
- •7. Концепції причин злочинності
- •16. Психологічні підходи до причин злочинності. Фрейдизм.
- •22. Анкетування.
- •25. Психологічні методи кримінологічного дослідження
- •26. Соціометричний метод опитування
- •30. Показники злочинності
- •31. Латентна злочинність
- •32. Коефіцієнт злочинності.
- •1. За характером вчинених злочинів виокремлюють такі типи злочинців:
- •2. За глибиною та стійкістю антисоціальності особи виокремлюють таких злочинців:
- •52. Віктимність та віктимізація
- •53. Класифікація жертв злочинів
- •54. Поняття причин та умов злочинності, Класифікація причин та умов злочинності
- •56. Безробіття та злочинність
- •60. Заходи попередження злочинності і їх класифікація
- •62. Прокуратура як суб'єкт профілактики злочинності
- •63. Органи внутрішніх справ (Міліція як суб'єкт запобігання злочинам)
- •77. Кримінальна характеристика злочинності неповнолітніх
- •78. Попередження злочинності неповнолітніх
- •79. Поняття та загальна характеристика насильницьких злочинів
- •80. Кримінальна характеристика економічної злочинності
- •82. Попередження економ. Злочинності.
- •83. Кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •84. Протидія організованій злочинності
- •86. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •87. Попередження професійної злочинності
- •88. Кримінальна характеристика рецидивної злочинності.
- •89. Попередження рецедивної злочинності
- •90. Кримінологічна характеристика необережної злочинності
- •91. Попередження необережній злочинності
- •92. Вивчення та попередження злочинності жінок
- •95. Тарнснацлнальна злочииність
- •96.Інтерпол
- •11. Теория аномии по э. Дюркгейму.
- •Теория аномии по р. Мертону
54. Поняття причин та умов злочинності, Класифікація причин та умов злочинності
Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмета науки кримінології. Проблема причинності має важливе методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її вирішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка запобіжних заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище, злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. Із цією проблемою пов'язане власне й виникнення кримінології як науки.
У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображають зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, припини й умови, фактори злочинності. Причинність є однією з форм детермінації.
Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є поняття "причини". Етимологічне слово "причина" пов'язане з дієсловом "чинити", "учинити" та вважається синонімом (як дієслово) слова "робити", "творити", "виробляти".
Причина злочинності - це соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок. Причина як основа та сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв'язку явищ.
Отже, якщо причини злочинності - це негативні явища, які породжують її, то умови злочинності — це явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню, тобто в певний спосіб упливають на розвиток причинного зв'язку, сприяючи чи не перешкоджаючи породженню злочинності.
У кримінологічній літературі класифікація причин й умов злочинності здійснюється за декількома критеріями:
за природою;
за рівнем функціонування;
за змістом і способом дії;
за джерелами.
За природою причини й умови поділяються на: - об'єктивні,
• суб'єктивні.
Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін. Що стосується злочинності загалом, як об'єктивні її причини постають конкретні суперечності суспільного буття, економічних і соціальних відносин людей. Об'єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності.
Суб'єктивні фактори охоплюють все особистісне , що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб'єктивної детермінанти поведінки обов'язково належать також не свідомі елементи психіки людини, її психічне здоров'я, а спадкові особливості. До суб'єктивних причин відносяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови -це демографічні та соціально-психологічні особливості населення.
За рівнем функціонування виділяють причини й умови:
- загальні для всієї злочинності;
- особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли та ін.);
- поодинокі для певних злочинів.
За змістом і способом дії:
загальні причини й умови ті, що впливають на всю злочинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зростання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути:
економічними;
ідеологічними;
- організаційними;
- правовими тощо;
- особливі криміногенні обставини:
- причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання можуть об'єднуватись у великі групи - причини й умови корисливих, насильницьких, посадових злочинів тощо;
причини та умови умисних і необережних злочинів;
причини й умови первинної та рецидивної злочинності;
- причини й умови злочинності неповнолітніх, що мають специфічний характер, беручи до уваги психофізіологічні особливості цієї категорії злочинців тощо;
- причини й умови конкретних поодиноких злочинних дій різноманітні. Лише частина з них може розглядатись як типові й такі, що підлягають певній систематизації. Незважаючи на це, хоч і умовно, вони можуть бути розмежовані на декілька груп:
причини й умови, пов'язані з матеріальним станом і умова ми життя осіб, які скоїли злочин;
пов'язані з моральним формуванням особи, з особливостями соматичного та психічного стану;
- причини й умови, що випливають з певної життєвої ситуації та поведінки потерпілого.
За джерелами причини й умови бувають:
внутрішні - суперечності, що притаманні певному суспільству,
зовнішні - негативний уплив з боку інших.