Оскарження висновків державної екологічної експертизи:

Юридичні особи, зацікавлені в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або окремих її положень подають заяву до органів, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи. В разі відмови у розгляді заяви, вони мають право звернутися до суду. Органи, які приймали рішення про проведення екологічної експертизи зобов’язані в місячний строк розглянути заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи з залученням незалежних експертів. Але оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

Висновки екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними у судовому порядку у разі:

• порушення законодавства про проведення екологічної експертизи;

• недотримання санітарних, гігієнічних, будівельних норм щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

• неврахування важливих достовірних відомостей про стан екологічної ситуації в місці реалізації об’єкта ( в цьому, і в попередньому випадку може бути зумовлене недостатньою кваліфікованістю експертів);

• порушення прав учасників експертизи, якщо це привело до неправильного висновку екологічної експертизи.

Фінансування державної екологічної експертизи:

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Державні екологічні експертизи об’єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансуються за рахунок держбюджету. Фінансування експертизи екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об’єктів і комплексів, яке проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Нормативами витрат на проведення державної екологічної експертизи, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів 13 червня 1996 р, № 644, витрати на проведення державної екологічної експертизи складають:

• для інвестиційних програми – від 1,62 до 3,5 %

• проектів - від 0,5 до 2,0 %

• робочих проектів – від 0,2 до 0,8 % від вартості розробленої документації.

Інші державні екологічні експертизи - за рахунок замовника, що здійснює екологічно небезпечну діяльність на договірній основі.

Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств і організацій.

Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є [ 7 ] :

• порушення порядку проведення екологічної експертизи;

• надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності;

• надання дозволу на спеціальне природокористування, фінансування та реалізацію проектів, програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища без позитивного висновку екологічної експертизи;

• здійснення екологічної експертизи неправоздатними установами, організаціями, об’єднаннями громадян;

• недотримання під час реалізації об’єкту експертизи вимог щодо забезпечення екологічної безпеки відповідно до висновку державної екологічної експертизи;

• незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи;

• ухилення від надання необхідних відомостей і матеріалів державним експертним органам на їх вимогу;

• підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи, а також надання неправдивих даних про результати її проведення;

• здійснення господарської чи іншої діяльності, яка не відповідає документації, що одержала позитивний висновок державної екологічної експертизи.

Порушеннями керівників державних органів експертизи та експертних комісій є:

• не прийняття до уваги матеріалів громадської екологічної експертизи, а також аргументованих пропозицій з екологічних аспектів господарської та іншої діяльності, що надійшли від органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань;

• порушення встановленого порядку використання перерахованих замовником коштів на проведення державної екологічної експертизи.

Винні в порушеннях притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Так, згідно ст. 79 „Кодексу про адміністративні правопорушення України”

[ 8 ] передбачена відповідальність за недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, або прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, а так само недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об’єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію, що тягне за собою накладання штрафу від 1 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ст. 59 „Кодексу про адміністративні правопорушення України” передбачає відповідальність за забруднення і засмічення вод, введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод і тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від 5 до 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення природоохоронного законодавства згідно ст..239 та 241 „Карного Кодексу України” [ 7 ] передбачає накладання штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масові захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років; обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такої.

Порушення порядку проведення екологічної експертизи, згідно ст. 236 „Карного кодексу України” також тягне за собою кримінальну відповідальність . Порушення порядку проведення екологічної експертизи може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності. Це може бути, наприклад: надання завідомо неправильних відомостей про екологічні наслідки діяльності об’єкта екологічної експертизи; надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів та програм, які можуть негативно впливати на стан довкілля та здоров’я людей, без позитивного висновку екологічної експертизи; ухилення від надання у відповідь на законну вимогу державних еколого-експертних органів необхідних відомостей про об’єкт екологічної експертизи; примушування або створення таких умов для експерта, що мають своїм наслідком підготовку хибних експертних висновків; нездійснення державної екологічної експертизи у тих випадках, коли її проведення було обов’язковим.

Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи здійснюється на основі двосторонніх договорів.

Запитання і завдання для самоперевірки

Які закони України стали основою для формування законів про екологічну

експертизу?

Які основні положення містить Закон України “Про екологічну експертизу”?

Яка мета та завдання екологічної експертизи?

Які принципи екологічної експертизи?

Перерахуйте об’єкти екологічної експертизи.

Назвіть суб’єкти екологічної експертизи.

Які є форми екологічної експертизи?

Які об’єкти підлягають державній екологічній експертизі?

В чому полягає державне регулювання та управління в галузі екологічної

експертизи?

Який статус експерта екологічної експертизи?

В чому полягають права та обов’язки замовників екологічної експертизи?

Які строки проведення екологічної експертизи.

Проаналізуйте особливості висновків різних форм екологічної експертизи.

Хто здійснює фінансування екологічної експертизи?

Яка відповідальність сторін при проведенні екологічної експертизи?