20. Практична психологія освіти:основні завдання та фугкції

Психологічна служба діє у системі освіти для підви¬щення ефективності навчально-виховного процесу, своєчас¬ного виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистості, корекції міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу, профілактики відхилень в індивідуальному розвиткові та поведінці. Вона є системею, що спрямована передусім на індивідуальну роботу з людиною з метою максимального виявлення її творчих здібностей та умов їхнього розвитку, формування здорового способу життя, подолання кризових життєвих ситуацій тощо.

Зміст і система роботи зумовлюють ряд основних вимог до організації служби. До них належать:

застосування специфічних методів і прийомів впливу на поведінку людини, що потребують високого професіоналізму;

висока відповідальність спеціалістів за результати діагностич-но-корекційної роботи і за ті поради, які вони дають;

анонімність у роботі та необхідність дозованого надання інформації фахівцям різного профілю, батькам, дітям; робота з людьми, що перебувають у складній життєвій си¬туації, у стані депресії, стресу, внутріособистісного або між-особистісного конфлікту, мають певні органічні чи психічні захворювання, відрізняються від інших нестандартними фор¬мами поведінки.

Такі умови роботи передбачають організацію у структурі відомства окремої відносно незалежної служби зі своєю структурою підпорядкування, відповідальності й управління. Кожен співробітник цієї структури, кожна посадова особа не¬суть персональну відповідальність за зміст і результати своєї роботи, за компетентність прийнятих рішень.

Профілактика: систематична робота, спрямована на своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у нннчально-виховному процесі

Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, здібностей та перспектив розвитку окремої особистості, структури та змісту спілкування в колективі для різних ор¬ганів управління освітою, оцінка психологічно-педагогічної ефективності нових технологій навчання й виховання дітей, підлітків, молоді, оцінка суб'єктивної цінності навчання.

Психологічна прогностика: розробка, апробація та застосу¬вання моделей поведінки групи й особистості у різних умовах життєдіяльності, проектування змісту і напрямів індивідуаль¬ного розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні, участь у плануванні освітньої політики.

Консультативно-методична допомога всім учасникам нав¬чально-виховного процесу з питань навчання, виховання й розвитку дітей і підлітків, допомога органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педа¬гогічних та управлінських кадрів.

Психологічно-педагогічна корекція: здійснення психологічно-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, у міжособистісних та міжгрупових взаєминах, формування адекватної соціально корисної жит¬тєвої перспективи, подолання різних форм девіантної по¬ведінки, алкоголізму, наркоманії тощо.

Соціально-психологічна реабілітація: надання соціальної та психологічно-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, дорослим, що перебувають у кризовій життєвій ситуації, по¬страждали від соціальних, природних і технічних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси тощо, з метою адаптації до нових умов життєдіяльності, навчання, розвитку.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту роботи і завдань психологічної служби, викладання психологічних дисциплін у навчальних закладах.

Психо¬логічна служба у системі освіти передбачає два типи ор¬ганізації: психологічна служба навчально-виховного закладу і центр практичної психології відповідного рівня.

Психологічна служба навчально-виховного закладу діє в за¬кладах і установах освіти та підпорядковується адміністратив¬но — керівникові закладу, методично — керівникові психо¬логічної служби відповідного рівня (головному психологові). Вона може включати психологів навчально-виховного закла¬ду, соціальних педагогів (працівників), консультантів, дефек¬тологів, логопедів, вихователів, інших спеціалістів залежно від профілю та змісту роботи освітнього закладу.

Регіональні центри практичної психології (районні, міські, обласні) є головними методичними та адміністративними за¬кладами психологічної служби на даному рівні. Усі центри мають права юридичної особи.

Функції управління покладаються на науково-методичну групу та керівника районного (міського) центру (головного пси¬холога). Науково-методична група планує розвиток мережі пси¬хологічної служби району (міста), організує методичну роботу з працівниками служби, відстежує процес підвищення професійної майстерності кожного працівника та організує атестацію.

Працівники психологічної служби можуть викладати нав¬чальні дисципліни, що відповідають профілю їхньої підготов¬ки ("психологія", "психологія спілкування", "людина і світ", "етика і психологія сімейного життя" та ін.), або вести фа¬культативи та гуртки.

Психологічна служба системи освіти проходить стадію становлення, тому окремі її функції та зміст роботи уточню¬ються, відпрацьовуються оптимальні структури управління нею та її науково-методичного забезпечення.