
- •1 Опис реакторної устанвки та її компонентів
- •1.1 Система компенсації тиску
- •1.2 Система управління і контролю
- •1.3 Система аварійного охолоджування активної зони
- •1.4 Внутрішня шахта реактора ввер-1000
- •1.5 Корпус реактора ввер-1000
- •1.6 Активна зона реактора
- •2 “Пряма” заміна двукисневого
- •2.2 Опис твела базової конструкції
- •2.3 Опис твела проектованої конструкції
- •2.4 Розрахунок кількості палива та його збагачення у проектованому твелі
- •2.4.4 Визначення об'єму займаного паливною композицією у проектованій конструкції твела
- •2.5 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •Виготовлення стержней
- •Виготовлення паливних секцій
- •Виготовлення твела
- •3 Теплофізичний розрахунок базового твела
- •3.4 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •4 Теплофізичний розрахунок проектованого твела
- •5 Економічне обгрунтування
- •5.1 Теоретична частина. Продуктивнiсть працi
- •5.1.1 Продуктивнiсть працi: сутнiсть I значення
- •5.1.2 Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •5.2 Розрахунок вартості базової твз
- •5.3 Розрахунок вартості твз з твелами проектованої конструкції
- •6 Охорона праці і навколишнього середовища
- •6.1 Загальні питання охорони праці
- •6.1.1 Поняття про безпеку атомних станцій
- •6.1.2 Перелік небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при експлуатації аес
- •6.2 Законодавство про безпечну експлуатацію атомних станцій
- •- Облік ядерних матеріалів, що діляться.
- •6.3 Промислова санітарія
- •6.3.1 Метеорологічні умови
- •6.3.2 Вентиляція й опалення
- •6.3.3 Виробниче освітлення
- •6.3.4 Шум і вібрація
- •6.4 Промислова безпека
- •6.4.1 Дозові межі радіаційної безпеки для обслуговуючого складу та населення
- •6.4.2 Основні вимоги охорони праці при проектуванні та експлуатації аес
- •6.4.3 Відповідальність та функції експлуатуючої організації щодо забезпечення безпеки ас
- •6.5 Пожежна безпека
- •6.6 Дія аес на навколишнє середовище
3 Теплофізичний розрахунок базового твела
3.1 Вихідні данні
Максимальна
температура зовнішньої поверхні оболонки
твела, t
=352°С
Оболонка твела представляє собою трубу зі сплаву цирконію з 1% ніобію (Zr 1% Nb) з такими розмірами:
- зовнішній
діаметр,
dн
= 9,13
мм;
-
внутрішній діаметр, dвн
= 7,72
мм.
Паливна таблетка виконана з двоокису урана (UO2) з розмірами:
- зовнішній діаметр, dт = 7,56–0,05 мм;
- діаметр отвору, dотв= 1,5+0,2 м.
Схема твела вказана на рис.3.1:
Рисунок 3.1 – Схема твела
3.2 Визначення максимальної темперператури палива в базовому твелі на початок та кінець кампанії.
Для забезпечення недопущення плавлення палива необхідно виконати умови:
Тт
< [Т],
(3.2.1)
де Тт - температура палива;
[Т] - гранична температура палива, рівна температурі плавлення, що залежить від вигорання В:
Тпл = 3113-3,2·В, К (3.2.2)
де В – вигорання, МВт·доб/кг U. Для двоокису урану гранична температура палива приймається рівною 2600°С, (Тпл =2600°С).
Максимальна температура палива розраховується за формулою:
tтmax
= t
+ ∆tоб
+
∆tзаз
+ ∆tт,
(3.2.3)
де t - температура оболонки твела, дорівнює 352°С;
∆tоб - перепад температури на оболонці;
∆tзаз - перепад температури на газовому зазорі;
∆tт - перепад температури на паливі.
Для визначення граничної температури палива на початок кампанії використовуємо консервативний підхід. З цією метою вибираємо параметри твела, при яких розрахункова температура в центрі палива буде максимальною. При цьому використовувати будемо такі дані:
1)
максимальний зазор між паливом і
оболонкою в межах норми. Тобто беремо
такі вихідні дані:
d
=
9,19
мм; d
= 7,79 мм; d
= 7,51
мм;
dотв = 1,5 мм;
2) максимальну температуру оболонки при нормальних умовах t = 352°С;
3) максимальне теплове навантаження ql = 448 кВт/см.
Перепад температури на оболонці твела визначається за формулою:
∆tоб
=
,
(3.2.4)
де λоб - теплопровідність матеріалу оболонки, λоб = 23,9 Вт/(м·°С).
Підставивши всі значення у формулу (3.2.4), отримаємо:
∆tоб
=
= 48°С
Перепад температури на газовому зазорі визначається за формулою:
∆tзаз
=
,
(3.2.5)
де λг - теплопровідність газу знаходиться в зазорі, тому що на початок кампанії з палива виділяється тільки гелій, то беремо λне = 29·10-2 Вт/м·град.
Підставивши всі значення у формулу (3.2.5), отримаємо:
∆tзаз
=
Перепад температури на паливі представлений у вигляді наступного виразу:
∆tт
=
(3.2.6)
де λт - теплопровідність матеріалу палива, в данному випадку теплопровідність двоокису урану λт =2,8 Вт/м·град.
