Характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливу на нього

Загальні вимоги

При оцінці впливів на навколишнє середовище виділяються такі компоненти:

• геологічне середовище

• повітряне середовище

• мікроклімат

• водне середовище

• грунт

• рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

Розглядаються тільки компоненти і об’єкти навколишнього природного середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, стан яких не відповідає нормативному.

Для кожного компонента навколишнього природного середовища, що розглядається, наводиться:

• обгрунтування необхідності його характеристики;

• перелік впливів (включаючи опосередковані), які ранжуються за масштабом і значенням наслідків, та їх характеристика, що включає якісні і кількісні параметри, ступінь небезпеки;

• обгрунтування меж зон впливів проектованої діяльності;

• характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозного станів і їх оцінка відносно фонових і нормативних показників з врахуванням можливих аварійних ситуацій;

• обгрунтування заходів щодо попередження або обмеження впливів, оцінка їх ефективності та характеристика залишкових впливів.

Результати аналізу і оцінки стану та змін компонентів природного середовища відображаються на ситуаційній схемі і картографічному матеріалі.

Геологічне середовище та ландшафт

Визначається загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей та ландшафту, аналіз існуючих і прогнозних негативних ендогенних та екзогенних процесів і явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, сельових, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні, тощо) з урахуванням впливів проектованої діяльності.

Наводиться опис ландшафту території запроектованого будівництва (або розширення за рахунок додаткової площі) об’єкта з виділенням особливостей природного рельєфу місцевості. При цьому

• визначається природно-естетична цінність ландшафту, його типовість, значення окремих елементів цього ландшафту для збереження нормальної екологічної ситуації ( якщо на них буде здійснюватися безпосередній вплив будівельних робіт, наприклад, коли виникає необхідність у засипці частини акваторії озера, зміні русла ріки, коли запланована господарська діяльність веде до зміни природного рельєфу – утворення штучних угловин при розробці кар’єрів, зрізання височин чи поява нових – териконів, відвалів, тощо);

• наводиться характеристика як позитивного, так і негативного можливого впливу на ландшафт з вказівками всіх тих змін у рельєфі місцевості і гідрогеологічної ситуації, що матимуть місце як безпосередньо у процесі будівництва об’єкта і створення його інженерної інфраструктури, так і протягом проектного строку його експлуатації ( впливу, що викликатиметься будівництвом, заповненням і рекультивацією різних шламонакопичувачів, хвостосховищ і відвалів, при яких засипають і ліквідують природні яри і балки, впливу підземного і поверхневого видобування корисних копалин, будівництва різноманітних інженерних гідротехнічних споруд – гребель, дамб, дорожніх насипів, берегоукріплюючих споруд і т.д.);

• прогнозуються зміни стану підземної гідросфери, що виявляється у можливому зневодненні території, чи навпаки, у її підтопленні, внаслідок активного впливу на рельєф при розробці кар’єрів, внаслідок активного кар’єрного водовідливу, при розробці різних рудників, що також пов’язане з водовідведенням, коли інженерні споруди змінюють природні шляхи руху грунтових і підземних вод та ін.

При створенні систем закачування промислових стічних вод і рідких відходів у підземні пласти – колектори, захороненні у природних і штучних підземних порожнинах різних відходів, при будівництві підземних сховищ різних матеріалів і сировини визначається вплив будівництва об’єкта і його інженерної інфраструктури на можливість організації видобування у майбутньому корисних копалин в районі його розміщення ( при наявності затверджених у встановленому порядку запасів цих копалин).

Крім того, вказується наявність чи відсутність у районі запроектованого будівництва ( у межах необхідного для нього майданчика, нормативної санітарно-захисної зони і на прилеглій території у радіусі 1000 м від меж санзони) геологічних заповідних об’єктів.

Обгрунтовуються заходи по попередженню або зменшенню можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі:

• різні види рекультивації кар’єрів та інших порушень природного рельєфу, що дають можливість створення нових природних об’єктів на їх місці, наприклад водойм, придатних для використання у рибогосподарських і рекреаційних цілях і т.п.;

• компенсації (перш за все місцевому населенню) збитків, що можуть проявитися у погіршенні умов водопостачання ( зневоднення криниць, вихід з ладу свердловин), затоплення льохів і підтопленні фундаментів будинків тощо.