15. Методи внутрішньофірмового фінансового планування

Нормативний метод є найбільш простим методом розрахунку планових фінансових показників. Знаючи норматив і об'ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник. У фінансових плануванні використовують загальнодержавні, місцеві (регіональні), галузеві нормативи та нормативи підпр.

Розрахунково-аналітичний метод застосовують тоді, коли нормативи відсутні. У цьому випадку аналізують досягнуте в базисному періоді значення конкретного фінансового показника, визначають індекс його змін в плановому періоді і розраховують планове його значення. В основі розрахунково-аналітичного методу лежить експертна оцінка тенденцій поведінки, динаміки і взаємозв'язку фінансових показників в планованому періоді.

Метод оптимізації планових рішень полягає у визначенні декількох можливих варіантів планових розрахунків і виборі по певному критерію оптимального варіанту. Найбільш часто цей метод застосовують при виборі варіантів інвестицій, плануванні капітальних вкладень. В якості критеріїв вибору оптимального рішення можуть використовувати такі показники, як мінімум приведених витрат, мінімум поточних витрат, максимум приведеного прибутку; мінімальний період оборотності капіталу; максимум прибутку на вкладений капітал а ін.

Метод економіко-математичного моделювання полягає в визначенні кількісного вираження взаємозв'язку фінансових показників і впливаючих на нього факторів.

16. Методи визначення планового прибутку

Для розрахунку планової суми прибутку від реалізації продукції (Товарів, робіт, послуг) найчастіше використовують один із наведених далі методів.

1. Планування на основі попереднього розрахунку планових показників виручки і собівартості реалізованої продукції (Товарів, робіт, послуг). Плановий валовий прибуток визначають як різницю між виручкою і собівартістю реалізованої продукції.

2. Планування на основі попереднього розрахунку планового обсягу реалізації продукції і даних операційного аналізу при порозі рентабельності, рівні змінних витрат, запасі фінанвої міцності. Плановий прибуток розраховують за формулою

де (ВПЛ - Вп.р) - запас фінансової міцності підприємства; Вп.р - виручка, забезпечує досягнення беззбитковості, тобто поріг рентабельності; дп - планована частка змінних витрат у виручці,%.

3. Планування на основі планованого обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та рівня рентабельності продажів, котрий визначається розрахунково-аналітично, коли значення цього показника у звітному періоді коригують з урахуванням прогнозованих змін у планованому періоді. Плановий прибуток у цьому разі розраховують так:

де Ур - середній рівень рентабельності продажів в планованому періоді,%.

4. Метод планування на основі формування цільового розміру прибутку. Планування здійснюють в зворотному порядку: спочатку розраховують обсяг коштів, необхідних підприємству для виробничого і соціального розвитку, матеріального заохочення та дивідендних виплат, тобто прогнозують розмір кожного грошового фонду, що фінансується за рахунок прибутку підприємства, потім визначають їх суму, яка показувала планову потребу в чистому прибутку. Для отримання сумарного прибутку додають суму податку на прибуток. Таким чином, базовим елементом планування є не виручка від реалізації, а чистий прибуток як бажаний результат (мета) діяльності підприємства.