Основні відмінності між ф’ючерсом

та форвардом [30, с. 41–42]

Характеристики	Ф’ючерс	Форвард
Сторони угоди	Розрахункова палата — умовний покупець (конк­ретні партнери в контракті знеосіблені)	Два конкретні контрагенти
Права і зобов’язання	Можуть переуступатися	Переуступлення неможливе
Емітент і гарант	Розрахункова палата	Відсутні
Реквізити, час поставки	Стандартизовані	Визначаються сторонами угоди
Ліквідність	Ліквідація у двох формах: поставка чи зворотна угода	«Плата проти поставки»
Спосіб торгівлі	Відкриті торги	Договірна процедура

Банк barings: Історія і катастрофа

Банкрутство в кінці минулого місяця одного з найстаріших торгових банків Великобританії — Baring Brothers (або просто — Barings), який є частиною Baring Group спричинило паніку на фінансових ринках світу.

Barings був організований в Лондоні в 1762 р. Френсісом Берінгом, першим баронетом Англії.

У свій час Barings фінансував війська британського уряду, які брали участь у боротьбі проти революційної Франції. Саме через Barings була проведена так названа «Луїзіанська угода» в результаті якої в 1803 р. Франція втратила Луїзіану й інші північноамериканські території, а розмір тодішніх Сполучених Штатів майже подвоївся. Саме за рахунок Barings британські компанії змогли налагодити торгівлю з Індією та іншими країнами Східної Азії.

Донині Baring Group був відомий як шанований в світі і міцний інвестиційний банк з великим досвідом фінансової діяльності та висококваліфікованим штатом.

Крах Barings, як вже відомо, спричинили дії генерального директора Baring Zubures (підрозділ Baring Brothers у Сінгапурі) Ніка Лісона, який зробив ризиковану фінансову операцію, уклавши рекордну кількість ф’ючерських контрактів з розрахунком на позитивну зміну індексу Токійської фондової біржі Nikkei — 225. У результаті збитки становили, за останніми даними, 916 млн ф. ст. ($ 1,5 млрд).

Бізнес Лісона в Сінгапурі зводився, по суті, до найпростішого: він купував ф’ючерські контракти на біржах в Осаці та Сінгапурі і забезпечував прибуток на різниці в цінах. Фактично сталося так, що він вибрав невластиву позицію для ф’ючерських контрактів на суму $ 27 млрд — індекс Nikkei — 225 і прогорів.

Середньозважений індекс Nikkei — 225 є основним індексом японського фондового ринку і відображає вартість пакета із 225 акцій. Якщо акції зростають у ціні, то збільшується вартість ф’ючерських контрактів, і навпаки. Власник контракту одержує або виплачує, як у даному випадку, різницю між ціною покупки і реальним значенням фондового індексу на момент закінчення строку контракту.

Такі ф’ючерські контракти достатньо широко використовуються для страхування ризику зміни цін реальних пакетів акцій, а також для спекулятивної гри. Магічним стимулом здійснення такого роду операцій для брокерів є левередж, тобто можливість одержання більш високих прибутків у результаті непропорційної залежності двох факторів, а саме: збільшення доходу або вартості без збільшення капітальних вкладень.