Практична робота № 6-7

«Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI—перша половина XVII ст.)»

Мета заняття - ознайомитися з формуванням передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI — перша половина XVII ст.).

Питання заняття:

1. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

2. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

3. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

4. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

5. Особливості меркантилізму в різних країнах.

6. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI-XVII століттях.

7. Економічні погляди В.Петті та П.Буагільбера. Питання для самостійного вивчення:

1. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

2. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

3. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.

1 Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

Без дослідження цивілізаційних факторів неможливо об'єк­тивно вивчити й усвідомити зміни, що відбувалися в економіч­ному житті країн європейської цивілізації в період розкладу фео­далізму та формування передумов для виникнення й становлення ринкових інститутів. Політичні фактори. Основною подією в політичній сфері можна вважати утвердження нової форми державного устрою — абсолютної монархії. її опорою стає не феодальне ополчення, а наймана масова армія, на озброєння якої витрачаються величезні кошти. Абсолютизм покінчив із феодальною роздрібненістю, пе­ретворив сеньйорів на офіцерів королівської армії, які стають чи­новниками королівського апарату. Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей пері­од у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній струк­турі населення, формується так званий європейський тип шлюбу, який характеризується різким зменшенням народжуваності. Водночас, переживши кризу XIV ст.. населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати. Ще одним соціальним фактором було швидке зростання місь­кого населення на фоні розвитку міст як осередків нових госпо­дарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також фор­мування середнього прошарку. Духовно-культурні фактори. Період XV — середини XVII ст. в європейській цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, — це період, коли в країнах Західної Європи відбувається відновлення духу і технічного рів­ня Античності. З винаходом техніки друкарства потреба в писемності і знан­нях, необхідних для успішної діяльності у світі, що ускладнюєть­ся, привела до створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвива­ються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво. Падає престиж ка­толицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'яв­ляються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва.