
- •Ціль та завдання управління фінансами підприємства.
- •2.Основні функції фінансового управління.
- •Організація фінансової роботи на підприємстві.
- •Управління за центрами відповідальності.
- •6.Склад і зміст фінансової звітності.
- •7.Управлінський облік як джерело інформації про витрати та результати діяльності.
- •8.Методи обліку витрат на підприємстві
- •9. Зовнішні джерела інформаційного забезпечення фінансового управління.
- •10. Основні показники фінансового стану підприємства.
- •11.Експрес-аналіз фінансового стану підприємства.
- •12. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.
- •13. Завдання, об’єкти і етапи внутрішньофірмового фінансового планування.
- •14. Фінансова стратегія підприємства
- •15. Методи внутрішньофірмового фінансового планування
- •16. Методи визначення планового прибутку
- •17. Склад і зміст фінансових планів підприємства
- •18. Бюджетування в системі фінансового планування.
- •19. Планування розподілу прибутку.
- •21.Методи визначення базової ціни.
- •22. Розробка цінової політики
- •23. Вибір дивідендної політики
- •24. Методи нарахування і виплати дивідендів.
- •25. Мета та завдання управління оборотними засобами підприємства
- •26.Визначення постійної і сезонної потреби в оборотних засобах.
- •27.Методи визначення потреби в оборотних засобах.
- •28.Політика фінансування оборотних засобів.
- •29.Ефективне управління запасами.
- •30.Управління дебіторською заборгованістю.
- •31.Ефективне управління грошовими засобами.
- •32.Склад інвестиційного портфеля.
- •33. Інвестиційні операції та зміни вартості грошей в часі.
- •34. Облік інфляції в інвестиційних операціях.
- •35. Управління реальними інвестиціями
- •36. Методи оцінки доцільності впровадження інвестиційних проектів.
- •37. Управління фінансовими інвестиціями.
- •38. Підходи до управління портфелем фінансовими інвестиціями.
- •39.Оцінка вартості капіталу, залученого з різних джерел.
- •40. Середньозважувальна вартість капіталу і шляхи його зменшення.
- •41. Управління структурою капіталу.
- •42.Управління фінансовими ризиками
- •43. Класифікація фінансових ризиків
- •44. Способи оцінки рівня ризику.
- •45. Стратегія і тактика управління ризиками
- •46. Управління ризиками: пасивний захист.
- •47. Управління ризиками: активне реагування.
- •48. Структура фінансового ринку
11.Експрес-аналіз фінансового стану підприємства.
Метою такого аналізу є наочна і проста оцінка фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання і аналіз звітності.
Мета першого етапу прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Перше завдання вирішується шляхом ознайомлення з аудиторським висновком. Існують два основних типи аудиторських висновків: стандартний і нестандартний. Перший являє собою підготовлений в достатньо уніфікованому і короткому викладі документ, який містить позитивну оцінку аудитора (аудиторської фірми) про достовірність представленої в звіті інформації та її відповідності чинним нормативним документам. Нестандартний аудиторський висновок, як правило, дещо більший і містить деяку додаткову інформацію, яка може бути корисною користувачам звітності і розглядається аудитором з точки зору доцільності публікування і відповідності прийнятій технології аудиторської перевірки.
Мета другого етапу — ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому стані господарюючого суб'єкта. Складаючи перше уявлення про динаміку наведених у звітності і пояснюючій записці даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників. Аналізуючи тенденції основних показників, необхідно браги до уваги вплив деяких зовнішніх деформуючих факторів, зокрема інфляції. Крім того, не варто забувати, що баланс, будучи основною звітною і аналітичною формою, не є вільним від деяких обмежень.
Третій етап — основний в експрес-аналізі; його мета — узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів.Одним з основних елементів експрес-аналізу є вміння працювати з річним звітом і фінансовою звітністю. Зокрема фінансовий менеджер, якому часто доводиться брати участь у процесі укладання контрактів з потенційними контрагентами, повинен чітко уявляти структуру звіту, зміст його розділів.
12. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.
Для оцінки загрози банкрутства треба провести аналіз фінансового стану підприємства. При цьому насамперед слід перевірити його сумарну кредиторську заборгованість. Адже справу про банкрутство арбітражний суд порушує в тому разі, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх повернення строку.
Для аналізу фінансового стану аудитори використовують методики, які не завжди є доступними для всього кола осіб, задіяних у процедурі провадження у справі про банкрутство. Однак фінансист підприємства повинен знати основні критерії, за допомогою яких можна було б самостійно зробити висновок щодо причин визнання підприємства банкрутом на підставі даних його балансу. Зокрема встановити, чи дійсно це підприємство є неплатоспроможним, або перевірити достовірність висновку щодо визнання підприємства банкрутом на підставі даних ліквідаційного балансу. У цьому разі можна використати методику ДПА*30, яка передбачає розрахунок таких параметрів.
1. Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року і визначається відношенням оборотних активів підприємства до поточних зобов'язань.
2. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, потрібних для його фінансової стабільності, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних активів виробничих запасів, незавершеного будівництва, готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) характеризує негайну готовність підприємства сплатити свою заборгованість і визначається як відношення суми коштів підприємства до суми поточних зобов'язань.
Відповідно до цієї методики структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним у разі, коли:
• значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1;
• значення коефіцієнта забезпечення власними коштами (Кз.к) менше ніж 0,1;
• значення коефіцієнта абсолютної ліквідності (Ка.л) менше ніж 0,2.
Рис. 17.3. Причини банкрутства підприємств
Створено багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінки кредитоспроможності за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У світовій практиці найпоширенішими моделями оцінки фінансового стану підприємства та схильності його до банкрутства є економетричні моделі, збудовані на основі фінансових коефіцієнтів*31.
1. Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства.
2. Оцінка ймовірності банкрутства на основі Z-рахунку Альтмана.
3. Модель Ліса для оцінки фінансового стану.
4. Оцінка фінансового стану за показниками У. Бівера.
5. Метод рейтингової оцінки фінансового стану (рейтингове число).
6. Я-модель прогнозу ризику банкрутства.
7. Прогнозна модель Таффлера.
8. Модель Фулмера.
9. Модель Спрингейта.
10. Узагальнена модель, розроблена на основі дискримінантної функції.
11. PAS-коефіцієнт.
Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель. Вона базується на двох ключових показниках: показнику поточної ліквідності і показнику частки позикових коштів, від яких залежить імовірність банкрутства підприємства. Ці показники множать на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім додають до деякої постійної величини (const), також отриманої тим же дослідно-статистичним способом. Якщо результат Z виявляється від'ємним, імовірність банкрутства невелика. Додатне значення Z вказує на високу ймовірність банкрутства.
В американській практиці використовують такі вагові значення коефіцієнтів:
- для показника поточної ліквідності (покриття) (Кп): -1,0736;
- для показника питомої ваги позикових коштів у пасивах підприємства (Кз): +0,0579;
- постійна величина: -0,3877.