Сільське господарство

Придніпров'я нині займає значне місце в сільськогосподарському виробництві України: на нього припадає понад 20 % виробництва пшениці, майже 25 % — кукурудзи, 35 — соняшнику, 14 — овочів, 14 — м'яса, 15 — молока, понад 20 % виробництва вовни.

Рослинництво є провідною галуззю сільськогосподарського ви­робництва Придніпров'я. Воно дає понад половину валової про­дукції сільського господарства, забезпечуючи розвиток тваринни­цтва.

Як і в інших лісостепових та степових районах України, вико­ристання землі в сільськогосподарському виробництві Придніпров'я дуже інтенсивне. Під посівами сільськогосподарських культур зай­нято 3,61 млн га. Розораність території досягає 70 %. Нині понад 47 % посівної площі припадає на зернові культури, в тому числі майже ЗО % на озиму пшеницю. Висока частка соняшника і кормо­вих культур.

Озима пшениця в умовах Придніпров'я дає добрі стійкі врожаї. Значні площі відведено під посіви кукурудзи на зерно, яка тут дає врожаї до 40—50 ц/га. Посіви пшениці і кукурудзи розміщені до­сить рівномірно на всій території Придніпров'я.

Третє місце серед зернових займає ярий ячмінь. Вирощують також просо, яке забезпечує добрі врожаї, та гречку. Різко змен­шилися площі під вівсом, житом (його висівають лише на півночі Придніпров'я) і ярою пшеницею.

Зросли посіви технічних культур, серед яких основне значення мають соняшник (у Дніпропетровській, Запорізькій обл.) та цукрові буряки (у Дніпропетровській обл.). Поширені посіви коноплі, льону-кудряшу, рицини (понад 50 % посівної площі в Україні). Певного розвитку набуло вирощування овочевих культур і картоплі. Однак виробництво їх ще не задовольняє потреб населення району. Пере­дбачається значно збільшити виробництво овочів завдяки штучно­му зрошуванню значних площ. Посіви баштанних культур найбільш поширені на півдні району (у Дніпропетровській і Запорізькій обл.), добре розвинені тут садівництво і виноградарство. В перспективі передбачається розширити площі під садами та виноградниками.

Значна частина посівної площі відводиться під кормові культу­ри. Збільшення продуктивності польового кормовиробництва дасть можливість створити достатню кормову базу для розвитку продук­тивного тваринництва.

У структурі тваринництва за поголів'ям та валовою продукцією перше місце посідає велика рогата худоба (понад 3,1 млн голів, з них корів — 1,2 млн голів), далі — свинарство (2,5 млн голів), вів­чарство (1,5 млн голів). Крім того, розвинені кролівництво, птахів­ництво, рибництво, шовківництво.

Перспективи розвитку сільського господарства Придніпров'я досить сприятливі. Впровадження передових агротехнічних мето­дів, підвищення рівня механізації основних виробничих процесів, поліпшення структури посівних площ та зрошування допоможуть підвищити продуктивність рослинництва. Зміцнення кормової бази при значному зростанні поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець і підвищення його продуктивності забезпечать зростання виробництва тваринницької продукції.

Транспортна система

Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області. Її транспортна мережа - невід`ємна частка усієї мережі України

В області розвинуті авіаційний, залізничний, автомобільний, трубопровідний і річковий транспорт. В регіоні функціонує три аеропорти , з яких два міжнародні, що з’єднують його з країнами далекого і ближнього зарубіжжя.

Головним видом транспорту є залізничний. За насиченністю залізницями Дніпропетровщина посідає одне з перших місць в державі. Середня щільність залізничної мережі дорівнює 49,5 км на тисячу км, що у 1,3 рази перевищує середній рівень по Україні. Довжина залізниць, що експлуатуються дорівнює 1579 км.

Автомобільний транспорт - один із основних при перевезенні вантажів і пасажирів у межах області. Довжина шляхів загального використання в області становить понад 10 тис. км. Найбільшим автотранспортним вузлом області є Дніпропетровськ. Мережа шосейних доріг зв`язує його з усіма містами і селищами міського типу області та іншими областями України. В обласному центрі є два автовокзали - міжміський на 800 місць та приміський.

Головна водна магістраль області - Дніпро. Водним транспортом перевозяться головним чином вантажі: вугілля, руди, будівельні матеріали, чорні метали. Головними річковими портами і транзитними пунктами є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь.

Авіаційний транспорт обслуговує головним чином пасажирські перевезення. Дніпропетровський та Криворізький міжнародні аеропорти забезпечують повітряні зв`язки з найбільшими містами України, близького та далекого зарубіжжя.

Трубопровідний транспорт має щільну мережу газопроводів, які здійснюють подачу природного газу до всіх промислових центрів та багатьох сільських населених пунктів області. Газопроводи пов`язують Шебелинське газове родовище (Харківська область) із Дніпропетровськом, Кривим Рогом, Нікополем, Дніпродзержинськом.

Міський транспорт. У Дніпропетровську та найбільших містах області розгалуджена мережа пасажирського авто- та електротранспорту. 29 грудня 1995 року у Дніпропетровську пущена перша лінія метрополітену.

Вантажооборот- загальний обсяг вантажної транспортної роботи, який дорівнює сумі добутків перевезеного вантажу на відстань перевезення по кожній партії вантажу.