Стратегічна позиція підприємства та стратегічні зони господарювання (сзг): поняття та характеристика.
Стратегічна зона господарювання (СЗГ) – це окремий сегмент ринку, на який фірма має вихід; це сукупність всіх ринкових пропозицій, для яких фірма розробляє певну стратегію і направляє їх на конкретних споживачів.
При виділенні СЗГ застосовують ряд параметрів:
1. Перспективи зростання в даній СЗГ. Вони визначаються потенціальними темпами зростання виробництва паралельно з встановленням фази життєвого циклу попиту на продукцію.
2. Перспективи рентабельності виробництва продукції в даній СЗГ
3. Очікуваний рівень нестабільності зовнішнього середовища, за якого можуть змінитися перспективи зростання обсягу продажів та рентабельності виробництва.
4. Головні фактори успішної конкуренції в майбутньому, що відображають гостроту, технічну та економічну політику конкурентів, можливість досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції. Ці параметри визначаються по кожній СЗГ за порядком, визначеним схемою 2.4.
Процес
виділення СЗГ починається із визначення
потреб потенційних споживачів у даній
продукції. У залежності від засобів
задоволення цих потреб визначається
технологія, пов’язана із їх виробництвом.
Далі прогнозується певний тип покупця,
в перспективі зможе придбати товар за
певною ціною, а потім визначається
географічний ареал, у якому сконцентрована найбільша частка потенційних клієнтів.
У процесі аналізу досліджують фактори, які безпосередньо впливають на значення певного параметра СЗГ. Наприклад, на перспективі зростання впливають: фаза життєвого циклу попиту, потенційні розміри ринку, купівельна спроможність споживачів тощо. Аналогічно вивчаються фактори, що впливають на інші параметри.
Важливим завданням є доповнення до набору СЗГ нових і відсікання тих, які вже не обіцяють перспектив до зростання.
Під стратегічною позицією прийнято розуміти місце підприємства на певному сегменті ринку, його потенційні можливості по покращанню, або, як мінімум, підтримці на сталому рівні свого положення в конкурентній боротьбі. Вибір позиції в конкуренції
Для аналізу конкурентної ситуації розглядаються такі показники як динаміка ринку, динаміка ринкової частки тощо. Аналіз цих показників дозволяє з різною мірою об’єктивності охарактеризувати коло конкурентів, інтереси яких торкаються діяльності підприємства, а також цілі, які можуть бути реально поставлені і досягнуті підприємством на досліджуваному ринку.
Для зіставлення різних СЗГ використовують різні підходи. Найвідоміший з них був розроблений Бостонською Консультативною Групою і являє собою матрицю “частка ринку – темп зростання”, яка дає змогу визначити позицію фірми в конкурентному середовищі. Суть матриці БКГ у визначенні співвідношення зростання обсягів попиту і показника, що характеризує відношення частки ринку даної фірми по відношенню до частки провідного конкурента. Саме це співвідношення визначає конкурентні позиції фірми в перспективі. Логіка даної моделі обґрунтована на динаміці життєвого циклу товару (рівень ринкового росту) і ефекті кривої попиту (відносна доля ринку). Ринковий ріст і відносна ринкова частка розподіляються на 2 значення – низьке і високе. В залежності від позиції в матриці розрізняють 4 типи стратегічних бізнесових одиниць, які прийнято називати: „дикі кішки”, „зірки”, „дійні корови”, „собаки” (див.Рис.2.1.).
