Частина II

ЕКОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

3.1. Соціально-економічна організація

1. Історія освоєння території

2. Населення, його трудова зайнятість

3. Загальна соціально-економічна характеристика

4. Традиційне природокористування

5. Соціально-економічні конфлікти і шляхи їх вирішення

3.2. Структура агропромислового комплексу та пропозиції щодо його еколого-технологічноїоптимізаиії:

• Промисловість

• Сільське господарство

• Лісове господарство

• Водне господарство

• Мисливське господарство

• Рибне господарство

• Шляхи сполучення та зв'язок

• Меліоративне господарство

• Сфера послуг

• Інші сфери економіки

4. ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Природозахисна діяльність

2. Служба державної охорони й єгерська діяльність

3. Екологічний контроль та експертиза

4. Біотехнічні та созотехнічні заходи

5. Протипожежне впорядкування

6. Попередження порушень заповідного режиму

7. Відновлення порушених територій

8. Рекультивація й озеленення

9. Інші види природоохоронної діяльності

4.2. Рекреаційна і туристична діяльність

1. Концептуальні засади розвитку

2. Ресурси для рекреації, туризму й оздоровлення

3. Рекреаційна оцінка природних ресурсів

4. Оцінка рекреаційного навантаження на природні комплекси

5. Рекреаційно-туристичне зонування

6. Форми туризму та його менеджмент

7. Етнографічні й історико-культурні особливості

8. Забезпечення рекреаційної і туристичної діяльності

9. Інфраструктура, маркетинг та участь місцевого населення

4.3. Наукова й еколого-освітня діяльність

1. Основні напрями розвитку наукових досліджень

2. Організація ведення Літопису природи

3. Організація ведення фонового екологічного моніторингу

4. Ведення кадастру природно-заповідної території

5. Створення ПС-технологій

6. Формування наукових фондів

7. Організація роботи науково-технічної ради

8. Інші види наукової діяльності

9. Основні напрями еколого-освітньої діяльності

10. Функціонування еколого-освітніх центрів

11. Функціонування музеїв природи

12. Видавнича справа

13. Зв'язки з громадськістю

14. Інші види еколого-освітньої діяльності

15. Міжнародна діяльність

4.4. Мисливська та рибальська справа

1. Нормативи полювання та риболовлі

2. Типологія, бонітування та характеристика мисливських угідь

3. Мисливсько-рибальське зонування

4.5. Екологічно збалансована господарська діяльність

1. Основні засади екологізації природокористування в національному природному парку та прилеглих територіях

2. Екологізація ведення лісового господарства залежно від функцій зон

3. Нормативи та режими збалансованого лісокористування

4. Організація та ведення рибного господарства

5. Інші види використання природних ресурсів

6. Управлінська структура та діяльність

7. Організаційна структура управління

8. Функціонування установи

9. Основні техніко-економічні показники

10. Розрахунок витрат на утримання установи

11. Очікувана ефективність запроектованих заходів

12. Розвиток матеріально-технічної бази, капітальне будівництво

13. Співпраця із землевласниками та природокористувачами

14. Співпраця з органами місцевої влади

15. Громадське управління

4.6. Моніторинг виконання Проекту

Для лісових національних природних парків у проекті організації окремим розділом може бути "Охорона, відтворення та використання лісів", в якому характеризуються стан лісового фонду (категорії лісових земель, вікові групи природної стиглості насаджень, типи лісу), використання та відновлення лісових ресурсів (тенден­ції змін лісової рослинності, рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, інші види рубок, щорічний розмір користування за всіма видами рубок, використання недеревних рослинних ресурсів лісу, лі­совідновлення), визначаються заходи для збереження лісових екосис­тем (захист лісу від шкідників та хвороб, дослідження негативних впливів на лісові екосистеми та здійснення природоохоронних заходів, моніторинг лісових екосистем, збереження пралісів) тощо. Для напи­сання цього розділу необхідно провести польові наукові дослідження, зокрема здійснити інвентаризацію видового та вікового складу деревостанів, картографічні і топографо-геодезичні роботи, детально описати стан лісів, особливо корінних лісових ділянок, визначити можливості відновлення лісу та реконструкції деревостанів, науково обґрунтувати заходи щодо захисту лісу від шкідників, хвороб, пожеж тощо.