4. Практична психологія як галузь психологічної науки.Практична психологія в системі міжгалузевих зв’язків психологічної науки

Виникнення психології як самостійної галузі науки пов'язують із запровадженням специфічних експерименталь¬них методів дослідження, розробка й застосування яких зумо¬влювались необхідністю розв'язання практичних завдань.

Наше звертання до історії психології показує, що вона стає експериментальною через висунення й розв'язання конкрет¬них практичних проблем. Його початок ознаменувався виникненням експери¬ментальних ділянок соціальної, інженерної, педагогічної, ди¬ференціальної психології. Кінець століття позначений бурх¬ливим розвитком практичної (прикладної) психології, таких її напрямів, як екопсихологія, психологія реклами, психологія управління, психологічна служба системи освіти, юридична психологія та багато інших. Хоча наша країна на деякий час і випала із загальносвітового поступу практичної психології, все ж можна констатувати, що психологічна теорія та психо¬логічний експеримент багато в чому завдячують своїм розвит¬ком психологічній практиці.

Відносно психологічної теорії психологічна практика ви¬конує подвійну функцію. З одного боку, вона активно спожи¬ває наукові знання у вигляді психологічних законів, зако¬номірностей, теорій та гіпотез, у вигляді результатів конкрет¬них експериментів та методик. З іншого боку — практичні проблеми та досвід висувають перед наукою необхідність розв'язання експериментальних і теоретичних питань. Взаємозбагачення та взаємопроникнення наукової та практичної психології — необхідна умова прогресу психології взагалі.

Практична розглядається як психологічна прак¬тика, як професійна діяльність із консультування, діагности¬ки, терапії тощо.

Практична психологія — це галузь професійної діяльності, яка має на меті визначення психологічних особливостей життєвої ситуації та індивідуальності людини або групи, внесення пози¬тивних змін у процес взаємодії між ними і профілактику неба¬жаних форм поведінки для найбільш повного розкриття сутнісних сил людини. Практична психологія є однією з форм ду¬ховної практики, спрямованою на оптимізацію індивідуально¬го розвитку людини та збереження її індивідуальності.

Практична пси¬хологія може бути констатація того факту, що практична пси¬хологія є специфічною галуззю людської активності в цілому та психології зокрема. Практикуючий психолог здійснює свої професійні функції за допомогою специфічних прийомів, ме¬тодів і технологій, які побудовані на знанні законів людської поведінки й розвитку. Основними видами діяльності практи¬куючого психолога є діагностика, терапія, корекція, консуль¬тування та профілактика індивідуальних рис, поведінки й роз¬витку людини. Практикувати у галузі психології можуть тільки спеціально підготовлені професіонали.

5. Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології

Якщо здійснювати розрізнення психології на наукову і практичну, виходячи при цьому з протиставлення науки і практики, то виникає необхідність характеристики предмету і методології практичної психології у порівнянні з предметом і методологією психології наукової, а також так званої побу¬тової психології. Це питання потребує свого вирішення у першу чергу.

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця методологічних основ наукової, практичної та побутової психології

Наукова Практиична Побутова

Обєкт „абстрактна” „середньостатистична людина Конкретна людина у конкретних життєвих обставинах Конкретна людина, індивідуальність

Предмет Механізми душевного життя та поведінки Життєва ситуація, життєві плани та життєвий шлях Поведінка, життєва ситуація, життєвий шлях

Кінцева мета Встановлення наукових фактів, законів Вплив на поведінку й розвиток, корекція корекція поведінки й розвитку

Підхід Аналітично-статистичний Структурно-синтетичний Синтетичний

Методи Дослідницькі спостереження, експеримент Психологічна технологія, інтуїція Традиції, оряди, інтуїція

Вимоги до спеціаліста знання Знання+життєвий досвід+інтуіція Життєвий досвід+інтуїція

Практична психологія має широко й активно залучати знання з етнографії, релігії, біоенергетики, парапсихо¬логії, астрології, соціоніки таінших сфер духовної практики. Але це має здійснюватися не шляхом запозичення прийомів практичної діяльності, а передусім на рівні теоретично-методичних розробок. Адже до рук практикуючого спеціаліста мають потрапляти тільки верифіковані, нешкідливі, всебічно перевірені психологічні технологи.

Розбудова практичної психології в цілому і національної системи соціальних та психологічних служб зокрема буде не¬можливою без визначення тих методологічних основ, які, що цілком природно, практична психологія запозичує в наукової. У принциповому плані усе або майже все, що є у науковій психо¬логії, має знайти застосування у практичній. Разом із тим важ¬ливо визначити центральні теоретичні положення, на яких грунтується побудова всієї системи.

Практична психологія не може успішно формуватися без застосування здобутків побутової психології, без глибокого вивчення етнокультурних підвалин життєдіяльності людини та соціуму. Головними складовими професіоналізму у практич¬ній психосоціальній роботі є власний життєвий досвід психо¬терапевта, його професійна інтуїція.