5.Права, які закріплені у протоколах до Конвенції: загальна характеристика

Протокол 1: Захист власності Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Право на освіту Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань. Право на вільні вибори Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.

Протокол 4:Заборона ув'язнення за борг Нікого не може бути позбавлено свободи лише на підставі неспроможності виконати своє договірне зобов'язання. Свобода пересування Кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Заборона вислання громадянинаНікого не може бути вислано, шляхом застосування індивідуальних або колективних заходів, з території держави,громадянином якої він є. Заборона колективного вислання іноземц Колективне вислання іноземців заборонено. Протокол 6 скасовує смертну кару,крім смертної кари за діяння вчинені під час війни.Протокол 7 – право на оскарження у крим спр,відшкодування у разі незаконного засудження,не бути покараним або притягнутим до суду двічі,рівноправність кожного з подружжя.Протокол 12-встановлює загальну заборону дискримінації.Протокол 13 скасовує смертну кару за будь яких обставин.

6. Порядок формування і склад Європейського суду з прав людини (далі – Суд) згідно з Конвенцією та Регламентом Суду.

Відповідно до ст. 19 Конвенції про захист прав людини та основних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, для забезпечення додержання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який функціонує на постійній основі. Порядок формування та діяльності Суду, його компетенція, процедура розгляду ним справ тощо регламентуються Розділом II Конвенції та Регламентом Суду, Склад Суду. Кількісний склад Суду визначається статтею 20 Конвенції, де вказано, що кількість його суддів відповідає кількості Високих Договірних Сторін (зараз – це 47 суддів). Судді обираються, за загальним правилом, строком на дев’ять років (без можливості переобрання) Парламентською Асамблеєю від кожної держави-учасниці більшістю поданих голосів із трьох кандидатів, висунутих відповідною державою. Судді обіймають посаду доти, доки їх не замінять. Проте вони продовжують вести ті справи, які вже є в їхньому провадженні. Жодний суддя не може бути звільнений з посади, якщо тільки інші судді більшістю у дві третини голосів не ухвалять рішення про його невідповідність установленим вимогам".Строк повноважень суддів спливає, коли вони досягають 70-річного віку. Відповідно до ст. 21 Конвенції судді суду повинні мати високі моральні якості, а також кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом. Вони засідають у Суді особисто й не можуть упродовж строку своїх повноважень займатися ніякою діяльністю, що є несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі. Крім того, суддя повинен вільно володіти французькою чи англійською мовами. При цьому знання другої офіційної мови Ради Європи є бажаним.Крім того, для розгляду окремих справ можуть залучатися так звані «судді аd hос» – будь-які особи, крім постійних суддів, які обираються Високими Договірними Сторонами для участі в розгляді конкретних справ у складі Великої палати або палати згідно з пунктом 2 статті 27 Конвенції, якщо суддя від певної держави-учасниці Конвенції не може взяти участь у розгляді однієї або декількох справ з поважних причин. До таких поважних причин відносять:– тимчасову відсутність судді від певної держави, зокрема, коли строк повноважень судді сплинув, а нового суддю ще не обрано;– тимчасову відсутність судді з особистих причин (стан здоров’я, сімейні обставини);– суддя по роду своєї попередньої діяльності мав відношення до розглядуваної справи;– суддя з особистих мотивів вважає за необхідне відмовитися від розгляду заяви.Судді аd hос призначаються також у тому разі, коли проти держави подано таку кількість заяв, з якою обраний суддя не в стані впоратися самостійно.