Отримаємо:
∆tт
=
Підставивши всі знайдені величини в формулу (3.2.3), отримаємо:
tтmax = 352 + 48 + 910 + 1095 = 2405°С
Наприкінці кампанії реактора ВВЕР-1000 зазор між паливом і оболонкою практично зникає (результати послереакторних досліджень показують, що зазор цей становить 3-50 мкм). Виходячи з вищесказаного, приймаємо, що зазору практично немає.
У цьому розрахунку вихідні дані для d = 9,19 мм, d = 7,79 мм залишаються однаковими.
Максимальну температуру палива на кінець кампанії визначаємо з формули (3.2.3). Перші два доданки залишаються незмінними: t = 352°С та ∆tоб = 48°С. А перепад температури на газовому зазорі розраховується за формулою (3.2.5) з урахуванням змінених діаметра палива та теплопровідності газів. Теплопровідність газової суміші під оболонкою твела змінюється до кінця кампанії внаслідок виходу з таблеток UO2 газоподібних продуктів поділу - ксенону і криптону. Теплопровідність газової суміші, що знаходиться в зазарі, на кінець кампанії буде нижче, ніж теплопровідність газу на початку кампанії приблизно на 10%, тобто λг = 26,1·10-2 Вт/м·град.
Знаючи всі величини, за формулою (3.2.5) знаходимо перепад температури на газовому зазорі на кінець кампанії:
∆tзаз
=
Перепад температури на паливі розраховується за формулою (3.2.6) з урахуванням змінення теплопровідності палива. Під опроміненням в двоокису урану при температурі до 1600С відбувається накопичення газоподібних продуктів поділу, що призводить до його розпухання і падіння теплопровідності. У розрахунку приймаємо, що теплопровідність знижується приблизно на 10% від теплопровідності палива на початку кампанії і буде складати λт =2,6 Вт/м·град.
∆tт
=
Підставивши всі знайдені величини в формулу (3.2.3), отримаємо:
tтmax = 352 + 48 + 247 +1179 = 1826°С
Результати розрахунку температури по перетину твела на початок і на кінець кампанії представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. - Результати розрахунку температури по перетину твела
-
На початок кампанії
На кінець кампанії
Температура зовнішньої поверхні оболонки твела,,0С
352
352
Перепад температури на оболонці твела, °С
48
48
Перепад температури на паливі, °С
1095
1179
Перепад температури на газовому зазорі, °С
910
247
Максимальна температура палива, °С
2405
1826
Коефіцієнт запасу за даним критерієм повинен задовольняти співвідношенню:
К
= [Т] / Т
≥ [К] =1.1, (3.2.10)
На початок кампанії:
К = 2600 /2405 = 1,1 ≥ 1.1
На кінець кампанії :
К = 2600 / 1826= 1,42 ≥ 1.1
3.3 Розрахунок максимального тиску газів під оболонкою У процесі експлуатації твела реактора утворюються і виділяються з палива під оболонку газоподібні продукти поділу (ЦПД). У робочих умовах тиск суміші газів під оболонкою твела не повинно перевищувати зовнішнього тиску теплоносія:
Рг < [Р], (3.3.1)
де Рг – тиск газу під оболонкою твела;
[Р] – граничний тиск дорівнює робочому тиску теплоносія.
У реакторі ВВЕР-1000 Ртн = 16 МПа.
Максимальне значення тиску газів під оболонкою твела досягається до кінця кампанії реактора. Зважаючи на те, що ми раніше взяли, що зазору між паливом і оболонкою немає, то тиск газів описується наступним виразом:
Рг
=
(3.3.2)
де Рг – тиск газу під оболонкою;
Х1, Х2 – частка газу в газозбірнику і паливному стовпі, відповідно дорівнює 0.53 і 0.47;
Тг, Т – середня температура газу в газозбірнику і в паливному стовпі, дорівнює відповідно для ВВЕР-1000 6000 ° С і 1200 ° С;
Vг - кількість газу під оболонкою за н.у, Vг = 910 см3;
V – вільний обсяг в ТВЕЛ на кінець кампанії дорівнює 33,7 см3. Підставивши всі величини в формулу (3.3.2) отримаємо:
Рг
=
= 82 кгс/см2
= 8,04МПа<16МПа
Коефіцієнт запасу за даним критерієм повинен задовольняти співвідношенню:
К = [Р] / Рг ≥ [К] =1.1, (3.3.3)
У нашому випадку:
К = 16 / 8,04 = 1,99 ≥ 1,1
Як вже було сказано вище, група теплофізичних критеріїв обмежує максимальну температуру палива і оболонки, тиск газів під оболонкою твела і максимальну лінійну потужність твела. Температура оболонки в НУЕ не повинна перевищувати температуру кризи кипіння з нормативним коефіцієнтом запасу. Для двоокису урану забезпечується наступний тепловий режим роботи твела: гранична температура палива 2600°С, максимальна температура оболонки 352°С. У результаті проведених розрахунків температури по перетину твела на початок і на кінець кампанії було визначено, що максимальна температура палива не перевищує гранично допустиму: tтmax = 2405°С <2600°С (на початок кампанії), tтmax = 1826°С <2600°С (на кінець кампанії). Коефіцієнт запасу за даним критерієм також задовольняє встановленим параметрам: на початок кампанії: К = 1,1 ≥ 1,1 і на кінець кампанії: К = 1,42 ≥ 1,1. Також було розраховано, що в робочих умовах тиск суміші газів під оболонкою твела не перевищує зовнішнього тиску теплоносія: Рг = 8,04 МПа <16 МПа. Коефіцієнт запасу за даним критерієм: К = 1,99 ≥ 1,1.