71. Поняття державних і місцевих податків

72. Бюджетне фінансування: поняття та принципи

Бюджетне фінансування - це безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій місцевих органів й забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Принципи бюджетного фінансування:

1) Кожне бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком є фінансування незапланованих заходів, пов'язаних з стихійним лихом, епідеміями, ліквідацією втрат від катастроф.

2) Фінансування бюджетних установ на основі встановлених економічно і науково обгрунтованих нормативів, що встановлюються для кожної сфери діяльності держави.

3) Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється в залежності від значущості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування національні установи; підприємства, організації та заклади, що підпорядковані міністерствам, державним комітетам та відомствам.

4) Згідно з Бюджетним кодексом України розмежування видів видатків між бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її безпосередньо до споживача.

73. Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування

Виділення коштів з бюджету на забезпечення діяльності апарату законодавчої та виконавчої влади, управління, суду й прокуратури, обороноздатності країни, на утримання соці­ально-культурної сфери, а також державних та комунальних підприємств, установ та організацій, які не мають своїх до­ходів (бюджетних установ), здійснюється шляхом кошторис­но-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безпово­ротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утриман­ня установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюдже­ту, на основі фінансових планів — кошторисів витрат.

За цим методом фінансується майже вся невиробнича сфе­ра суспільства, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях — у державному бюд­жеті, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюд­жетах. Кошторисно - бюджети е фінансування здійснюється на основі загальних принципів бюджетного фінансування.

Асигнування, що передбачені кошторисами, надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядниками бюджет­них коштів, згідно з Законом України «Про бюджетну сис­тему України», виступають керівники закладів, підприємств та організацій, яким надається право розпоряджатися за­твердженими для них бюджетними асигнуваннями. Найбіль­ша відповідальність за ефективне та цільове використання коштів покладається на головних розпорядників бюджетних коштів, які розподіляють і надають кошти розпорядникам нижчих ступенів.

Після отримання коштів із бюджету на рахунки підприємств головні розпорядники у встановленому порядку перерахо­вують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів (тобто на рахунки розпорядників нижчого ступеня).

Фінансування з бюджетів міст районного підпорядкуван­ня, сільських та селищних бюджетів здійснюється відповід­ними виконавчими комітетами органів місцевого самовря­дування. Таким чином, у фінансуванні витрат з бюджету беруть участь всі ланки бюджетної системи України.

Кожне окреме бюджетне підприємство, організація або уста­нова отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюєть­ся в залежності від їх значущості та підпорядкування.

Всі видатки бюджетних установ, що фінансуються у кош­торисно-бюджетному порядку, поділяються на дві частини: капіталовкладення (видатки розвитку) та поточні видатки. Поточні видатки, в свою чергу, поділяються на адміністра­тивно-господарські та операційні.

Адміністративно-господарські видатки — видатки на утри­мання апарату управління, господарського та обслуговую­чого персоналу, на відрядження, придбання інвентаря тощо. Операційні видатки — видатки, що пов'язані з характером діяльності установи: учбові видатки, фонд заробітної плати викладачів, на харчування тощо.