
- •Поняття дидактики, її основні категорії.
- •2Педоцентрична теорія навчання.
- •Комплексний метод навчання (хх ст.).
- •Закономірності навчання
- •Засоби навчання.
- •Прийоми навчання.
- •Сучасні види і концепції навчання (проблемно-розвивальне навчання).
- •Освітня система в Україні.
- •Державний стандарт загальної середньої освіти.
- •Поняття навчальної програми, навчального плану.
- •Характеристика праці я.А. Коменського «Велика дидактика».
- •Класифікація методів навчання за джерелом знань (словесні, наочні, практичні).
- •Методи навчання за рівнем пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі).
- •Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчальної діяльності.
- •Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •Класно-урочна форма навчання.
- •Белл-ланкастерська система взаємного навчання.
- •Дальтон-план як форма організації навчання.
- •Типи уроків.
- •Типи нестандартних уроків.
- •Позаурочні форми навчання.
Характеристика праці я.А. Коменського «Велика дидактика».
«Велика дидактика» (Загальна теорія навчання) в чотирьох томах, яку закінчив вже у вигнанні. Книгу чекав блискучий успіх. Як написав один сучасник, навіть „сам автор перестав зневажливо ставитися до свого витвору, який до цього вважав лише гальмом у роботі над важливішою «Пансофією». Повна назва «Дидактики» звучить таким чином:«Велика дидактика», яка містить універсальне мистецтво вчити всіх усьому, або вірний і ретельно продуманий спосіб створювати в усіх громадах, містах і селах кожної християнської держави такі школи, у яких би все юнацтво тієї чи іншої статі, без усякого, де б то не було винятку, могло навчатися наук, удосконалюватися в норовах, наповнюватися благочестям і таким чином у роки юності навчитися всього, що потрібно для справжнього й майбутнього життя … Керівною основою нашої Дидактики нехай буде: Дослідження і відкриття методу, при якому ті, хто вчить, менше б учили, учні більше б училися; у школах було б менше одуріння, даремної праці, а більше дозвілля, радості та ґрунтовного успіху“.Завдання навчання Коменський часто зводить не так до користі конкретної людини (хоч і не уникає її), як до користі передусім держави: «Якщо ти придивишся до порядку, панівного в суспільних і приватних справах добре освіченого народу, там все йде як годинник… У варварів же все схоже на розв'язаний сніп або пісок без цементу», — писав Коменський в трактаті «Про розвиток природних обдарувань».
Класифікація методів навчання за джерелом знань (словесні, наочні, практичні).
Метод навчання — взаємопов'язана діяльність викладача та учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.
за джерелом передачі навчальної інформації включає в себе: словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію.Розповідь-пояснення використовується під час навчання учнів у початковій школі. Бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Учені виділяють індуктивну та дедуктивну бесіду.Основне джерело в перерахованих методах - слово вчителя
наочні методи - ілюстрація, демонстрація Ілюстрація - допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки. Засоби ілюстрації (картинки, таблиці, моделі, муляжі, малюнки тощо) є нерухомими, вони мають «оживати» в розповіді вчителя
практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця. Лабораторні та практичні роботи, твори, реферати учнів. Ці методи не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань. Більшість дітей активніше сприймають практичні методи, ніж словесні.
Методи навчання за рівнем пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі).
Досить розгалуженою є класифікація методів навчання за особливостями навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку складають:
— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод: викладач організує сприймання та усвідомлення учнями інформації, а учні здійснюють сприймання (рецепцію), осмислення і запам'ятовування її;
— репродуктивний: викладач дає завдання, у процесі виконання якого учні здобувають уміння застосовувати знання за зразком;
— проблемного виконання: викладач формулює проблему і вирішує її, учні стежать за ходом творчого пошуку (учням подається своєрідний еталон творчого мислення);
— частково-пошуковий (евристичний): викладач формулює проблему, поетапне вирішення якої здійснюють учні під його керівництвом (при цьому відбувається поєднання репродуктивної та творчої діяльності учнів);
— дослідницький: викладач ставить перед учнями проблему, і ті вирішують її самостійно, висуваючи ідеї, перевіряючи їх, підбираючи для цього необхідні джерела інформації, прилади, матеріали тощо.