
- •Розділ I: «Аналіз природних умов та ресурсів» Геологічній склад
- •Корисні копалини
- •Природно-ресурсний потенціал
- •Гідрологічні умови та підземні води
- •Кліматичні умови
- •Грунтово-рослинний покрив
- •Тваринний світ
- •Екологічні особливості
- •Висновки
- •Розділ іі: «Аналіз демографічного потенціалу» Чисельність населення
- •Культурна і освітня структура
- •Традиції та звички населення
- •Висновок
- •Розділ ііі: « Економічний аналіз території» Спеціалізація району
- •Сільське господарство
- •Транспортна система
- •Територіальна структура виробництва і валова додана вартість
- •Висновки
- •Заключення
Культурна і освітня структура
ОСВІТА і культура Запорізької бласті
Освіта області сьогодні – це стабільна система з позитивним розвитком, що має на цьому шляху суттєвий потенціал.
В
області діє 672 загальноосвітні навчальні
заклади. Головне їх досягнення –
варіативність мережі, можливості вибору
закладів, освітніх
Збережена та оптимізована система безоплатної позашкільної освіти (82 заклади, у тому числі палаци, будинки, центри творчості для дітей та юнацтва, профільні заклади технічної, естетичної творчості, спортивного, туристсько-краєзнавчого, еколого-натуралістичного спрямування тощо).
Усього в області діє 630 дошкільних закладів, у яких виховується більше 40 тис. Дітей.
Докорінні якісні зміни відбулися в системі професійно-технічної освіти області. Її розвиток, перш за все, орієнтується на реформування економіки, зміни потреб ринку праці регіону. Зараз діє 42 професійно-технічні навчальні заклади. Одним з пріоритетних напрямів реформування закладів професійно-технічної освіти в області є перехід до нових, сучасних технологій підготовки кадрів.
Вища школа Запорізької області є сьогодні могутнім фактором кадрового та наукового забезпечення соціально-економічного розвитку регіону та країни в цілому. Сьогодні в регіоні діє 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. Студентів, у тому числі з різних країн світу.
Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький Національний технічний університет, Запорізький державний університет, Запорізька державна технічна академія та інші) готують висококваліфіковані кадри спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, з них – один вищий ІII-IV рівня акредитації (Таврійська державна агротехнічна академія) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.
Впроваджуються механізми підтримки на регіональному рівні обдарованої студентської та учнівської молоді, формування майбутньої інтелектуальної еліти. Дедалі більшого поширення набувають пошуки вищими навчальними закладами своїх майбутніх студентів серед переможців інтелектуальних змагань шкільної молоді (предметних олімпіад, переможців науково-дослідницьких конкурсів у рамках Малої академії наук України), поєднання за підсумками попередньої освітньої співпраці випускних іспитів у загальноосвітніх закладах із вступними до вищих навчальних закладів, тощо.
З метою забезпечення культурних потреб населення в області працює значний потенціал галузі: 5 театрів, у тому числі, 3 обласних, 2 муніципальних, обласна філармонія, цирк, 3 парки культури та відпочинку, 614 масових бібліотек, 586 будинків культури, 16 музеїв, 2 музеї-заповідники, Національний заповідник «Хортиця», 74 дитячих школи естетичного виховання.
Кропітку роботу зі збереження та популяризації історико-культурної спадщини проводять бібліотеки та музеї.
Визнаний лідер бібліотечної справи – Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького, її бібліотечний фонд складає 1,5 млн. примірників, з них 10 тис. Рідкісних видань.
Серед державних музейних закладів провідне місце посідає обласний краєзнавчий музей, в його фондах зібрано понад 100 тис. Експонатів, серед них чимало унікальних. Кожен музей області має свою неповторну колекцію. Унікальні наскальні малюнки та колекції репрезентовані в історико-археологічному музеї-заповіднику «Кам'яна Могила» поблизу Мелітополя. У складі Національного заповідника «Хортиця», що одержав високий статус в 1993 році, діє музей історії запорізького козацтва. Щорічно державні музеї області приймають близько півмільйона відвідувачів.
Гордістю й прикрасою м. Запоріжжя є Обласний український музично-драматичний театр.
Запорізька обласна філармонія – одна з найбільш великих концертних організацій України. Симфонічний оркестр, очолюваний народним артистом України В.Редею, добре відомий далеко за межами України. Високий професійний виконавчий рівень дозволяє оркестру співпрацювати з видатними музикантами сучасності.
В області активно діють заклади культури клубного типу. За останні роки, у зв'язку з реструктуризацією клубної мережі, створюються установи нового типу: районні та міські центри культури і дозвілля, клуби-бібліотеки, сільські клуби-кіно, будинки народної творчості, культури й дозвілля .
Глибоким знанням українських традицій, неповторністю, самостійністю художнього мислення відзначаються роботи майстрів декоративно-прикладного мистецтва та художників-аматорів. Їх нині в області понад 1,5 тис. Чоловік, серед них вишивальниці, різьб’ярі, килимарниці, майстри, що займаються лозоплетінням та інші.
Запорізька
область багата на чисельні пам'ятки –
унікальні твори матеріальної і духовної
культури. Вивчення, охорона та використання
пам'яток є важливим напрямком культурної
політики. З цією метою в 1994 році однією
з перших в Україні
Освіта
і культура Дніпропетровського
району
Освіта
Дніпропетровщини завжди
забезпечення безперервної освіти, всебічний розвиток особистості дитини з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей;
охорона життя та зміцнення здоров’я дошкільників.
В
області функціонують різноманітні
палац Г. Потьомкіна (1790 р.);
Миколаївська церква та Преображенський собор (19 ст.);
Козацька фортеця (1635 р.);
Троїцький собор (1773–1780);
Самарський монастир (1786 р.);
Святогірський печерний монастир 17-18 ст.;
Церква Різдва в Сулицькому 1(812-1820);
музей прикладного мистецтва петриківського художнього орнаменту;
Варваринська церква з дзвіницею (1754 р.);
укріплення української лінії (1731 р.);
Вознесенська церква (1823 р.),
давні кургани та могильники.