25. Психологічна допомога неповним сімям

Психологічна допомога сімейного психолога потрібна в різних випадках:

- труднощі в створенні родини (наприклад не складаються відносини з партнером),

- дошлюбне консультування (у тому числі психологічна сумісність партнерів),

- подружні конфлікти (проблеми у взаєморозумінні й ослаблення інтересу друг до друга, сексуальні дисгармонії й зловживання алкоголем, переживання в ситуаціях ревнощів, зради або розлучення),

- труднощів у відносинах між батьками й дітьми (міжособистісні відносини, проблеми виховання, навчання й ін.),

- проблеми родин, що складаються з декількох поколінь.

Психологічна допомога важлива в різних формах, але навіть ті проблеми, які на перший погляд здаються особистими, індивідуальними, простіше вирішувати, опираючись на допомогу й підтримку всієї родини. До них можна віднести залежності різного роду (алкоголізм, наркоманії, надлишкова вага), складності в спілкуванні, поводженні, академічну неуспішність, неврози, депресії, суїциди, страхи й багато чого-багато чого іншого. Саме в цьому зв'язку допомога сімейного психолога особливо актуальна.

Сімейна психотерапія приваблива ще й тим, що вимагає набагато менше часу й матеріальних витрат у порівнянні з індивідуальною психотерапією, при цьому досягнутий ефект більше дійовий і довгостроковий, тому що підтримується вже всією родиною.

26. Зміст психологічного забезпечення професійної діяльності практичним психологом у звичайних умовах

Сутність психологічного забезпечення професійної діяльності у звичайних умовах укладається - у створенні оптимальної відповідності особистісних мотиво-змістів цілям їхньої професійної діяльності, тобто формування й підтримка таких побудників активності, які відповідають психологічному втримуванню цілей діяльності.

Як основні елементи психологічного забезпечення професійної діяльності виділяють :

• професіографію психологічних вимог, пропонованих до особистісних якостей і можливостей ;

• психологічну експертизу психологічної підготовки;

• психодіагностику особистості ;

• професіографичний опис діяльності ;

• психологічний супровід, як системний, самостійний компонент психологічного забезпечення;

• перехід на особливі плани психологічного забезпечення в особливих умовах.

27. Психологічний аналіз змісту, процесів і результатів професійної діяльності

Коли мова йде про психологічне вивчення професійної діяльності, то звичайно мається на увазі діяльність індивіда, або індивідуальна діяльність. В останні роки під впливом запитів практики об'єктом психологічного дослідження стала спільна професійна діяльність.

Подання про будову діяльності становлять основу теорії діяльності. Діяльність людини має складна ієрархічна будова.

Дія — це основна одиниця аналізу діяльності. Що ж така дія? Це процес, спрямований на реалізацію мети.

Ціль - це образ бажаного результату, що визначає характер і способи дій людини. Ціль формується самою людиною і є феноменом випереджального відбиття. мета, Що Сформувалася, реалізується в актуальній професійній діяльності. При цьому складність діяльності залежить від того, наскільки ціль віддалена від об'єкта діяльності, а також від тих коштів (і рівня володіння ними), якими розташовує людина, Звичайно діяльність реалізується як система послідовно, що розгортаються дій, кожне з яких вирішує приватне завдання, як би робить «крок» у напрямку до мети. Ціль - це вищий регулятор діяльності (з кожним «кроком» трансформується в конкретне завдання). Спосіб виконання дії називається операцією. Характер використовуваних операцій залежить від умов, у яких відбувається дія. Операції розкривають технічну сторону виконання дій, техніку. Прагнення вдосконалювати свою професійну діяльність, тренування дій приводять до формування автоматизованих дій - навичок і звичок. Звичка розглядається як потреба в якій-небудь дії, певна залежність особистості від цієї дії. Від дії навичок особистість не залежить. На основі системи навичок, що ставляться до тому самому виду діяльності, формуються вміння. «Уміле» дія - це завжди дія зі знанням своєї справи. Система знань плюс система навичок і створюють готовність людини до самостійного рішення поставлених перед ним завдань. Для навичок і звичок як автоматизованих дій характерна стереотипність. Уміння ж проявляється в рішенні нових завдань, містить у собі момент творчості.

Рівнем розвитку знань, умінь і навичок визначається загальна культура праці людини і його професійна майстерність. Але цим професійна майстерність не вичерпується. Необхідна його складова - творчість, що проявляється в практичному мисленні.

Аналізуючи будову професійної діяльності, необхідно відповістити на запитання: що спонукує людину ставити мети й домагатися їхнього здійснення?

Для відповіді потрібно звернутися до понять «потреби і «мотиви".

Потреба - це внутрішній стан об'єктивного нестатку людини в чомусь, залежність від конкретних умов існування.

Мотив визначається як предмет потреби. Слідом за предметом потреби й появою мотиву різко міняється тип. поводження - воно здобуває спрямованість. Мотив - це те, заради чого відбувається дія.Мотив і ціль утворять свого роду «вектор діяльності», що визначає її напрямок, а також величину умов, що розвиваються суб'єктом при її виконанні

Те, який саме буде діяльність, що виходить із якого-небудь конкретного мотиву, визначається метою. Мотив ставиться до потреби, що спонукує до діяльності, мета - до об'єкта, на який спрямована діяльність і який повинен бути в ході її виконання перетворений у продукт. Мотив і ціль можуть повністю відповідати, значно розходитися й навіть суперечити один одному.

Вектор « мотив-ціль» є вищим регулятором діяльності й включених у неї психічних процесів, визначає вибірковість сприйняття, особливості уваги й пам'яті, способи перетворення інформації в мисленні.

Ціль професійної діяльності виступає у двох аспектах: ідеальне або уявне подання майбутнього результату й рівень досягнень, на який претендує особистість.

План діяльності організує неї в часі й у просторі, забезпечує зв'язок між діями. У плані відображається стратегія й тактика реалізації діяльності на основі об'єктивних і суб'єктивних умов її виконання.

Для того щоб перетворити об'єкт діяльності, людина {суб'єкт діяльності) повинен володіти не тільки образом - метою й планом, але й сприймати інформацію про поточний стан об'єкта. Ідеальне спеціалізоване відбиття преутвореного в діяльності об'єкта виступає як оперативний образ. Ухвалення рішення включене в будь-яку діяльність і може ставитися до всієї діяльності в цілому, до окремих дій або його компонентів.

У спільній професійній діяльності загальна мета є чинником, що поєднує людей, вона пов'язана з потребами груп як цілісного утворення. Мотиви індивідів переплітаються й можуть у спільній діяльності інтегруватися. Загальний план виконує насамперед координуючу роль, визначаючи функціональні взаємозв'язки між учасниками цієї діяльності. Є загальний фонд інформації, яким користується кожний. У спільній професійній діяльності спостерігаються феномени наслідування, вселяння, емоційного взаємнозараження й т.д.