- •Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публ та приватними фінансами.
- •Фінансова діяльність держави та органів місц самовр: поняття, мета та правові основи
- •Методи фінансової діяльності
- •Принципи фінансової діяльності
- •Правові форми фінансової діяльності
- •Повноваження органів державної влади в сфері фінансової діяльності
- •Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері фінансової діяльності
- •Фінансова система України: поняття та структура
- •2) Фінанси господарюючих суб'єктів:
- •Поняття, предмет та метод фінансового права
- •Місце фінансового права в національній системі права
- •Наука фінансового права
- •Конституційні основи фінансового права
- •Джерела фінансового права
- •Фінансово-правові норми: поняття, структура та види
- •Фінансово-правові відносини: їх зміст та особливості
- •Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин
- •Фінансове правопорушення: поняття та класифікація
- •Фінансово-правова відповідальність
- •Поняття та класифікація фінансового контролю
- •Форми та методи фінансового контролю
- •Повноваження вру в сфері фінансового контролю
- •Рахункова палата як суб’єкт фінансового контролю
- •Основні завдання та повноваження Державної інспекції України
- •Основні завданн та повноваження Державної податкової служби України
- •Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконанні функцій держави та місцевих органів публічної влади
- •Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •Бюджетні правовідносини: їх суб’єкти та особливості
- •Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
- •Принципи бюджетної системи
- •Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері
- •Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування
- •Складові частини бюджету
- •Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами
- •Правове регулювання розподілу видатків між бюджетами
- •Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень
- •Правове регулювання міжбюджетних відносин
- •Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання
- •Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження
- •Основніі напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та роль у формуванні бюджету
- •Бюджетний процес та його стадії
- •Порядок складання проекту Державного бюджету України
- •Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України
- •Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України
- •Порядок складання проектів місцевих бюджетів їх розгляд та затвердження
- •Виконання державного бюджету україни за доходами і видатками
- •Виконання місцевих бюджетів
- •Звіт про виконання бюджету
- •Порушення бюджетного законодавства та засоби впливу за бюджетним кодексом
- •Поняття, система та правові засада публічних доходів
- •Податкове право та податкові правовідносини
- •Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції
- •Принципи оподаткування в Україні
- •Юридичний склад податку
- •Права та обов’язків платників податку
- •Види обов’язкових платежів за законодавством України
- •Правове регулювання податку на додану вартість: платник, об’єкт оподаткування, ставки
- •Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість
- •Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки
- •Акцизний податок
- •Податок на доходи фізичних осіб: платник, об’єкт, ставка
- •Пільги, передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні доходів фізичних осіб
- •Ресурсні платежі
- •Плата за землю
- •Спрощена система оподаткування за чинним законодавством
- •Місцеві податки та збори
- •Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика
- •Правове регулювання обліку платників податків – фізичних та юридичних осіб
- •Порядок визнання суми податкового зобов’язання
- •Апеляційне узгодження суми податкового зобов’язання
- •Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків
- •Поняття державних і місцевих податків
- •Бюджетне фінансування: поняття та принципи
- •Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування
- •Правові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •Державний та місцевий кредит. Правове регулювання державного боргу
- •Публічно-правові аспекти регулювання банківської діяльності
- •Банківська система України: поняття та структура
- •Загальна характеристика правового статусу нбу та його основні завдання
- •Форми державного регулювання банківської діяльності
- •Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи України
- •Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків та ліцензування банківських операції.
- •Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків
- •Правові засади банківського контролю та нагляду
- •Заходи впливу, що застосовуються нбу за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства
- •Грошова система та її структура
- •5. Регламентація готівкового та безготівкового грошового обігу включає:
- •Правові засади грошового готівкового обігу
- •Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах
- •Поняття, правові засади та принципи валютного регулювання
- •Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання
- •Суб’єкти валютного контролю та їх повноваження
Засоби забезпечення виконання податкового зобов’язання платників податків
Основними засобами забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків є:
- податкова застава;
- поручительство;
- адміністративний арешт майна;
- примусове стягнення коштів та продаж майна, що перебуває у податковій заставі.
Податкова застава є одним з найефективніших засобів забезпечення податкових зобов'язань, оскільки в даному випадку обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном, що в значній мірі впливає на подальше ведення фінансово-господарської діяльності.
Право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Причому, право податкової застави не потребує письмового оформлення. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
- визнання податкового боргу безнадійним;
- прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
- реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки.
Податкова порука - це видана банком гарантія погашення податкового боргу платника податків. Податковою порукою гарантується погашення грошового зобов'язання, що входить до складу податкового боргу, якщо нарахування такого грошового зобов'язання оскаржується платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Якщо платник податків протягом 10 календарних днів після закінчення процедури оскарження не погасив податковий борг, гарантований податковою порукою, такий борг вважається податковим боргом банку, що видав податкову поруку, і до такого банку застосовуються усі процедури, передбачені податковим законодавством для погашення податкового боргу.
Банк, який здійснив погашення податкового боргу платника податку, має право відшкодувати за рахунок такого платника завдані такому банку збитки.
Податкова порука не може бути відкликана банком або платником податків.
Податкова порука підлягає реєстрації в органі державної податкової служби, де перебуває на обліку платник податків, що має податковий борг. До здійснення реєстрації податкова порука не має сили, не створює правових наслідків.
Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документально; перевірки за наявності законних підстав для проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
- відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться за рішенням суду не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.