28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.

Бюджетна система України, як це записано в ст. 5 Бюджетно­го кодексу, складається з Державного і місцевих бюджетів.

До місцевих бюджетів належать: бюджет Автономної Рес­публіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах, а також бюджети місцевого самоврядування — бюдже­ти територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Та­ким чином, в основу побудови бюджетної системи України покладено адміністративно-територіальний поділ України.

Правом на бюджет наділяється територія в особі органів, що очолюють її: держава, область, район, місто, село. Пред­ставницький орган, що очолює територію, затверджує відпо­відний бюджет, надаючи основному фінансовому плану правову форму закону або рішення органу місцевого самоврядування.

Отже, бюджетна система України — це заснована на економічних відносинах, державному устрою і врегульована правовими нормами сукупність видів бюджетів, які діють на території України.

Для прогнозування й аналізу економічного та соціального роз­витку держави, адміністративно-територіальних утворень, роз­рахунків соціальних і фінансових нормативів, аналізу ефектив­ності бюджетних видатків і підстав надання допомоги бюдже­там в Україні складається зведений (консолідований) бюджет.

Зведені бюджети створюються на державному, обласному, районному і міському (із районним поділом) рівнях.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України; зведеного бюджету Автономної Республіки Крим; зведених бюджетів областей І міст Києва та Севастополя,

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим має показ­ники республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, зведеиих бюджетів її районів і бюджети міст респуб­ліканського значення.

До зведеного бюджету області входять показники обласно­го бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст облас­ного значення. Зведений бюджет району становить показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, сіль­ських, селищних бюджетів.

Зведений бюджет міста з районним поділом вмішує показ­ники міського бюджету і бюджетів районів, а якщо місту або району в місті адміністративно підпорядковані інші міста, села або селища, зведений бюджет міста або району в місті (наприк­лад, райони в м. Києві) включає показники цих бюджетів.

Зведені бюджети не затверджуються, вони мають розрахунково-інформаційний характер.

29. Принципи бюджетної системи

Бюджетний кодекс (ст. 7) установив такі принципи побудо­ви бюджетної системи України:

1) єдність бюджетної системи, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним ре­гулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною кла­сифікацією, єдністю порядку виконання і ведення бухгалтер­ського обліку й звітності;

2) збалансованість повноважень на витрату бюджетних кош­тів не може бути більше, ніж включено в бюджет на ці цілі. Однак Державний бюджет, бюджет Автономної Респуб­ліки Крим, міські бюджети можуть бути прийняті на пев­ний бюджетний період із дефіцитом, але тільки за умови наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту. Такими джерелами можуть бути державні внутрішні й зов­нішні позики органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні й зовнішні позики органів місцевого самовряду­вання (ст. 15 Бюджетного кодексу). Законодавство України наділяє Кабінет Міністрів правом одержувати позики в ме­жах, які встановлені Законом про Державний бюджет. За дорученням Кабінету Міністрів України міністр фінансів України може здійснювати державні внутрішні і зовнішні позики. Внутрішні позики можуть здійснювати і Верховна Рада Автономної Республіки Крим, і міські ради, а зовнішні — виключно ради міст Із населенням понад вісімсот тисяч (ст. 16 Бюджетного кодексу). Величина основної суми бор­гу держави не повинна перевищувати 60% фактичного річ­ного обсягу валового внутрішнього продукту. Профіцит бюджету (перевищення доходів над видатками) затверджується виключно з метою погашення основної су­ми боргу;

3) самостійність — держава і органи місцевого самовряду­вання самостійні в галузі своїх бюджетів.

Держава не від­повідає за взяті органами місцевого самоврядування бю­джетні зобов'язання, а органи

місцевого самоврядування не несуть відповідальності за бюджетними обов'язками, які взяті кожним з них, а

також за бюджетними обов'язками держави. Усі вони самостійно затверджують свої бюджети,

вносять до них зміни І затверджують звіти про виконання бюджету;

4. повнота означає, що в бюджети включаються всі надхо­дження і видатки, які здійснюються відповідно до

нормативно-правових актів органів держави і місцевого самовряду­вання; Ці

4. обгрунтованість — це формування бюджетів на підставі реальних показників економічного і соціального

розвитку держави, розрахунків надходжень до бюджетів і видатків бюджетів, які здійснюються згідно із

затвердженими мето­диками і правилами;

4. ефективність — складання і виконання бюджету повинно здійснюватися при використані мінімальної

кількості кош­тів для досягнення мети;

7. субсидіарність (лат. зиЬзІолагіиз — резервний, допоміжний) — такий розподіл доходів і видатків між

ланками бюджетної системи, при якому надання громадських послуг максима­льно наближується до їх безпосереднього споживача;

7. цільове використання коштів, тобто покриття тільки запла­нованих потреб;

9) справедливість і неупередженість — бюджетна система в Україні повинна будуватися так, щоб доходи і видатки включалися до бюджетів без упередженості, все націона­льне багатство розподілялося справедливо між територіа­льними общинами й громадянами¹;

10. публічність і прозорість — тобто всі" акти бюджету пови­нні бути оприлюднені після затвердження їх

відповідними представницькими органами — Верховною Радою Украї­ни, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, від­повідними місцевими радами²;

10. відповідальність учасників бюджетного процесу. Вперше в нашому бюджетному законодавстві з'явився

розділ, при­свячений відповідальності учасників бюджетного процесу. Тепер відповідальність кожного учасника бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність взята за принцип.