90. Кримінологічна характеристика необережної злочинності

Необережна злочинність - це сукупність необережних злочинів, які вчинені в державі чи регіоні за певний період часу.

Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспіль­ного життя. Шкода від таких злочинів (кількість травмованих і матеріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умис­них злочинів. Необережні злочини пов'язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані та ре­гламентовані у відповідних законах і підзаконних норматив­них актах, а також правил поведінки в побуті.

Необережна злочинна поведінка проявляється в багатьох сферах людської діяльності:

=експлуатація машин, механізмів та інших джерел під­вищеної небезпеки на виробництві;

=експлуатація транспортних засобів, які є джерелами під­вищеної небезпеки;

=будівельні, вибухові, гірські роботи;

=транспортування та зберігання енергоносіїв;

=роботи в природному середовищі, пов'язані з небезпекою його забруднення, псування тощо;

=виготовлення медикаментів, лікування людей, ветеринарна допомога;

=службова чи інша професійна діяльність, яка може призвес­ти до суспільно небезпечних наслідків у результаті прийняття помилкових рішень;

=експлуатація джерел підвищеної небезпеки побутового характеру.

З огляду на це, можна виділити такі види необережної злочинної поведінки, пов'язані з порушенням відповідних правил:

-безпеки використання машин і механізмів у народному господарстві;

-провадження робіт, які вимагають особливої уваги;

-безпеки експлуатації транспортних засобів;

-безпеки при виробництві й передаванні енергії, транспорту­ванні та збереженні енергоносіїв;

-екологічної безпеки;

-медичної безпеки;

-побутової безпеки;

-безпеки виконання посадових і професійних обов'язків, окрім передбачених вище випадків;

-майнової безпеки.

У загальній структурі злочинності необережна становить приблизно 15 %. Структура необережних злочинів така: по­рушення правил безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту - до 80 %, порушення правил охорони майна, служ­бова недбалість - близько 10 %, порушення правил охорони праці та техніки безпеки - 5 %, необережні злочини проти особи - 4 %. Деякі необережні злочини мають високу латентність.

Причини й умови необережних злочинів

До загально-соціальних причин, які детермінують необережну злочинність, належать:

ускладнення технологічних процесів, автоматизація ви­робництва та побуту (науково-технічний прогрес);

послаблення контрольних функцій держави й суспільства (негативні соціально-політичні процеси);

кризові процеси в економіці;

негативні культурні тенденції (сприйняття свободи та демо­кратії як вседозволеності).

До криміногенних умов і причин належать:

-недбалий ремонт, використання деталей з технологічни­ми характеристиками, що не відповідають стандартові, ре­монтні роботи без зупинки машин, механізмів;

-порушення нормальних умов експлуатації, що сприяють психологічній і операційній напруженості працівників;

-недоліки технічної документації, інструкцій з експлуатації машин і механізмів, пам'яток з техніки безпеки;

-відсутність, непридатність вимірювальної та контрольної апаратури;

-допуск до експлуатації джерел підвищеної небезпеки чи інших робіт, які вимагають особливої відповідальності осіб, стан яких істотно обмежує ступінь їхньої обережності й уваги (втома, хвороба, стан похмілля, стрес);

-латентність або безкарність небезпечно-необережних про­фесійних або побутових дій;

-байдужість адміністрації, колег по роботі, громадян у побуті до фактів неодноразових порушень норм безпеки в поведінці певних осіб, поки це не призвело до тяжких наслідків.

Основні причини виробничого травматизму та про­фесійних захворювань:

=застарілість основних фондів і низьке технічне забез­печення технологічних процесів виробництва;

=погіршення забезпечення засобами індивідуального за­хисту, порушення надійності роботи засобів і систем колек­тивного захисту;

=відсутність нормативної бази й інформації в деяких сферах;

=масові порушення технологічної та виробничої дисципліни;

=низький рівень культури виробництва, соціальної актив­ності і професійної підготовки працівників;

=зниження відповідальності, вимогливості й контролю за дотриманням норм і правил з охорони праці;

=недотримання режимів праці та відпочинку, скорочення медичних оглядів.