
- •1 Опис реакторної устанвки та її компонентів
- •1.1 Система компенсації тиску
- •1.2 Система управління і контролю
- •1.3 Система аварійного охолоджування активної зони
- •1.4 Внутрішня шахта реактора ввер-1000
- •1.5 Корпус реактора ввер-1000
- •1.6 Активна зона реактора
- •2 “Пряма” заміна двукисневого
- •2.2 Опис твела базової конструкції
- •2.3 Опис твела проектованої конструкції
- •2.4 Розрахунок кількості палива та його збагачення у проектованому твелі
- •2.4.4 Визначення об'єму займаного паливною композицією у проектованій конструкції твела
- •2.5 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •Виготовлення стержней
- •Виготовлення паливних секцій
- •Виготовлення твела
- •3 Теплофізичний розрахунок базового твела
- •3.4 Розробка технологічного процесу виготовлення твела
- •4 Теплофізичний розрахунок проектованого твела
- •5 Економічне обгрунтування
- •5.1 Теоретична частина. Продуктивнiсть працi
- •5.1.1 Продуктивнiсть працi: сутнiсть I значення
- •5.1.2 Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •5.2 Розрахунок вартості базової твз
- •5.3 Розрахунок вартості твз з твелами проектованої конструкції
- •6 Охорона праці і навколишнього середовища
- •6.1 Загальні питання охорони праці
- •6.1.1 Поняття про безпеку атомних станцій
- •6.1.2 Перелік небезпечних і шкідливих факторів, що виникають при експлуатації аес
- •6.2 Законодавство про безпечну експлуатацію атомних станцій
- •- Облік ядерних матеріалів, що діляться.
- •6.3 Промислова санітарія
- •6.3.1 Метеорологічні умови
- •6.3.2 Вентиляція й опалення
- •6.3.3 Виробниче освітлення
- •6.3.4 Шум і вібрація
- •6.4 Промислова безпека
- •6.4.1 Дозові межі радіаційної безпеки для обслуговуючого складу та населення
- •6.4.2 Основні вимоги охорони праці при проектуванні та експлуатації аес
- •6.4.3 Відповідальність та функції експлуатуючої організації щодо забезпечення безпеки ас
- •6.5 Пожежна безпека
- •6.6 Дія аес на навколишнє середовище
6.4.2 Основні вимоги охорони праці при проектуванні та експлуатації аес
Атомна станція задовольняє вимогам безпеки, якщо за рахунок забезпечених у проекті фізичних властивостей ядерної енергетичної установки (ЯЕУ), передбачених проектом технічних засобів і розроблених організаційно-технічних заходів, ефекти її теплового, хімічного, механічного, радіаційного й іншого впливів на персонал, населення й навколишнє середовище при всіх режимах нормальної эксплуатації і проектних аваріях не перевищують встановлених у нормативах або проекті граничних значень величин і характеристик ефектів цих впливів, а вжиті заходи по обмеженню впливів при запроектних або гіпотетичних аваріях забезпечують зниження ефектів впливів до прийнятних, розумно малих значень.
Безпека АС забезпечується за рахунок заходів по:
1) попередженню можливості виникнення небезпечних станів або режимів при проектуванні та спорудженні АС;
2) запобіганню розвитку небезпечних станів і режимів за рамки меж і умов безпечної експлуатації – при роботі АС;
3) тимчасовому обмеженню небезпечних процесів і їх шкідливих впливів при аварійних ситуаціях і режимах АС;
4) локалізації майже всіх шкідливих речовин, що вийшли за встановлені в проекті границі небезпечних зон в результаті аварії;
5) забезпеченню умов для приведення установки після закінчення експлуатаційних кампаній або аварій у безпечний стан;
6) забезпеченню умов придатних для перезарузки палива, ремонтів, тривалого зберігання її частин і елементів, консервації або зняття з експлуатації.
Безпека АС заснована на застосуванні і використанні:
1) локалізуючих системи безпеки – подвійної захисної оболонки ,фільтрів-пасток для очищення аварійних радіаційних викидів з під оболонки, пристроїв захисту контуру локалізації від впливу розплаву палива;
2) функціональної разнопринципності, що передбачає використання взаєморезервуючих пасивних і активних систем для виконання критичних функцій безпеки, що забезпечує необхідний ступінь захисту від відмов із загальної причини й помилкових дій персоналу. Це передбачає застосування систем раннього виявлення несправності та ушкодження використовуючи системи діагностики технологічних процесів, стану устаткування, трубопроводів;
3) розвиток систем помилок персоналу, що забезпечують зменшення, у результаті збільшення обсягу автоматизації технологічних процесів, застосування сучасної елементної бази в автоматизованих системах керування, застосування систем підтримки оператора і посилення ступеня захисту від ушкоджень електричним струмом;
4) удосконалювання компонувальніх рішень із метою збільшення незалежності систем, важливих для безпеки, і підвищення стійкості АЕС при зовнішніх впливах.
Весь персонал АЕС повинен не рідше 1 разу в рік проходити медичний огляд.
Проект атомної станції повинен базуватися на стратегії глибокоешелонованого захисту, при цьому має бути забезпечено запобігання:
- порушення цілісності фізичних бар’єрів;
- відмов фізичних бар'єрів при розглянутих вихідних подіях;
- відмов фізичних бар'єрів внаслідок відмови інших бар'єрів;
- відмови фізичних бар'єрів за загальною причиною.
