1.1 Система компенсації тиску

Система компенсації тиску теплоносія - автономна система ядерного реактора, що підключається до контура теплоносія з метою вирівнювання коливань тиску в контурі під час роботи реактора, що виникають за рахунок теплового розширення і включає:

– паровий компенсатор тиску;

– барботер;

– імпульсні - запобіжні пристрої;

– трубопроводи і арматуру.

1.2 Система управління і контролю

Регулювання потужності реакторів і аварійний захист (припинення ланцюгової реакції) здійснюються поглиначами виготовлених з карбіду бору.

На енергоблоках з реактором ВВЕР-1000 регулювання проводиться кластерними пучками, тобто стержні з поглиначем в кількості 12–18 штук вводяться безпосередньо в ТВЗ.

Управління енергоблоками АЕС передбачає централізований контроль і дистанційне керування основними технологічними процесами, автоматичне регулювання, здійснюване за принципом автономних регуляторів, місцевий контроль і управління допоміжними системами.

Контроль за параметрами першого і другого контурів реакторних установок здійснюється з блокових щитів управління, на яких зосереджені прилади, що вимірюють температуру води на виході з ТВЗ, температуру води першого контура, температуру живильної води другого контура, тиск води першого контура, тиск насиченої пари у другому контурі, витрата води в першому контурі, витрата води і пара у другому контурі, щільність нейтронного потоку при підйомі потужності і в процесі роботи реактора, електричні параметри генераторів тощо.

1.3 Система аварійного охолоджування активної зони

Система аварійного охолоджування активної зони (САОЗ) призначається для забезпечення безпечного зняття залишкових тепловиділень з реактора при аваріях, пов'язаних з розривом трубопроводів першого і другого контурів установки.

Основними критеріями забезпечення аварійного розхолоджування є:

– виключення плавлення оболонок твелів при розривах трубопроводів першого контура, включаючи миттєвий поперечний розрив головного циркуляційного трубопроводу;

– створення і підтримка підкритичності активної зони реактора;

– забезпечення післяаварійного розхолоджування реактора.

1.4 Внутрішня шахта реактора ввер-1000

Конструкційно шахта є вертикальним циліндром з перфорованим еліптичним днищем, в якому закріплені опорні конструкції для ТВЗ. При двох'ярусному розташуванні вхідних і вихідних патрубків на корпусі реактора, прийнятому в конструкції ВВЕР в нашій країні, на внутрішній поверхні корпусу реактора передбачається роздільник потоку.

Конструкцією шахти і реактора передбачаються заходи по виключенню вібрацій і переміщень шахти в потоці теплоносія, а також у разі виникнення аварійних ситуацій. Від вертикальних переміщень і вібрацій шахта утримується через пружні елементи кришкою реактора, від вібрації в радіальному напрямі закріплення шахти звичайно проводиться в декількох місцях по висоті реактора.

Для стабілізації потоку теплоносія і зменшення чинників вібраційного обурення верхня циліндрова частина шахти перед вихідними патрубками перфорована великою кількістю отворів певного діаметра. Напроти вхідних патрубків САОЗ шахти виконуються вікна, через які холодна вода, що подається в реактор при спрацьовуванні САОЗ, проходить у верхню напірну камеру реактора.