
- •Змістовий модуль 1: Вступ в фізіологію
- •1. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних
- •2. Становлення і розвиток фізіології у хіх столітті
- •3. Внесок робіт Сєченова, Павлова, Анохіна, Костюка у розвиток світової фізіології
- •1. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль.
- •2. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль.
- •3. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.
- •4. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії.
- •6. Механізми проведення збудження по нервових волокнам.
- •7. Закони проведення збудження по нервовим та м'язовим волокнам.
- •8. Механізми проведення збудження через нервово-м'язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м'язових синапсів.
- •9. Спряження збудження та скорочення. Механізми м'язового скорочення.
- •10. Види м'язових скорочень: одинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні.
- •Змістовий модуль 3. Нервове регулювання функцій організму
- •1. Біологічна регуляція, її види і значення. Контур біологічної регуляції. Роль зворотнього зв'язку в регуляції.
- •2. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок.
- •1. За психофізіологічними відчуттями, що виникають при збудженні рецепторів, вони поділяються на:
- •3. За природою адекватного подразника:
- •4. За локалізацією:
- •5. За швидкістю адаптації:
- •4. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м'язових веретен.
- •5. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах.
- •7. Сумація збудження і гальмування нейронами цнс.
- •Змістовий модуль 4: Роль цнс у регулюванні рухових функцій
- •1. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
- •2. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.
- •3. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність.
- •4. Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення.
- •5. Мозочок, його функції, симптоми ураження.
- •6. Таламус, його функції.
- •7. Лімбічна система. Гіпоталамус, його функції.
- •8. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.
- •9. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції.
- •Змістовий модуль 5: Роль автономної системи в регулюванні вісцеральних функцій
- •2. Синапси вегетативної нервової системи, їх медіатори, блокатори та циторецептори.
- •3. Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції
- •4. Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції
- •5. Роль метасимпатичної нервової системи в регулюванні вісцеральних функцій
- •6. Єдність симпатичної та парасимпатичної систем в регулюванні функцій.
- •Змістовий модуль 6. Гуморальне регулювання вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регулюванні
- •1. Гуморальне регулювання, його відмінності від нервового. Характеристика факторів гуморального регулювання.
- •2. Властивості гормонів та їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини організму.
- •3. Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.
- •4. Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функції ендокринних залоз.
- •6. Роль кальцитоніну, паратгормону та кальцітріолу в регуляції сталості іонів кальцію та фосфатів у крові.
- •7. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
- •8. Роль гормонів щитовидної залози в регуляції функцій організму (тз -т4).
- •11. Загальне уявлення про неспецифічну та специфічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.
- •12. Роль симпато-адреналової системи (сас) в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
- •13. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
- •14. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералкортикоїдів на організм
Змістовий модуль 4: Роль цнс у регулюванні рухових функцій
1. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
Спинний мозок – перший рівень ЦНС. Він має сегментарну будову – кожен сегмент отримує аферентну інервацію від відповідного сегменту тіла людини і до цього сегменту передає еферентну інформацію (еферентно інервує м'язи відповідного сегменту). Аферентна інформація надходить в кожен сегмент волокнами задніх корінців (відростки псевдоуніполярних клітин), еферентна інформація виходить передніми корінцями (відростки мотонейронів передніх рогів та вегетативних ядер бічних рогів). У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів.
Контроль на рівні спинного мозку
Рецептори шкіри
Вісцерорецептори, ангіорецептори.
Вид рецепторів
Пропріорецептори (м'язів, сухожилків, суглобів)
Про зміну у зовнішньому середовищі
Про що передається інформація
Про зміну у внутрішньому середовищі
Про ступінь розтягнення, скорочення м'яза, про зміну положення кінцівок
На основі аналізу аферентної інформації від пропріорецепторів, рецепторів шкіри, вісцерорецепторів спинний мозок забезпечує регуляцію рухових функцій (тонічних та фазичних).
Спинний мозок – відділ ЦНС, який розташований у спинномозковому каналі, складається з 31 сегмента, кожен з яких має пару передніх і пару задніх корінців, що іннервують свій сегмент (метамер) тіла, який іннервує також два сусідніх – верхній і нижній. У людини метамери кінцівок і голови дещо зсунуті. Розподіл волокон у корінцях спинного мозку за функціональними ознаками здійснюється у відповідності до закону Белла-Мажанді: задні корінці складаються з аферентних, чутливих волокон, передні – з еферентних, моторних, секреторних, судинорухових. Спинний мозок виконує рефлекторну, провідникову і пластичну функції. Власні рефлекси спинного мозку досліджуються на спінальних тваринах з метою усунення контролюючих і координуючих впливів головного мозку. Нервові центри спинного мозку регулюють як соматичні, так і вегетативні рефлекси. Соматичні рефлекси здійснюються центрами, які регулюють активність мотонейронів, і за певними ознаками їх можна класифікувати на власні рефлекси м’язів (згинальні, розтягу, сухожильні), ритмічні, шийні рефлекси пози. У клінічній практиці для виявлення функціонального стану нервових центрів і топічної діагностики вогнищ патологічних змін проводяться дослідження сухожильних і шкірних рефлексів спинного мозку. Вегетативні рефлекси здійснюються центрами, які приймають участь у регуляції судинного тонусу, діяльності серця, секреції і моторики травного тракту , функцій сечовидільної і статевої систем. Провідникова функція спинного мозку пов’язена з діяльністю його інтерсегментарних, інтерспінальних зв’язків, висхідних та нисхідних шляхів. По висхідних шляхах у вище розташовані відділи ЦНС проводяться імпульси збудження від пропріорецепторів м’язів, сухожилків, апоневрозів, рецепторів шкіри, больової і температурної чутливості та інтернейронів спинного мозку. Низхідні провідні шляхи починаються від нейронів різних відділів головного мозку і закінчуються в основному на мотонейронах спинного мозку або на вегетативних нейронах.