Приклад матриці по виявленню впливів газотурбінної станції

Діяльність

Попередні роботи

Будівництво

Експлуатація

Очище-ння ділянки і дренажі роботи

Підго товка пло-щадки

Під- відні шля- хи

Фун да- мент

Зведе ння буді- вель

Тру- бо- про- веде ння

Транс- порту- вання газу

Спа- Лю-ва-ння газу

Очи- щен-ня ви- кидів

Ава рії

Висно вок з екс- плуа- тації

Повітря: у даній місцевості

?

*

+

У регіоні (кисл. дощ)

_

Глобальний (клімат)

?

?

+

Води підземні

-ДС

?КС

?

-

Поверхневі

-КС

?ДС

-

-

-

Грунт і геологія

-

?ДС

?

-

Шум і вібрація

-КС

-КС

-КС

-КС

-КС

?КС

-КС

Екосистеми наземні

-

-

?

?

-КС

Водні

*

?

Соціальні візуальні (рекреація)

-

-

-

Інші (здоров’я і т.д.)

-

Земельні ресурси

-

-

-

Спожива- ння ресурсів

-

Характеристики впливів:

— негативне

? має потребу у подальшому вивченні

КС короткострокове

+ позитивне

* залежить від заходів зменшення

ДС довгострокове.

Ще одним методом систематичного виявлення впливів являються так звані "сітки". Сітки, як показано на спрощеному прикладі на мал. 1, відображають взаємодії в екологічних системах та дозволяють відслідкувати непрямі взаємодії намічуваної діяльності.

Обробка території гербіцидами

Забруднення водних об’єктів гербіцидами

Пригнічення розвитку

Поступання гербіцидів у трофічну мережу водного об’єкта

Втрата рослинності прибережної зони

		Поступання гербіцидів у трофічну мережу екосистем суші		Збільшення поверхневого стоку
Зниження концентрації розчиненого кисню у воді
				Посилення ерозійних процесів

Негативна дія на процеси нересту
		Ріст БПК, як наслідок росту кількості органічних речовин у воді

Метод сумісного аналізу карт. В світовій практиці застосовується в основному для оцінки лінійних об’єктів. Цінний тим, що виявляє просторові взаємозв’язки, але кількісна оцінка також представляє труднощі.

Імітаційне моделювання. Прогресивний метод, оскільки дозволяє уникнути недоліків, властивих іншим методам. Але досвід застосування невеликий. Може бути корисним застосування моделей окремих видів впливу. Метод забезпечує можливість одержання результатів по сукупному впливу, який важко визначити іншими методами. Імітаційне моделювання дуже корисне при врахуванні аварійних ситуацій, оскільки дозволяє вияснити: ймовірність аварійних ситуацій, ймовірну площу впливу, ймовірні збитки в залежності від пори року.

Натурні і лабораторні експерименти використовуються при нестачі інформації або для уточнення існуючої інформації.

Інтерпретація результатів оцінки.

Завдання цієї стадії ОВНС - вибір способів оцінки і представлення результатів у формі, яка би забезпечувала:

- комплексну оцінку впливу;

- прийняття екологічно обгрунтованих і остаточних проектних рішень;

- наочність для сторін, які приймають участь у процесі ОВНС.

Для вирішення цих завдань в світовій практиці використовуються наступні способи інтерпретації:

• дисплей (матриця значень) окремих показників впливів;

• ранжування альтернативних варіантів проекту в межах категорії впливів;

• нормалізація і математичне зважування для одержання агрегованих числових показників,

Дисплей(матриця). Об’єднання схожих видів впливу для наочності сприйняття. Однак при великому об’ємі сприйняття? сприйняття зменшується.

Ранжування. Дозволяє усунути перераховані недоліки шляхом агрегування впливів в більші блоки шляхом осмислення результатів оцінки за однією шкалою. Метод дозволяє більш наочно відобразити ОВНС різних варіантів проектів, однак однозначне заключення про ступінь впливу можливе тільки всередині однієї категорії впливу (горизонтальні ряди), оскільки не завжди зрозуміла відносна значимість наслідків. Тим не менше це дозволяє вибрати оптимальний варіант.

