8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато

Стратегічна бомбардувальна авіація (СБА), як і раніше, вважається найбільш універсальним компонентом ядерної тріади, здатним ефективно вирішувати завдання у всіх видах воєн і військових конфліктів. У сучасних умовах відповідно до вимог стратегії національної безпеки пріоритетним завданням СБА стала підготовка до використанню в регіональних конфліктах із застосуванням звичайних засобів ураження.

Основними перевагами застосування стратегічних бомбардувальників у регіональних конфліктах є велика дальність польоту і бойове навантаження, що дозволяє у стислий термін ефективно вирішувати широкий спектр завдань у будь-якому регіоні земної чи кулі в декількох регіонах одночасно.

Одним з основних варіантів використання бомбардувальників у початковий період війни при раптовому її розв'язанні американське командування вважає їхнє застосування з авіабаз постійної дислокації на континентальній частині США з завданням нанесення в максимально стислий термін ударів по об'єктах супротивника, виведення з ладу яких здатне порушити керування військами супротивника, викликати паніку, дезорганізувати тилове забезпечення, зірвати просування військ супротивника і запобігти захоплення ним стратегічно важливих об'єктів (аеродромів і портів, проток і ін.). При цьому кожен літак СБА за один виліт здатний вивести з ладу кілька об'єктів.

Перевагами такого варіанту в порівнянні з розгортанням передових угруповань є можливість швидкого силового реагування на раптово виникаючі кризові ситуації і відсутність необхідності використовувати аеродроми в зоні конфлікту.

Найважливішим фактором успішного використання стратегічних бомбардувальників у регіональних конфліктах американське командування вважає подальше підвищення ефективності їхнього бойового застосування, що буде забезпечуватися за рахунок проведення ряду заходів, таких як:

• оснащення бомбардувальників новими високоточними боєприпасами в звичайному спорядженні (JDAM, JSOW, WCMD), що забезпечують високий ступінь враження цілей (у тому числі рухливих) при діях переважно без входу в зону ураження ППО супротивника;

• удосконалювання бортового устаткування РЕБ бомбардувальників В-1В з метою зниження їхньої уразливості від засобів ППО в умовах ведення бойових дій у будь-який час доби і при відсутності підтримки тактичної авіації;

• модернізація системи керування і, у свою чергу, забезпечення екіпажів бомбардувальників даними цілевказівки, що припускає удосконалення засобів і методів взаємодії бомбардувальників і літаків розвідки наземних цілей, наведення і керування Е-8С системи "Джистарс".

Таким чином, американське військове керівництво, вважаючи стратегічну бомбардувальну авіацію ефективним засобом силового реагування на виникнення кризових ситуацій, проводить планомірну підготовку її до можливого застосування в глобальному масштабі в будь-якому регіоні, де може виникнути погроза інтересам США.

Тактична авіація за останні десятиліття придбала нові якості. Насамперед це здатність широко застосовувати ВТО, а також наносити удари в будь-який час доби, використовуючи автоматизовані системи бойового керування і дані космічної розвідки.

Застосування ВТЗ в операціях ВПС США і їхніх союзників

Озброєння	“Буря в пустелі” (Ірак, 1991)	“Рішуча сила” (Югославія, 1999)	“Непохитна воля” (Афганістан, 2001)	Воєнна операція авіація Повітряних Сил США і союзників проти Іраку (Ірак, 2003)
Загальна кількість бомб і ракет	256 000	23 000	22 000	29 000
Високоточна зброя, одиниць	20 500	3 000	12 500	20 000
Частка високоточної зброї, відсот. відсот.	8	35	57	68

У сучасних умовах у зв'язку з низьким ступенем ймовірності розв'язання ядерної війни роль тактичної авіації значно зросла. Її широкі можливості дозволяють наносити удари по військових і державних об'єктах супротивника і виконувати завдання завоювання переваги в повітрі, безпосередньої авіаційної підтримки, ізоляції району бойових дій і повітряної розвідки. У діях тактичної авіації ВПС США в залежності від конкретних умов обстановки може бути зроблений упор на виконання цього чи іншого завдання. Наприклад, у війні проти Югославії (1999) переважно наносилися повітряні удари по об'єктах у глибині території супротивника, а в операції США і їхніх союзників проти Іраку (2003), навпаки, до 80 відсотків вильотів тактичної авіації ВПС виконувалося для надання безпосередньої авіаційної підтримки сухопутним військам і морській піхоті шляхом знищення іракських військ і техніки на незначному віддаленні від лінії зіткнення (переднього краю).

Аналіз участі американської авіації в регіональних війнах останніх років показує наявність стійкої тенденції збільшення частки високоточної зброї в загальній кількості застосовуваних авіаційних засобів ураження (див. таблицю). Зокрема , у бойових діях проти Іраку в 2003 році частка ВТО була в 8,5 разів вище, ніж у 1991-м.

У цілому у воєнній операції ПС США і їхніх союзників проти Іраку в порівнянні з попередньої – "Буря в пустелі" застосування авіації антиіракської коаліції було значно більш результативним. Зробивши приблизно однакову кількість бойових вильотів (41 тис. в операції 1991 року і 46 тис. в операції 2003-го) і використовувавши в обох операціях практично однакове число високоточних засобів враження, вона, за даними, опублікованим в американській пресі, вразила майже в 4.5 разів більше цілей, ніж 12 років тому (4 500 і 19 900 відповідно).

Це було викликано значним підвищенням ефективності високоточної зброї і засобів розвідки. При цьому, якщо в першій війні проти Іраку тільки деякі американські літаки, такі як F-117, F-111 і F-15Е, були обладнані для застосування ВТЗ, то в другий практично всі ударні літаки і багато вертольотів США були здатні точно вражати цілі. По заявах представників американського командування, у 1991 році приходилося вирішувати питання про те, скільки літако-вильотів необхідно призначити для знищення назначеної цілі, а в 2003-му задача планувальних органів, як правило, полягала в тому, щоб .визначити, скільки цілей призначити літаку для враження в одному вильоті.

Подальше підвищення ефективності бойового застосування тактичної авіації керівництво ВПС США зв'язує з масовим надходженням на озброєння частин тактичної авіації малопомітних, що мають великий радіус дальність дії й оснащених новітнім устаткуванням літаків нового покоління F-22 і F-35, а також розвідувальним і ударними БЛА "Предатор", "Глобал Хок" і UCAV, що відповідно до планів повинне початися в найближчі роки.