Особлива увага повинна приділятися вихідним подіям, здатним призвести до відмови декількох фізичних бар'єрів. До їх числа, зокрема, відносяться пожежі, затоплення, землетруси, вибухи, падіння літака.
У проекті АС повинні бути передбачені технічні засоби та організаційні захди, спрямовані на запобігання порушень меж і умов безпечної експлуатації енергоблоку.
Відповідно до принципу глибокоешелонованого захисту в проекті АС повинні бути передбачені системи та елементи безпеки, призначені для:
- аварійної зупинки РУ і підтримка реактора в підкритичному стані;
- аварійного відведення тепла;
- запобігання або обмеження поширення радіоактивних речовин, що виділяються при аваріях, за передбачені проектом кордони.
Системи і елементи безпеки повинні проектуватися з урахуванням принципів
- резервування;
- різноманіття;
- фізичного розподілу;
- одиничної відмови.
Слід прагнути до максимального використання пасивних пристроїв у системах елементах безпеки, властивостей внутрішньої самозахищеності РУ (саморегулювання, теплова інерційність, тепловідводу за рахунок природної циркуляції та інших природних процесів).
У проекті АС повинні бути передбачені технічні засоби та організаційні заходи, спрямовані на запобігання проектних аварій та обмеження їх наслідків і забезпечення безпеки при будь-якій врахованій проектом вихідній події з накладенням однієї незалежної від вихідної події відмови будь-якого елемента систем безпеки (активного чи пасивного, що має механічні рухомі частини), або однієї незалежної від вихідної події помилки персоналу.
В окремих випадках, коли показаний високий рівень надійності вказаних вище елементів або систем, до яких вони входять або в період виведення елементу з роботи на встановлений час для технічного обслуговування і ремонту, їх відмови можуть не враховуватися. Рівень надійності вважається високим, якщо показники надійності таких елементів не нижче показників надійності пасивних елементів систем безпеки, що не мають рухомих частин, відмови яких не враховуються зважаючи на їх малу ймовірність. Допустимий час виведення елементу з роботи для технічного обслуговування і ремонту визначається на основі аналізу надійності системи, в яку він входить.
Додатково до однієї незалежної від вихідної події відмови одного з перерахованих вище елементів повинні бути враховані призводящі до порушення меж безпечної експлуатації відмови елементів, що не виявляються та впливають на розвиток аварій.
Проект АС повинен містити дані за показниками надійності систем і елементів безпеки і систем та елементів, важливих для безпеки, віднесених до класів 1 і 2. Аналіз надійності проводиться з урахуванням відмов із загальної причини і помилок персоналу.
У проекті для конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, повинні забезпечуватися показники надійності, що дозволяють виконувати необхідні функції безпеки з урахуванням погіршення характеристик зазначених конструкцій, систем та елементів в результаті старіння та зносу.
У проекті енергоблоку мають бути розглянуті і обґрунтовані заходи щодо попередження та захисту систем і елементів, що виконують функції безпеки, від відмов із загальної причини.
Багатоцільове використання систем і елементів безпеки повинно бути обґрунтовано в проекті АС. Поєднання функцій безпеки з функціями нормальної експлуатації не повинно призводити до порушення вимог забезпечення безпеки АС і зниження надійності систем і елементів, що виконують функції безпеки.
У проекті АС і ЗАБ повинні бути встановлені і обґрунтовані:
- межі та умови безпечної експлуатації;
- експлуатаційні межі та обмеження в разі неготовності (відмови) систем безпеки;
- вимоги до проведення робіт з технічного обслуговування, ремонту обладнання, відповідним перевіркам і випробуванням;
- проектний термін експлуатації енергоблоку, його окремих систем і елементів.
Для систем та елементів, важливих для безпеки, повинні бути передбачені в проектній та експлуатаційній документації умови, методи та технічні засоби для проведення:
- перевірки працездатності систем і елементів (включаючи пристрої, розташовані всередині реактора);
- оцінки залишкового ресурсу і заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс;
- випробувань систем та елементів на відповідність проектним показникам;
- перевірки проходження і послідовності сигналів на включення (відключення) обладнання, у тому числі перехід на аварійні джерела енергопостачання;
- періодичного або безперервного контролю стану металу і зварних з'єднань обладнання та трубопроводів;
- перевірки метрологічних характеристик вимірювальних каналів на відповідність проектним вимогам.
Приміщення щита керування відносять до приміщень без підвищеної небезпеки по враженню людей електричним струмом.
Основні організаційні й технічні засоби захисту від поразки людини електричним струмом передбачені в ПБЕЕС [9].
До організаційних засобів відноситься - призначення відповідної особи за електрогосподарство, навчання персоналу залежно від виду використовуваного ними обладнання, використання засобів індивідуального захисту.
До технічних засобів відноситься - застосування захисного заземлення, занулення, забезпечення неприступності струмоведучих частин електроустановок.
Для забезпечення безпеки технологічного процесу обрані наступні контрольно-вимірювальні прилади: автоматичний регулятор живлення, заснований на принципі спрацьовування при підвищенні або зниженні тиску води на виході з реактору, термопари на захисному каркасі, водовказівні прилади прямої дії (акустичний рівнемір типу ЛУНА-1), манометри, встановлені на парогенераторі, блок захисних труб, нейтронно вимірювальний канал.