Нормалізація і зважування. Метод надання числових ваг з використанням різних способів нормалізації. Використовується для шкал нки результати яких не співставляються. Якщо на попередньому етапі частина показників ранжувалася за шкалою, що відрізнялася від вибраної при агрегуванні, то достатньо за допомогою арифметичних перетворень привести показники впливів, наприклад від 1 до 100 для залежності ( яка за прийнятими методами оцінюється за більш розгорнутою великою шкалою) до кроку прийнятої шкали, наприклад, від 0 до 1.

Надання математичних ваг дозволяє за допомогою простих арифметичних перетворень одержати для кожного варіанту проекту чисельний агрегований індекс, що, звичайно, є частиною аналізу. Для надання математичних ваг використовують складні процедури з застосуванням “цінносних фунуцій”. Головні числові ваги повинні бути аргументовані і обгрунтовані.

Генералізація і усереднення в процесі агрегування може сховати якийсь одиничний але дуже важливий вплив, тому це необхідно робити з обережністю.

Відповідальність за розробку ОВНС покладається на Замовника і Генерального проектувальника. Підготовка матеріалів ОВНС, забезпечення їх повноти, достовірності, висновки про її наслідки здійснює проектувальник (спеціалізована організація з відповідною ліцензією). При цьому внаслідок аналізу інформації дається оцінка з таких питань:

• способи здійснення наміченої діяльності, включаючи характеристику пропонованих технічних (технологічних) рішень будівництва (розширення, реконструкції), експлуатації і ліквідації (перепрофілювання) об’єкта, джерел сировини і енергії, необхідної виробничої інфраструктури:

• характеристика всіх видів виробничих відходів на стан навколишнього середовища і соціально-економічної структури даного району.

Зміст матеріалів ОВНС залежить від стадії вирішення питання про спосіб і характер здійснення діяльності. Це може бути:

• розробка схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктів відповідної галузі на перспективу;

• пропозиції про створення, розширення або реконструкцію конкретного підприємства або об’єкта;

• розробка проектів чи робочих проектів будівництва нового підприємства (об’єкта).

Для кожної з цих стадій проводиться різна за повнотою і глибиною ОВНС, яка підлягає екологічній експертизі.

При розробці схем розвитку і розміщення галузей народного господарства чи галузей промисловості, районного планування промислових зон, генеральних планів промислових вузлів, упорядкування існуючої забудови промислових зон, населених пунктів, генеральних планів населених пунктів дають попередню оцінку навколишнього середовища.

На цій стадії перш за все дається характеристика природних ресурсів:

• земельних – відносно зайнятих їх для сільсько- і несільськогосподарських угідь і земель найбільш цінних видів, забрудненості грунтів , наявності порушених земель, рекультивованих територій;

• водних – щодо наявності їх запасів (поверхневих і підземних вод), наявності чи відсутності їх дефіциту, рівня забрудненості, джерел забруднення та їх захищеності від забруднення;

• атмосферного повітря – стосовно наявності підприємств, що його забруднюють в межах цієї території, викиди шкідливих речовин з наведенням їх агрегатного стану, фонові забруднення;

• лісових та інших рослинних ресурсів – щодо наявності в межах цих територій лісових площ, їх зміни, основні характеристики, наявність охоронних та тих, що занесені в Червону Книгу;

• природно-заповідного фонду – стосовно наявності заповідних об’єктів всіх категорій та їх розміщення:

• тваринного світу – відносно фауністичної цінності територій та їх розташування до проектованих об’єктів.

Крім цього, на цій стадії оцінюється вплив на навколишнє середовище інших об’єктів цієї галузі, як існуючих, так і при будівництві в майбутньому.

