право змінювати форму влади; –    держава гарантує підданим свободу, яка дозволяє робити все, що не заборонено правом; –    коли суверен не забезпечує підданим безпеки, вони використовують «право самозахисту»». Роль політичної науки, яка базувалась на психології і дедуктивному методі, Т.Гоббс вбачав у тому, щоб розкривати не те, чим урядування є насправді, а те чим воно мусить бути, що успішно контролювати істоти чиї спонуки є спонуками людської натури.

5.Становлення політики, політичних відносин та інститутів як результат суспільного розвитку.

Протягом всієї історії цивілізації мислителі різних країн замислювалися

над проблемами політики( намагалися відповісти на одне з ”вічних” питань

– яким має бути найкращий державний устрій. Їх ідеї( політичні теорії

прямо чи опосередковано впливали на політичні процеси.

В VI – V ст. до н.е. в античній Греції і на Стародавньому Сході вперше

була зроблена спроба створити систему політичних ідей( теорій. Політична

думка розвивалась як форма теоретичного узагальнення інтенсивного

політичного життя( що було характерним для цих суспільств.

Великий давньогрецький філософ Платон (427 – 347 рр. до н.е.) в своїх

діалогах («Держава», «Політик», «Закони») створив цікаву версію

походження держави ( сформулював уявлення про ідеальну державу( дав

характеристику реальних типів державного устрою: тімократії (влади

честолюбивих)( олігархії (влади небагатьох)( демократії (влади народу)(

тиранії (незаконна влада однієї людини( заснована на насильстві).

Найкращий державний устрій – держава розуму, в якій поєднано все

найкраще від олігархії і демократії, на чолі якого стоїть еліта,

аристократія, філософи…

90-ті роки XX ст. – початок відродження плюралістичної думки в Україні.

І знову, як і на початку століття, переважаючими є соціалістичні і

націоналістичні течії. Таким чином, аналіз розвитку політичної думки в

Україні доводить, що вона була і є складовою частиною світової

політичної думки.

Розглядаючи соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі, треба

звернути увагу на традиційні соціально-політичні течії: лібералізм і

неолібералізм, консерватизм і неоконсерватизм, соціалізм і

соціал-демократія, анархізм і «нові ліві», а також Новітні західні

соціально-політичні ідеї і концепції: концепція постіндустріального

суспільства, концепція інформаційного суспільства, концепція соціальної

держави, альтернативні соціальні ідеї (пацифізм, фемінізм, екологізм,

технократизм).

Сучасні релігійні доктрини потрібно розглядати з питань

соціально-політичної ролі церкви, соціально-політичної доктрини

католицизму, особливостей соціально-політичної доктрини православ’я,

соціальної ідеології ісламу.