Зміст
Вступ ........................................................................................................ 3
Розділ 1. Умови ефективних взаємодій ТНК .......................................4
1.1.Структура та регулювання діяльності ТНК ..........................4
1.2. Ефективні взаємодії ТНК на прикладі компаній США…...5
1.2.1. Злиття корпорацій…………………………………..5
1.2.2. Взаємодія ТНК з державою
1.2.3. Створення транснаіональних альянсів
1.3 Умови ефективних взаємодій на прикладі корпорацій: бла та бла
Розділ 2. Практична частина .................................
2.1 Умова практичної частини .................
2.2.
Розділ 1. Умови ефективних взаємодій тнк
Структура та регулювання діяльності тнк
Оптимальна структура управління ТНК повинна забезпечувати безперебійне керівництво дочірньої компанії своїми закордонними філіями, і в той же час давати можливість менеджерами закордонних філій самостійно приймати рішення, щодо задоволення попиту споживачів з урахуванням специфіки місцевого ринку і відповідно до Законодавства приймаючої сторони.
Головна материнська компанія - адміністративний центр всієї системи підприємств ТНК. Основні форми закордонних філій:
дочірня компанія - що входить в систему ТНК підприємство в приймаючій країні, в якому головна компанія має право вирішального голосу в силу володіння більш акцій з правом вирішального голосу і призначає керівників цього підприємства;
асоційовані компанії - що входить в систему ТНК підприємство в приймаючій стороні, в якому головне підприємство володіє не менш 10% але не більше 50% акцій.
Аналіз діяльності ТНК і теорій прямих інвестицій дозволяє виділити основні джерела ефективної діяльності ТНК:
- використання переваг володіння природними ресурсами, капіталом і знаннями, результатами НОІКР;
- можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах з урахуванням розмірів їх внутрішнього ринку, типів економічного зростання, ціни і кваліфікації робочої сили і таке інш.;
- можливість акумулювання капіталу в рамках всієї системи ТНК, включаючи позикові засоби в країнах розташування іноземних філій;
- використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу.
Для цього зарубіжні філії ТНК широко використовують позики комерційних і фінансових інститутів приймаючої країни і третіх країн, а не лише країн базування материнської компанії.
1.2. Ефективні взаємодії тнк на прикладі компаній сша
1.2.1. Злиття і поглинання корпорацій
Міжнародні злиття і поглинання стали одним із основних способів здійснення стратегій розвитку компаній у сучасних умовах. Характерний приклад у цьому плані – досвід країн Європейського Союзу та США.
Злиття і поглинання відбуваються з двох причин:
бажання компанії вертикально інтегруватися з постачальником проміжного товару:
посилення свого глобального домінування.
Сьогодні феномен злиття та поглинання перейшов до нового етапу розвитку, характерними ознаками якого є злиття транснаціональних корпорацій, тобто підвищення рівня концентрації бізнес-альянсів у світовому масштабі. Угоди серед авіа виробників Boeіng і McDonnell Douglas, автомобілебудівних концернів BMW і Rover Group, Daіmler-Benz і Chrysler, нафтових компаній Brіtіsh Petroleum і Amoco, Mobіl і Texaco, фінансових інститутів Morgan Stanley і Dean Whіtter Dіscovery, аудиторських фірм Coopers&Lybrand і Prіcewaterhouse і компаній багатьох інших галузей.
Об’єм іноземних інвестицій здійснених, у рамках злиття і поглинання, на 21 жовтня 2011 р. склав 1 трлн. дол. США (за період з початку року). Це на 32% більше ніж у попередньому періоді.
Графік 1. Динаміка міжнародного злиття і поглинання
На даному графіку зображені динаміка об’ємів залучення іноземних інвестицій від міжнародного злиття і поглинання, яка с 2003 року і до 2007 р. мала лише позитивну тенденцію до росту, та змінилася з 350 млрд. дол. США до 1,7 трлн. дол. США.