Матеріали ОВНС повинні обов’язково містити пропозиції щодо компенсації шкоди, завданої природному середовищу внаслідок передбачуваної діяльності за рахунок рекультивації і відновлення земель, заходів, спрямованих на збереження і відновлення водності річок і водойм, створення зон відпочинку населення і.т.п. При цьому оцінюється ступінь врахування інтересів громадськості і окремих груп населення , а також можливі соціально-економічні зміни умов у зв’язку з реалізацією даної схеми.

При екологічній експертизі матеріалів на створення народногосподарських об’єктів або про розширення(реконструкцію) існуючих дають орієнтовні оцінки впливу на навколишнє середовище.

Ці матеріали повинні містити відомості про конкретні площі земельних ділянок, що відводяться під будівництво(розширення) об’єктів, характеристику угідь, зайняття яких намічається; показники водопостачання (на господарсько-питні і технічні цілі), можливі джерела водопостачання, показники водовідводу, характеристика водооборотних систем; характеристику відходів виробництва, їх види і обсяги, можливість утилізації і схоронення; відомості про намічені обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу з показниками по основних компонентах, дані про санітарно-захисні зони; висновок про екологічні і економічні показники реалізації пропозицій та позитивні соціальні зміни, що мають настати.

Основні показники оцінки впливу на навколишнє середовище повинні відображати:

• кількісні і якісні характеристики території на якій планується розміщення нових, розширення існуючих об’єктів або здійснення будь-якої іншої господарської діяльності (загальна площа і її диференціація по угіддях відповідно до якості – орні землі, пасовища, ліси і.т.д., тип ріллі, товщина родючого шару грунту, вміст гумусу, еродованість, кути нахилу рельєфу, групи лісових насаджень, бонітет і видовий склад лісу, вік насаджень, оцінка угідь згідно з наявними мисливськими тваринами, тощо);

• загальну оцінку стану навколишнього середовища в районах розміщення об’єкта в радіусі 1000 м (максимальний розмір санітарно-захисної зони ) від їх меж, характеристику рівня забруднення водних об’єктів, грунтових і підземних вод, атмосферного повітря, грунтів, наявність порушених і відпрацьованих земель, звалищ, полігонів схоронення промислових і інших відходів, заповідних об’єктів будь-яких категорій;

• відомості про всі прогнозовані види викидів у навколишнє середовище при будівництві і експлуатації проектованих об’єктів на цих територіях ( з відображенням обсягів водопостачання і водовідведення, джерел свіжої води і водоприймачів, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу (валові та з диференціацією по основних забруднюючих речовинах), характеристики токсичних речовин, обсягів неутилізованих виробничих відходів, що потребують еколого-безпечного знешкодження і наявності можливостей такого схоронення, інших впливів залежно від специфіки об’єкта;

• характеристику можливої компенсації шкоди, заподіяної природному середовищу при будівництві і експлуатації об’єктів (рекультивація порушених і відпрацьованих земель, землювання малопродуктивних угідь родючим шаром грунту, зняття їх з площ забудови, посадка деревно-чагарникових насаджень, залісення прибережних ділянок біля рік і водойм, здійснення протиерозійних заходів, розчищення і поглиблення дна русел річок, закріплення берегів, упорядкування існуючих і створення нових зон відпочинку населення, створення газонів, штучне риборозведення та інші заходи;

• узагальнені висновки про рівні очікуваного впливу об’єктів на стан навколишнього середовища ;

• висновки про основні соціально-економічні наслідки створення таких об’єктів з точки зору врахування інтересів місцевого населення.

Найбільш комплексна ОВНС проводиться для техніко-економічних розрахунків, обгрунтувань, робочих проектів.

1996 році Держкомітет України у справах містобудування і архітектури та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України затвердили ДБН (державні будівельні норми України) А. 2.2.-1-95 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення. Проектування” [ 11 ].

Будь-яка проектна документація повинна містити в своєму складі матеріали ОВНС у вигляді спеціального розділу.

