
- •1 Опис реакторної устанвки та її компонентів
- •1.1 Система компенсації тиску
- •1.2 Система управління і контролю
- •1.3 Система аварійного охолоджування активної зони
- •1.4 Внутрішня шахта реактора ввер-1000
- •1.5 Корпус реактора ввер-1000
- •1.6 Активна зона реактора
- •2 “Пряма” заміна двукисневого
- •2.2 Опис твела базової конструкції
- •2.3 Опис твела проектованої конструкції
- •2.4 Розрахунок кількості палива та його збагачення у проектованому твелі
- •2.4.4 Визначення об'єму займаного паливною композицією у проектованій конструкції твела
- •2.5 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •Виготовлення стержней
- •Виготовлення паливних секцій
- •Виготовлення твела
- •3 Теплофізичний розрахунок базового твела
- •3.4 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •4 Теплофізичний розрахунок проектованого твела
- •5 Економічне обгрунтування
- •5.1 Теоретична частина. Продуктивнiсть працi
- •5.1.1 Продуктивнiсть працi: сутнiсть I значення
- •5.1.2 Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •5.2 Розрахунок вартості базової твз
- •5.3 Розрахунок вартості твз з твелами проектованої конструкції
- •6 Охорона праці і навколишнього середовища
- •6.1 Загальні питання охорони праці
- •6.1.1 Поняття про безпеку атомних станцій
- •6.1.2 Перелік небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при експлуатації аес
- •6.2 Законодавство про безпечну експлуатацію атомних станцій
- •- Облік ядерних матеріалів, що діляться.
- •6.3 Промислова санітарія
- •6.3.1 Метеорологічні умови
- •6.3.2 Вентиляція й опалення
- •6.3.3 Виробниче освітлення
- •6.3.4 Шум і вібрація
- •6.4 Промислова безпека
- •6.4.1 Дозові межі радіаційної безпеки для обслуговуючого складу та населення
- •6.4.2 Основні вимоги охорони праці при проектуванні та експлуатації аес
- •6.4.3 Відповідальність та функції експлуатуючої організації щодо забезпечення безпеки ас
- •6.5 Пожежна безпека
- •6.6 Дія аес на навколишнє середовище
3.4 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
Надійна та економічна робота ядерних реакторів залежить зокрема, від техніки і технології виробництва твелів, здатних забезпечити в процесі експлуатації відповідність вимогам, що наказали, а також систем контролю за якістю, які гарантували б такі досягнення.
Не зважаючи на зовнішню простоту твела, до нього пред'являються високі вимоги. Серед них можна відзначити працездатність та радіаційна стійкість матеріалу оболонки при високих температурах і теплових навантаженнях, висока якість зварних з'єднань і їх герметичність, відсутність дефектів поверхні твелів, мінімальна величина зазорів між таблетками в паливному стовпі, а в цілому, жорсткі вимоги до якості паливного стовпа.
Такі параметри можуть бути досягнуті поєднанням високої культури виробництва. Вживанням сучасних методів неруйнівного контролю та високим рівнем автоматизації технологічних процесів.
Уран металевий нелегований поставляється у прутках діаметром до 16 мм або штангах діаметром 30, 40, 60, 80мм.
Цирконієвий сплав для труб - оболонок твелів поставляється у вигляді труб довжиною 4,5м, діаметром кінцевого розміру твельних труб штатного розміру 9,15 мм з товщиною стінки 0,65 мм.
Цирконієвий сплав для кінцевих і інших конструкційних деталей твелів поставляється у вигляді прутков діаметрів 9,15 мм.
Зразкова схема техпроцеса виготовлення твела типу ВВЭР з довжиною активної зони 3530 мм із зовнішньою конфігурацією і розмірами, аналогічними базовій конструкції твела ВВЭР - 1000 представлена на рис 3.3. Кількість секцій по довжині АЗ рівна 50 шт. Матеріал палива - нелегований металевий уран. Тип секціонування - ампула з двохоболонковою конструкцією, довжина якої 70,6 мм, товщиною стінки 0,5 мм та товщиною заглушок з торців 1 мм.
