Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен кримінологія.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.88 Mб
Скачать

88. Кримінальна характеристика рецидивної злочинності.

Поняття рецидивної злочинності та її стан

Рецидивна злочинність, загалом, є сукупністю злочинів, учинених рецидивістами. Термін "рецидив" розуміється в різних значеннях: як кримінально-правовий, кримінологічний, пенітенціарний.

Кримінально-правовий рецидив охоплює випадки вчинення повторного умисного злочину особами, що мають непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину.

Кримінологічний рецидив передбачає вчинення особою повторного злочину незалежно від наявності судимості після її засудження чи іншого впливу кримінально-правового характеру.

Кримінологічний рецидив ґрунтується на факті неодноразовості вчинення злочинного діяння й охоплює злочин, учинений особами:

- зі знятою чи погашеною судимістю;

- які мають судимість;

- що відбувають кримінальні покарання;

- до яких за раніше вчинений злочин покарання не застосовувалося з різних причин.

Пенітенціарний рецидив — учинення нового злочину особами, котрі відбувають покарання у виді позбавлення волі, або повторне засудження особи до покарання у виді позбавлення волі.

За кількістю раніше вчинених злочинів виділяють:

- простий (одноразовий) рецидив — учинення двох злочинів;

- складний (багаторазовий) рецидив - учинення трьох і більшої кількості злочинів.

Співвідношення одноразового та багаторазового рецидивів характеризується стійкою залежністю: частка вдруге засуджених у 2,5-3 рази більша від частки засуджених утретє, частка останніх у стільки ж разів більша, ніж засуджених у четвертий раз.

За однорідністю злочинів розрізняють загальний і спеціальний рецидиви. Загальний рецидив - це повторне вчи--нення різнорідних злочинів. Спеціальний рецидив характеризується повторним учиненням однорідних або тотожних злочинів. Серед форм спеціального рецидиву виділяють рецидив умисних та рецидив необережних злочинів.

Для структури рецидиву за видом злочинів характерна перевага корисливих і корисливо-насильницьких злочинів. Питома вага таких злочинів - дві третини усієї рецидивної злочинності.

Питома вага групової злочинності у структурі рецидиву менша, ніж у структурі злочинності загалом (відповідно 20 % і 30 %).

Динаміка рецидивної злочинності свідчить про неухильне її зростання. Погіршення стану та несприятливий прогноз рецидивної злочинності значною мірою зумовлені вкрай негативними тенденціями в кримінально-виконавчій системі України.

У 2004 р. було зареєстровано злочинів, які вчиняються рецидивістами:

- за всіма видами спрямованості - 85 293;

- загальнокримінальної спрямованості - 83 413;

- тяжких й особливо тяжких - 44 423;

- бандитизм — 25;

- умисне вбивство та замах -1016, із них:

- учинених на замовлення - 1;

- із застосуванням вогнепальної зброї - 27;

- умисне тяжке тілесне ушкодження - 1016;

- зґвалтування - 260;

- розбій - 1946;

- грабіж - 5210;

- шахрайство -1895;

- вимагання - 300;

- хуліганство - 1696;

- крадіжка приватного майна-41098, з них із квартир - 11565;

- незаконне заволодіння транспортними засобами -1231;

- дорожньо-транспортні пригоди зі смертельними наслідками - 52;

-незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами чи вибуховими речовинами - 2280

Причини й умови рецидивної злочинності

Специфічні для рецидивної злочинності криміногенні фактори можна класифікувати на три групи детермінант:

1) пов'язані з недоліками дізнання, слідства та суду;

2) зумовлені недоліками та порушеннями процесу виконання покарань;

3) пов'язані з постпенітенціарним періодом, тобто після відбуття засудженим покарання.

Порушення процесуальних термінів розслідування та розгляду кримінальних справ призводить до неприпустимого переповнення слідчих ізоляторів (СІЗО). У них утримується на 70 % осіб більше, ніж визначено законодавством нашої держави та міжнародними нормами, зокрема, Мінімальними стандартними правилами поводження з ув'язненими 1955 р. Це є грубим порушенням принципу гуманізму та сприяє рецидивові. У переповнених СІЗО відбувається навчання субкультурі злочинного середовища, встановлюються нові кримінальні зв'язки, створюється благодатний ґрунт для агресивної конфліктності, жорстокості тощо.

Найбільш вагомі в системі рецидиво-небезпечних причин й умов - порушення законності при виконанні покарання у виді позбавлення волі.

Загалом криміногенна ситуація в колоніях несприятлива: зростає підтримка засуджених осіб, які перебувають на волі (рецидивістами, представниками організованої злочинності), відроджуються злодійські традиції та ін. Матеріальна база установ, які виконують покарання у виді позбавлення волі, в сучасній України потребує термінової фінансової підтримки. Наступна група причин й умов рецидивної злочинності -постпенітенціарна поведінка особи в період після відбуття покарання. Вчиненню рецидивних злочинів у перший рік після звільнення з місць позбавлення волі сприяють помилки судів та адміністрацій установ виконання покарань у практиці умовно-дострокового звільнення засуджених, неефективність системи їхньої адаптації та реабілітації, недоліки адміністративного нагляду, недосконалість системи працевлаштування звільнених з місць позбавлення волі.

Профілактика рецидивних злочинів

Загальні заходи запобігання рецидивові пов'язані:

- з удосконаленням правоохоронної діяльності;

- ефективною діяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду щодо призначення покарань;

- удосконаленням системи виконання покарань;

- ефективною, системною роботою з рецидивонебезпечним контингентом після відбуття покарання;

- ефективною координацією зусиль органів кримінально-виконавчої системи й органів місцевого самоврядування, державних і громадських організацій щодо соціальної реабілітації засуджених;

- тісною взаємодією державних органів виконання покарань із представниками різних конфесій щодо організації релігійного виховання засуджених;

- ефективною профілактикою психічних захворювань, алкоголізму та наркоманії серед населення;

- удосконаленням кримінального законодавства й судової практики, підвищенням ефективності кримінального покарання.