Метою ОВНС є екологічне обгрунтування доцільності проектованої діяльності та способів її реалізації, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог екологічної безпекою

Основними завданнями ОВНС є:

• характеристика сучасного стану території району та майданчика (траси) будівництва або їх варіантів;

• визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище по варіантах розміщення;

• визначення масштабів та рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище в нормальних та аварійних умовах;

• прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів при будівництві, експлуатації, ліквідації об’єктів проектованої діяльності та імовірних аварійних ситуаціях;

• визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного законодавства та нормативних документів;

• визначення еколого-економічних наслідків реалізації проектованої діяльності та залишкових впливів на навколишнє середовище;

• складання Заяви про екологічні наслідки діяльності.

При розробці матеріалів ОВНС необхідно керуватися вимогами Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу”, а також земельного, водного, лісового законодавства, законодавства про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншого спеціального законодавства, Законів України “Про основи містобудування” [ 12 ], “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” [ 13 ], “Про місцеве самоврядування в Україні” [ 14 ] , діючими державними будівельними нормами , санітарними нормами і правилами , гігієнічними нормативами, протипожежними нормами, місцевими екологічними умовами і обмеженнями.

Розробка матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, які мають відповідні ліцензії.

Запитання і завдання для самоперевірки

Перерахуйте основні етапи оцінки впливу діяльності на навколишнє

середовище.

Проаналізуйте позитивні і негативні сторони відомих Вам методів

проведення ОВНС.

В чому полягає особливість інтерпретації результатів оцінки ОВНС?

Проаналізуйте залежність змісту матеріалів ОВНС від стадії вирішення та

особливостей здійснюваної діяльності.

Тема 6

Структура і склад розділу ОВНС

План:

1. Підстави для проведення ОВНС.

2. Матеріали безпосереднього аналізу впливу будівництва і функціонування запроектованих об’єктів на оточуюче середовище:

- фізико-географічна і кліматична характеристика районів і майданчиків

(трас) будівництва об’єктів проектованої діяльності;

- загальна характеристика об’єктів проектування і її господарської

діяльності в зонах їх впливів.

3. Характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливу

на нього:

• загальні вимоги;

• геологічне середовище та ландшафт;

• повітряне середовище;

• мікроклімат;

• водне середовище;

• грунт;

• промислові відходи;

• рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.

4. Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливу на нього.

5. Оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище.

6. Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки.

7. Комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище та характеристика залишкових впливів. Заява про екологічні наслідки діяльності.

8. Екологічна експертиза діючих об’єктів і комплексів.

9. Експертиза екологічних ситуацій на певних територіях.

10. Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки і технології.

11. Екологічна експертиза по впровадженню нових матеріалів і речовин.

12. Еколого-економічна оцінка технічної документації за результатами експертизи.

Підстави для проведення ОВНС

До складу матеріалів підрозділу включаються:

• відомості про документи, які є підставою для розробки передпроектної (ТЕО,ТЕР) та проектно-кошторисної документації на будівництво в цілому і розділу ОВНС в її складі, в тому числі перелік попередніх узгоджень, експертних висновків;

• інформація про масштаби та деталізацію досліджень, проведених при підготовці матеріалів ОВНС, відомості про джерела інформації, використані при роботі над матеріалами ОВНС;

• визначення найважливіших показників (критеріїв) екологічної і соціально-економічної оцінок – перелік оцінених у проекті видів впливу підприємства;

• коротка характеристика видів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище і їх перелік, визначений у Заяві про наміри або на інших стадіях виконання ОВНС;

• узгоджений перелік екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних, містобудівельних та територіальних обмежень (екологічні: необхідність і можливість зайняття найменш цінних земельних угідь і збереження орних земель, лісів І групи, рекреаційних зон і.т.д., погоджені об’єми водопостачання і водовідведення, нормативи гранично допустимих викидів та ін.);