У кризовий період об’єми іноземних інвестицій пішли на спад (600 млн. дол. США), але на вже на кінець 2011р. ця динаміка знову покращилась та стала дорівнювати 1 трлн. дол. США.
Більшість інвестиційних джерел розташована в Північній Америці або Західній Європі, проте останніми роками помітно посилюється вплив Китаю (включаючи Гонконг), який є четвертим в списку за сукупним обсягом фінансових потоків (з 3% у 2007р. до 7% у 2011р.) і складає третину всіх даних інвестицій з країн, що розвиваються:
Злиття і поглинання збільшують неконкурентну перевагу компаній шляхом поступової монополізації ринків. Розглядаючи окремі корпорації, найбільш агресивна стратегія скупки «всього всього» належить Google. Компанії належать такі найбільш відомі бренди, як: Android (2005г. 50 млн дол. США), Youtube (2006г. 1,650 млрд дол. США), Motorola Mobility (2011г. 12,5 млрд дол. США), які, з часу покупки, в рази збільшилися в ціні. В цілому, Google придбав безліч компаній
1.2.2.
Розділ 2. Практична частина
2.1.Умова
Підприємство країни А, де знаходиться головний офіс ТНК виготовляє складову а товару Т.
Собівартість виробництва складової а товару Т в країні А становить С1.
Підприємство реалізує складову а філії ТНК в країні Б.
Ціна реалізації може приймати такі значення Ц1, Ц2, Ц3.
Мито країни А становить МА% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).
Мито країни Б становить МБ% (приймається однакове значення для експортного та імпортного мит).
У країні Б здійснюється виготовлення товару Т на основі складової а.
Собівартість виготовлення становить С2.
Ринкова ціна товару Т становить. ЦРин, однакова для країн А і Б.
Виготовляється 10 одиниць товару Т.
Реалізація у країні А здійснюється в обсязі К одиниць готового товару після його експорту в цю країну.
Реалізація товару здійснюється у країні Б у кількості 10–К одиниць товару.
Експорт з країни Б в країну А здійснюється за виробничою собівартістю з врахуванням всіх мит.
Податок на прибуток дорівнює нулю.
Розрахуємо при кожному значенні ціни реалізації складової а:
1) ПА– прибуток підприємства країни А;
2) БА– надходження до бюджету країни А;
3) ПВ– прибуток підприємства країни Б;
4) ББ– надходження до бюджету країни Б;
Таблиця 2.1
Умова задачі
Варіант |
С1 |
Ц1 |
Ц2 |
Ц3 |
МА |
МБ |
С2 |
ЦРин |
К |
11 |
5 |
4 |
5 |
7 |
15 |
5 |
16 |
45 |
5 |
2.2. Виконання завдання
1.Розрахуємо прибуток (збиток) за складовою а у країні-виробнику А (в залежності від того, чи є встановлена ціна нижчою чи вищою за собівартість):
(2.1)
2.Розрахуємо мито, сплачене в бюджет країни А за складовою а:
(2.2)
3.Розрахуємо мито, сплачене в бюджет країни Б за складовою а:
(2.3)
4.Розрахуємо ціну товару Т на ринку товару Б:
(2.4)
5.Розрахуємо прибуток в країні Б за товаром Т:
(2.5)
6.Розрахуємо мито, сплачене в бюджет країни Б за товаром Т:
(2.6)
7.Розраховуємо мито, сплачене в бюджет країни А за товаром Т:
(2.7)
8.Розрахуємо ціну товару Т на ринку країни А:
(2.8)
9.Розраховуємо прибуток за товаром Т на ринку країни А:
(2.9)
10.Розрахуємо сукупний прибуток у країні А за товаром Т та складовою а:
(2.10)
11.Розрахуємо надходження до бюджетів країн А і Б:
(2.11)
(2.12)
Вищезазначені обчислення представлені у таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1.