4 Теплофізичний розрахунок проектованого твела
Тепловиділяючі елементи – найбільш відповідальні вузли конструкції ядерних реакторів. В них проходить ділення ядер палива та виділяється енергія у вигляді тепла, яке відводиться теплоносієм. Твели знаходяться в умовах високої температури, на них діють механічні загрузки та потоки іонізуючого випромінювання. Успішна експлуатація ядерного реактора багато в чому залежить від працездатності твелів. Приймальні критерії для твелів типу ВВЕР, виконання яких необхідне для забезпечення НУЕ реакторної установки, її функціонування в режимах з ПНУЕ та забезпечення безпеки в проектних аваріях умовно можна розділити на дві групи:
1) критерії прийняття для обгрунтування працездатності твелів в НУЕ і ПНУЕ;
2) теплофізичні критерії.
Група теплофізичних критеріїв обмежує максимальну температуру палива і оболонки, тиск газів під оболонкою твела і максимальну лінійну потужність твела. Температура оболонки в НУЕ не повинна перевищувати температуру кризи кипіння з нормативним коефіцієнтом запасу.
Для гарантованого виконання приймальних критеріїв вводяться необхідні коефіцієнти запасу, що встановлюються виходячи з досвіду експлуатації, даних експериментальних досліджень, ступеня консерватизму, закладеного при розробці розрахункових моделей і виборі вихідних даних.
У даному розділі проведений розрахунок розподілу температури по перетину максимально навантаженого твела, розрахована гранична температура палива, а також тиск газів під оболонкою твела, що є важливою частиною моделювання поведінки твелів і прогнозування їх працездатності.
4.1 Вихідні данні
Максимальна температура зовнішньої поверхні оболонки твела, t =352°С
Оболонка твела представляє собою трубу зі сплаву цирконію з 1% ніобію (Zr 1% Nb) з такими розмірами:
- зовнішній діаметр, dн = 9,13 мм;
- внутрішній діаметр, dвн = 7.80мм.
Ампула виконана з металічного урану (U3Si) з розмірами:
Зовнішній діаметр оболонки ампули - 7.80
Внутрішній діаметр оболонки ампули 7.39
- зовнішній діаметр, dт = 7,39 мм;
- діаметр отвору, dотв= 1,5+0,2 мм.
Схема твела вказана на рис.4.1:
Рисунок 4.1 – Схема твелу
4.2 Визначення максимальної темперператури палива в проектованому твелі на початок та кінець кампанії
Для забезпечення недопущення плавлення палива необхідно виконати умови:
Тт < [Т], (4.2.1)
де Тт - температура палива;
[Т] - гранична температура палива, рівна температурі плавлення, що залежить від вигорання В:
Тпл = 800 °С (4.2.2)
де В – вигорання, МВт·доб/кг U. Для U3Si гранична температура палива приймається рівною 800°С, (Тпл =800°С).
Максимальна температура палива розраховується за формулою:
tтmax = t + ∆tоб + ∆tт, (4.2.3)
де t - температура оболонки твела, дорівнює 352°С;
∆tоб - перепад температури на оболонці;
∆tт - перепад температури на паливі.
Для визначення граничної температури палива на початок кампанії використовуємо консервативний підхід. З цією метою вибираємо параметри твела, при яких розрахункова температура в центрі палива буде максимальною.
Оскільки оболонки твела і ампули виготовлені з одного матеріалу і між ними існує хороший тепловий контакт, замінимо обидві оболонки на одну з товщиною, рівної сумарною товщині. Т.б. внутрішній діаметр оболонки буде дорівнює діаметру палива. При цьому використовувати будемо такі дані:
1) зазору між паливом і оболонкою немає. Тобто беремо такі вихідні дані: : d = 9,19 мм; d = d =7,39 мм; dот = 1,5 мм;
2) максимальну температуру оболонки при нормальних умовах t = 352°С;
3) максимальне теплове навантаження ql = 448 кВт/см.
Перепад температури на оболонці твела визначається за формулою:
∆tоб = , (4.2.4)
де λоб - теплопровідність матеріалу оболонки, λоб = 23,9 Вт/(м·°С).
Підставивши всі значення у формулу (4.2.4), отримаємо:
∆tоб =
= 29°С
Перепад температури на паливі представлений у вигляді наступного виразу:
∆tт = (4.2.5)
де λт - теплопровідність матеріалу палива, в данному випадку теплопровідність металічного урану λт = 17,5 Вт/м·°С .