• дані, щодо ставлення місцевої громадськості до проектованої діяльності і проблем, що потребують вирішення проблем у зв’язку з цим;

• дані про вплив будівництва об’єкта на соціально-економічні умови життя населення, про врахування інтересів окремих груп населення ( в тому числі тих, що мають безпосередньо працювати на цьому підприємстві):

• відомості про замовника, генпроектувальника та виконавців ОВНС, в тому числі дані про організації та фізичних осіб, які є власниками первинної інформації, виконували інженерно-екологічні вишукування і науково-дослідні роботи, брали участь у збиранні та обробці інформації, а також про рецензентів попередніх матеріалів проектування.

Найважливішою складовою частиною документації ОВНС, що розробляється у складі ТЕР, ТЕО, проектів, робочих проектів повинні бути матеріали безпосереднього аналізу впливу будівництва і функціонування запроектованих об’єктів на оточуюче середовище.

Вони повинні розроблятися згідно рекомендацій і вказівок, наведених у Посібнику по складанню розділу проекту (робочого проекту) “Охорона навколишнього природного середовища” до БНіП 1.02.01.-85 [ 15 ].

При здійсненні екологічної експертизи оцінюється наявність у складі вказаних матеріалів таких даних [ 11 ]:

Фізико-географічна і кліматична характеристика районів і майданчиків

(трас) будівництва об’єктів проектованої діяльності

Підрозділ містить картографічні матеріали, ситуаційні схеми, опис фізико-географічних, кліматичних умов і рельєфу місцевості, дані про наявність об’єктів природно-заповідного фонду, узагальнену характеристику флори і фауни в обсязі, мінімально необхідному для екологічних, соціальних і економічних оцінок регіонального рівня і характеристики розподілу всіх негативних чинників у зонах впливів проектованої діяльності.

Загальна характеристика об’єктів проектування і господарської

діяльності в зонах їх впливів

В підрозділі відображаються:

• відповідність проектованої діяльності затвердженій схемі регіонального розвитку;

• наявність позитивних екологічних, соціальних і економічних аспектів від реалізації проектованої діяльності.

Характеристика проектованої діяльності наводиться відповідно до визначеного переліку впливів і включає:

• матеріали, що обгрунтовують потребу в продукції такого об’єкту; в тому числі розгляд можливого імпорту такої продукції;

• розгляд альтернативних варіантів розміщення проектованої діяльності включаючи можливість створення аналогічних виробництв в інших місцях, у складі інших підприємств, за рахунок розширення і розвитку вже діючих потужностей подібного профілю;

• матеріали, що обгрунтовують його розміщення саме на цих територіях, наявність необхідних юридично оформлених документів і їх відповідність уже затвердженій схемі розвитку галузі промисловості;

• розгляд альтернативних варіантів технологічних процесів;

• дані про сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші ресурси, що споживаються;

• дані про продукцію, що виробляється;

• перелік джерел впливів на навколишнє середовище, що включає площі зайняття земельних угідь, обсягів знесення зелених насаджень, дані про кількісний і якісний склад викидів в атмосферу, скидів стічних вод, фільтраційних витоків, твердих та інших відходів виробництва, про рівні шуму, ультразвук, вібрацію, електромагнітні хвилі, наявність іонізуючих випромінювань, інші шкідливі чинники;

• розгляд можливих аварійних ситуацій;

• перелік об’єктів впливів та загальні межі зон впливів при будівництві та експлуатації об’єктів проектованої діяльності.

Дані про сучасний стан і перспективи господарської діяльності в зонах впливу повинні містити стислі відомості про містобудівну ситуацію, промислові, сільськогосподарські, житлово-цивільні, гідротехнічні та інші об’єкти, траспортні та інженерні мережі, можливі аварійні ситуації.

Виділяються об’єкти, впливи яких на навколишнє середовище можуть підсумовуватися з впливами проектованої діяльності.