Тема 4 Розгляд альтернатив при проведенні екологічної експертизи

План:

1.Екологічна оцінка і розгляд альтернатив.

2.Можливі типи альтернатив.

3.Альтернативи планованої діяльності.

4.Розгляд альтернатив в національних системах екологічної оцінки.

Аналіз і порівняння різних варіантів здійснення планованої діяльності є одним із важливих елементів екологічної оцінки. Відповідні вимоги щодо цього містяться в більшості національних систем екологічної оцінки. Так, наприклад, американське „Положення про екологічну оцінку” затверджує, що “розділ, присвячений обговоренню альтернатив, складає центральну частину підсумкового документа екологічної експертизи” [ 9 ].

Під альтернативами розуміють взаємовиключні способи досягнення мети. Розглянемо, як приклад ситуацію, коли розвиток економіки регіону приводить до нестачі електроенергії. Вирішити цю проблему можна різними способами. Це можуть бути, наприклад, заходи щодо заощадження і більш ефективного використання енергії, будівництво електростанції того чи іншого типу (теплова, атомна чи гідроелектростанція), імпорт енергії з іншого регіону. Можливі і різні комбінації цих підходів (наприклад, запровадження програми енергозбереження і будівництво ТЕС меншої потужності). Ці способи можуть істотно відрізнятися по своїх технічних і економічних характеристиках, характеру і масштабу впливу на навколишнє середовище. Обґрунтований вибір між ними здійснюється на основі всіх цих факторів.

Взагалі, ухвалення рішення завжди являє собою вибір між варіантами, і від того, наскільки якісно ці варіанти обрані і пророблені, наскільки ретельно визначені наслідки їхнього здійснення, наскільки правильно здійснено їхнє порівняння, і залежить якість кінцевого результату. Якщо ініціатор діяльності в ході її планування дійсно не розглядає ніяких альтернатив, то результат, швидше за все, буде незадовільним і з його власної точки зору. Тому в тій чи іншій формі розгляд альтернатив у зв'язку з намічуваною діяльністю має місце практично завжди. Однак у багатьох випадках такий розгляд є неформальним і несистематичним. Зокрема, вихідне коло розглянутих варіантів виявляється довільним, випадковим. Вибір між найбільш принциповими альтернативами, що визначає характер намічуваної діяльності в цілому, здійснюється при цьому на ранніх стадіях проектного циклу, без якої-небудь участі зацікавлених сторін і не документується. При цьому вибір кращого варіанту, швидше за все, здійснюється лише виходячи з власних інтересів ініціатора діяльності, на основі економічних і технічних критеріїв.

Тому мета включення розгляду альтернатив у процес екологічної оцінки полягає в тому, щоб зробити їхню оцінку і порівняння систематичним і доступним для зацікавлених сторін, а також забезпечити облік екологічних критеріїв при виборі оптимального варіанту.

Своєчасний розгляд альтернатив створює одну з найбільш очевидних можливостей для використання результатів екологічної оцінки при прийнятті рішень. Це — можливість вибору кращого варіанту на основі їх порівняльної оцінки.

Крім того, розгляд альтернатив відіграє важливу роль і в оцінці значення і прийнятності впливів. Він дозволяє порівняти рівень впливів не тільки з тим чи іншим стандартом або граничною величиною, але і з впливами при інших варіантах здійснення намічуваної діяльності. Деякі альтернативи, наприклад варіант відмови від діяльності, або варіант, що передбачає здійснення найкращих доступних заходів для охорони навколишнього середовища, можуть спеціально включатися в розгляд як “точка відліку” для оцінки різних типів впливу. Таким чином, якісне виконання екологічної оцінки припускає розгляд усіх принципових альтернатив.

Однак рішення про принциповий підхід до досягнення мети — далеко не єдине рішення, прийняте в ході планування запланованої діяльності. Прийняття різних рішень відбувається на всьому протязі проектного циклу, причому спектр можливих варіантів поступово звужується, і предметом розгляду стають більш особисті рішення. З цими рішеннями також зв'язані відповідні набори альтернатив. Так, після того, як визначений принциповий тип об'єкта, можуть бути розглянуті різні варіанти його розміщення, найважливіші характеристики (наприклад, чи буде ТЕС використовувати як паливо – вугілля або природний газ). Нарешті, предметом розгляду стають конкретні деталі проекту, різні підходи до зменшення і запобігання виявлених впливів. Аналіз і порівняння впливу на навколишнє середовище, зв'язаного із здійсненням різних варіантів на кожному з цих рівнів, сприяють досягненню цілей екологічної оцінки.

Якщо в процесі подальшого виконання екологічної оцінки з'ясовується, що здійснення проекту за обраною технологією або на обраному майданчику може призвести до неприпустимих наслідків, доцільно, переглянувши прийняте рішення, повернутися до раніше відкинутих альтернатив. При цьому їхнє порівняння, проведене раніше, здатне полегшити такий перегляд рішення. Зрозуміло, для того, щоб забезпечити реальний розгляд альтернатив при прийнятті рішень декількох рівнів, екологічна оцінка повинна відбуватися паралельно з процесом планування і проектування, при тісній взаємодії відповідних виконавців. Іншим варіантом є поетапне проведення екологічної оцінки.

Слід зазначити, що можливості розгляду альтернатив у ході екологічної оцінки окремих проектів до деякої міри обмежені. Найбільшою мірою характер проекту і зв'язаних з ним впливів визначається вибором між альтернативами “верхнього рівня” — принциповими підходами до досягнення мети. Однак принципове рішення такого роду приймається, як правило, до початку роботи над проектом і, отже, до початку екологічної оцінки.. Тому, наприклад, альтернативні варіанти вирішення енергетичної проблеми розглядаються вже в ході екологічної оцінки проекту електростанції визначеного типу. Безумовно, розгляд принципових альтернатив на цьому етапі виправданий, особливо в тому випадку, якщо він не проводився раніше. Доцільно і повернення до рішення про принциповий тип об'єкта, якщо аналіз альтернатив показує, що обраний варіант є екологічно несприятливим. Однак на практиці такий перегляд рішення нерідко становить труднощі і зв'язаний з істотними витратами. Тому такий розгляд альтернатив “заднім числом”, після прийняття відповідного принципового рішення, є не цілком своєчасним. Перебороти ці обмеження покликана стратегічна екологічна оцінка (СЭО) — екологічна оцінка планів і програм, а також тісно зв'язаний з нею “принцип ярусності”, що має на увазі проведення екологічної оцінки і, відповідно, розгляд альтернатив на декількох рівнях у міру деталізації прийнятих рішень.