Отримаємо:
∆tт
=
Підставивши всі знайдені величини в формулу (4.2.3), отримаємо:
tтmax = 352 + 29 + 194 = 575°С
Максимальну температуру палива на кінець кампанії визначаємо з формули (4.2.3).
Перепад температури на паливі розраховується за формулою (4.2.5) з урахуванням змінення теплопровідності палива. Вплив опромінення приводить до сильного окрихчування металевого урану, що приводить до падіння теплопровідності. У розрахунку приймаємо, що теплопровідність знижується і буде складати λт = 12,5 Вт/м·°С .
∆tт
=
С
Підставивши всі знайдені величини в формулу (4.2.3), отримаємо:
tтmax = 352+ 29 + 267 = 648°С
Результати розрахунку температури по перерізу твела на початок і на кінець кампанії представлені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Результати розрахунку температури по перерізу твела
-
На початок кампанії
На кінець кампанії
Температура зовнішньої поверхні оболонки твела,,0С
352
352
Перепад температури на оболонці твела, °С
29
29
Перепад температури на паливі, °С
194
267
Максимальна температура палива, °С
575
648
Коефіцієнт запасу за даним критерієм повинен задовольняти співвідношенню:
К = [Т] / Т ≥ [К] =1.1, (4.2.10)
На початок кампанії:
К = 800 / 575 = 1,39 ≥ 1.1
На кінець кампанії :
К = 800 / 648 = 1,23 ≥ 1.1
4.3 Розрахунок максимального тиску газів під оболонкою
У процесі експлуатації твела реактора утворюються і виділяються з палива під оболонку газоподібні продукти поділу (ЦПД). У робочих умовах тиск суміші газів під оболонкою твела не повинно перевищувати зовнішнього тиску теплоносія:
Рг < [Р], (4.3.1)
де Рг – тиск газу під оболонкою твела;
[Р] – граничний тиск дорівнює робочому тиску теплоносія.
У реакторі ВВЕР-1000 Ртн = 16 Мпа.
Максимальне значення тиску газів під оболонкою твела досягається до кінця кампанії реактора. Зважаючи на те, що ми раніше взяли, що зазору між паливом і оболонкою немає, то тиск газів описується наступним виразом:
Рг = (4.3.2)
де Рг – тиск газу під оболонкою;
Х1, Х2 – частка газу в газозбірнику і паливному стовпі, відповідно дорівнює 0.53 і 0.47;
Тг, Т – середня температура газу в газозбірнику і в паливному стовпі, дорівнює відповідно для ВВЕР-1000 6000 ° С і 1200 ° С;
Vг - кількість газу під оболонкою за н.у, Vг = 910 см3;
V – вільний обсяг в ТВЕЛ на кінець кампанії дорівнює 33,7 см3.
Підставивши всі величини в формулу (4.3.2) отримаємо:
Рг = = 82 кгс/см2 = 8,04Мпа<16Мпа
Коефіцієнт запасу за даним критерієм повинен задовольняти співвідношенню:
К = [Р] / Рг ≥ [К] =1.1, (4.3.3)
У нашому випадку:
К = 16 / 8,04 = 1,99 ≥ 1,1
Як вже було сказано вище, група теплофізичних критеріїв обмежує максимальну температуру палива і оболонки, тиск газів під оболонкою твела і максимальну лінійну потужність твела. Температура оболонки в НУЕ не повинна перевищувати температуру кризи кипіння з нормативним коефіцієнтом запасу. Для проектованого зразка забезпечується наступний тепловий режим роботи твела: гранична температура палива 800°С, максимальна температура оболонки 352°С. У результаті проведених розрахунків температури по перетину твела на початок і на кінець кампанії було визначено, що максимальна температура палива не перевищує гранично допустиму: tтmax = 575°С <800°С (на початок кампанії), tтmax =648°С <800°С (на кінець кампанії). Коефіцієнт запасу за даним критерієм також задовольняє встановленим параметрам: на початок кампанії: К = 1,39 ≥ 1,1 і на кінець кампанії: К = 1,23 ≥ 1,1. Також було розраховано, що в робочих умовах тиск суміші газів під оболонкою твела не перевищує зовнішнього тиску теплоносія: Рг = 8,04 МПа <16 МПа. Коефіцієнт запасу за даним критерієм: К = 1,99 ≥ 1,1.