2. - Облік ядерних матеріалів, що діляться.

6.3 Промислова санітарія

Основною загрозою для обслуговуючого персоналу АЕС є проникаюча радіація. Проникаюча радіація представляє собою – заряджені частки, які проникають у тканині організму та викликають хімічну модифікацію важливих у біологічному відношенні молекул, необхідних для нормального функціонування клітки людини. Ці зміни можуть з'явитися причиною негайної загибелі кліток, або такі зміни в них можуть призвести до раку.

Експлуатаційний персонал (обхідники) виконують фізичну роботу з енерговитратами організму 200-250 ккал/г, що згідно [4], ставиться до середньої важкості робіт – категорія II-а. Ця робота пов'язана з ходьбою та переносом невеликих (до 10 кг) тягарів.

Оператори щита керування виконують роботу з енерговитратами організму 100 - 150 ккал/г, що згідно [4] ставиться до I-б категорії. Це сидяча або пов'язана з ходьбою робота, що не вимагає систематичної фізичної напруги або підняття і переносу тягарів.

6.3.1 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови (температура повітря, вологість і швидкість руху повітря), що відповідають [4] з урахуванням категорії важкості робіт наведені в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Оптимальні значення параметрів метеорологічних умов

Приміщення	Категорія ваги роботи	Відносна вологість повітря, %	Температура повітря, ˚С		Швидкість руху повітря, м/с
			Холодний період	Теплий період	Холодний період	Теплий період
Реакторна установка, машинне відділення	Середньої важкості II-a	40-60	18-20	21-23	0,2	0,3
Щит керування	Легка I-б	40-60	21-23	22-24	0,1	0,2

6.3.2 Вентиляція й опалення

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату, згідно СНиП 2.04.05-92 [5], передбачена система вентиляції та опалення.

Система опалення для щита керування – водяне опалення з ребристими трубами, радіаторами, конвекторами. Для реакторного відділення опалення не передбачається, тому що підтримка необхідних температур повітря відбувається за рахунок наявних надлишків теплоти при роботі реактора.

У реакторному та машинному відділенні застосовується механічна припливно-витяжна вентиляція з витяжкою повітря з верхньої зони за рахунок підсмоктувань повітря у вентиляційну шахту з наступним очищенням його в спеціальних фільтрах, тільки після цього воно направляється у вентиляційну трубу.

У приміщенні щитів керування передбачена штучна припливно-витяжна вентиляція з подачею та очищенням повітря.

6.3.3 Виробниче освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, штучне та сполучене, при якому природне освітлення доповнюється штучним. У виробничих приміщеннях природне освітлення бічне, одностороннє. Штучне здійснюється газорозрядними лампами й лампами накалювання. Також передбачене аварійне і евакуаційне освітлення.

Величиною для розрахунку природного освітлення є коефіцієнт природного освітлення (КПО).

Згідно ДБН В 2.5-28-2006 [6] КПО нормується залежно від характеристики зорової роботи.

Розряд зорової роботи для операторів щита керування – IV, прийнятий залежно від величини мінімального об'єкта розрізнення (0,5-1мм).

Розряд зорової роботи для обхідників – VI, прийнятий залежно від величини мінімального об'єкта розрізнення (від 1-5 мм).

Для III світлового пояса згідно[6]:

- е_н^ІІІ = 1,5 – для щита керування;

- е_н^ІІІ = 0,7 – для реакторного й машинного відділення .

Оскільки щит керування встановлений в IV світловому поясі, то КПО:

е_н^ІV = е_н^ІІІ · m · c = 1,5 · 0,9 ·1 = 1,35 (6.1)

Оскільки машинне відділення встановлено в IV світловому поясі, то КПО:

е_н^ІV = е_н^ІІІ · m · c = 0,7 · 0,9 ·1 = 0,63 (6.2)

де m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату;

с = 1 – коефіцієнт сонячного клімату.

Таблиця 6.3 – Характеристика виробничого освітлення

Приміщення	Характеристика зорової роботи	Розряд зорової роботи	КПО, %	Штучне висвітлення
				Система освітлення	Тип лампи	Нормоване освітлення, лк	Тип світильників
Реакторна установка, машинне відділення	Груба, мала точність	VI	0,63	Комбінована	Лампи ЛБ–40	150	ПВЛ1- 2 40
Щит управління	Середня точність	IV	1,35	Місцева	Лампи ЛБ-40	250	ПВЛ1- 2 40

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи в тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення не дозволяє нормально обслуговувати обладнання. Найменша освітленість робочих поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному режимі, повинна становити 5% від загальної освітленості, але не менш 2 лк усередині приміщення та не менш 1 лк на території.

Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення, у місцях небезпечних для проходу людей: на сходових клітках, уздовж основних проходів приміщень, біля щитів керування, у насосних приміщеннях, у приміщеннях для парогенераторів і компенсаторів тиску.

Для аварійного і евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання.

У неробочий час, що збігається з темним часом доби необхідно забезпечити охоронне освітлення. При відсутності спеціальних технічних засобів охорони воно повинне становити 0,5 лк.