85. Грошова система та її структура

Грошова система являє собою встановлену державою форму організації грошового обігу в країні. Ця форма грошового обігу в кожній країні закріплюється загальнодержавними законами. Формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Процес організації і функціонування грошової системи відбувається на базі банківської системи. Тому грошова система є складовою банківської системи

Грошова система — це складовий елемент господарського механізму. Сучасна грошова система складається з окремих елементів.

1. Грошова одиниця — це встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Вона служить засобом для вимірювання цін на товари та послуги. Своїм рішенням Верховна Рада України назвала грошову одиницю гривнею.

2. Масштаб цін — це уособлення представницької вартості загальної маси товарів і послуг, які перебувають в обороті.

3. Емісійна система та форми грошей. Право емісії грошових знаків та відповідальність за їх забезпечення покладається на певний державний орган. В Україні таким органом є центральний банк.

За формою грошові знаки поділяються на банківські білети, казначейські білети і монети. Форма грошей являє собою матеріалізовану мінову вартість в її загальному еквіваленті. Вона забезпечує стабільність обороту товарів і виступає стабільним платіжним засобом у готівковому обігу.

4. Валютний курс — це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, яка визначена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій.

5. Регламентація готівкового та безготівкового грошового обігу включає:

— визначення сфери застосування готівкового і безготівкового розрахунків;

— встановлення режиму використання грошей на рахунках;

— застосування форм розрахунків;

— способи і порядок здійснення платежів та ін.Центральний банк здійснює контроль за грошовим обігом, забезпечує стабільність грошової одиниці, регламентує правила виконання безготівкових платежів, визначає способи і порядок проведення платежів.

Грошова система держави забезпечує правову і організаційну базу для розробки та реалізації грошово-кредитної політики.

86. Правові засади грошового готівкового обігу

Забезпечення стабільності національної валюти — основна функція НБУ і відповідно законодавство визначає такі основні економічні засоби та методи грошово-кредитної політики, що спрямовані на регулювання обсягу грошової маси через:

1) резервування грошової маси для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;

2) відсоткову політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу (ст. 25 Закону України "Про НБУ").

Законодавством регламентуються основні показники, за якими здійснюється грошово-кредитна політика. Відповідно до ст. 51 Закону України "Про НБУ" НБУ двічі на рік має надавати Президенту України та Верховній Раді України інформацію про стан грошово-кредитного ринку в державі. Національний банк України має право подавати Президенту України в установленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій НБУ.

Кінцевою метою грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання нормативно передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення рівноважного платіжного балансу, створення умов для позитивних зрушень, подолання кризових явищ в економіці. У країнах з перехідною економікою грошово-кредитна політика повинна мати єдину мету — забезпечення повної конвертованості національної валюти та підтримання її фіксованого обмінного курсу щодо однієї з основних світових валют — долара США, євро, ени.

Платіжна система — це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказування коштів, поєднання яких, разом з інституційними та організаційними правилами і процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів, забезпечує грошовий обіг. Основною метою платіжної системи є забезпечення розвитку виробництва товарів і послуг.

Згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжна система — це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними під час проведення переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом, і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у т. ч. з однієї країни в іншу.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про НБУ", "Про банки і банківську діяльність", "Про поштовий зв'язок", зазначеним вище законом, іншими актами законодавства України та НПА НБУ, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.

Система електронних платежів (СБП) НБУ є державною системою міжбанківських розрахунків. Вона обслуговує ті банківські установи, які мають кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ, на який покладено завдання регламентації діяльності СБП, забезпечення її функціонування, надання гарантій її надійності та безпеки з метою проведення через неї міжбанківських переказів.