27. Черепно-мозкова травма – це механічне ушкодження черепа та його вмісту, яке супроводжується загально мозковою та вогнищевою симптоматикою.

Струс головного мозку: втрата свідомості, після відновлення свідомості амнезія або порушення памяті, головний біль, нудота, блювання, запаморочення. Обєктивно – свідомість збережена, гіпертензія, лабільність пульсу. Інструментальні методи дослідження змін не виявляють, стан нормалізується.

Лікування.: ліжковий режим, анальгетики, транквілізатори а потім ноотропіл, аміналон, актовегіл.

Забій – загально мозкова і вогнищева симптоматика. Є 3 ступені важкості: 1 ступінь – втрата свідомості до декількох годин, амнезія, повторне блювання, парези, порушення координації, мовні порушення. 2 ступінь – втрата свідомості до 6 годин, амнезія, багаторазове блювання, психічні порушення і порушення життєвих функції. 3 ступінь – втрата свідомості до кількох тижнів, рухове збудження, парези кінцівок, зміна м’язового тонусу, судомні напади.

Лікування.: для покращення реологічних властивостей крові – реополіглюкін, альбумін, кавінтон, ксантін, при підвищеній судинній проникності – аскорбінка, етамзилат тнатрію. При підвищеній внутрішньочерепній гіпертензії – салуретики осмодіуретики: манітол, гліцерин. При крововиливі – епсілонамінокапронову кислоту, контрікал. Пеніцилін. У лікувально – відновний комплекс включають ноотропіл, церебролізин, пентоксифілін.

Здавлення мозку – характеризується наростанням загально мозкових, вогнищевих і стовбурових симптомів. Причиною є внутрішньочерепні гематоми, переломи кісток черепа, пневмоенцефалія, гідроенцефалія.

1. Епідуральна гематома – обмежене накопичення крові між твердою оболонкою і кісткою. Загальмованість , біль, нудота, блювання, брадикардія, розширення зіниці на світло, локальні симптоми.

2. Субдуральна гематома – кров в субдуральному просторі, поділяються на гострі, підгострі та хронічні. Клініка наростає повільно, анізокорія на боці гематоми, локальні симптоми, судоми, порушення психіки.

3. внутрішньо мозкові гематоми – накопичення крові або її згустікв у тканині мозку. Загальномозкові симптоми ( головний біль, оглушення, нудота, блювання).

Лікування.: хірургічне.

28. Переломи основи черепа часто бувають продовженням переломів склепіння черепа. Рідше вони зустрічаються ізольовано - як правило, якщо сила удару направлена ​​в дно черепної ямки або в потилицю. Більшість переломів основи черепа бувають неускладненими, проте можливі лікворея, пневмоцефалія або каротидного-Кавернозна фістула. Нерідко переломи основи черепа супроводжуються крововиливом в середнє вухо, гематомами в області соскоподібного відростка (симптом Беттл) або окологлазничной клітковини (симптом окулярів). Ці симптоми дозволяють поставити діагноз у тих випадках, коли перелом не видно на рентгенограмі. Переломи лобної кістки часто бувають вдавленим і поєднуються з пошкодженням лобових або інших придаткових пазух носа, а також очниць. При розриві нюхових нервів, що проходять через гратчасту платівку гратчастої кістки, виникає аносмія.

Відкриті переломи вимагають ретельної хірургічної обробки для запобігання інфекції.

29. Травма спинного мозку – це механічне ушкодження хребта чи його вмісту, що клінічно проявляється спинальною чи корінцевою симптоматикою.

Струс спинного мозку – функціонально зворотня форма травматичного ураження спинного мозку, проявляється парестезія, слабкістю у ногах, порушення функції сфінктерів, тиск спинномозкової рідини може бути підвищеним, але склад її не змінений.

Забій спинного мозку – може спричинити обмежене або повне руйнування спинного мозку. Розвивається параплегія на фоні м’язової гіпотонії, порушення чутливості і функції тазових органів. Люмбальна пункція виявляє субарахноїдальний крововилив.

Стиснення спинного мозку – виникає при вивихах, переломах хребців, виникає в’ялий параліч і втрату усіх видів чутливості, перше спостерігається затримка сечі і атонія сечового міхура яка потім переходить в гіпертонію., можуть наставати паралічі, анестезія, порушення функції сфінктерів, пролужні.

Крововилив у речовину спинного мозку – може настати внаслідок розриву судин. Біль в момент травми, паралічі виникають блискавично, порушується чутливість і розлади сфінктерів.

Крововилив у оболонках спинного мозку - виникає гематома,потім виникає корінцевий біль, ригідність шийних мязів, парези, провідникові порушення чутливості, після травми може виникнути шок і бульварні порушення.

Лікування.: потерпілого потрібно покласти на щит або ноші, на рану накласти асептичну повязку, виключають будь0які рухи хребта. Призначають дегдратуючі засоби, препарати які знижують проникність судинної стінки ( етамзилат натрій, аскорбінова кислота), гемо статичні засоби, знеболювальні, біостимулятори ( лідаза, алое, склоподібне тіло) антихолінестеразні ( прозерин, галантамін). У комплекс реабілітаційних заходів включають ЛФК, масаж, електрофорез, парафінові аплікації, протезо-ортопедичне лікування.