
- •Розділ I: «Аналіз природних умов та ресурсів» Геологічній склад
- •Корисні копалини
- •Природно-ресурсний потенціал
- •Гідрологічні умови та підземні води
- •Кліматичні умови
- •Грунтово-рослинний покрив
- •Тваринний світ
- •Екологічні особливості
- •Висновки
- •Розділ іі: «Аналіз демографічного потенціалу» Чисельність населення
- •Культурна і освітня структура
- •Традиції та звички населення
- •Висновок
- •Розділ ііі: « Економічний аналіз території» Спеціалізація району
- •Сільське господарство
- •Транспортна система
- •Територіальна структура виробництва і валова додана вартість
- •Висновки
- •Заключення
Висновки
До складу Придніпровського економічного району входять Дніпропетровська та Запорізька області. Це п'ятий район України за площею – 59,1 тис. Км3.Основна частина території району розташована на Придніпровській низовині. Поверхня Дніпропетровської області — хвиляста рівнина 100—200 м заввишки, дуже розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запорізької — слаборозчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря.Придніпров'я має великі родовища корисних копалин. У його надрах є величезні запаси залізної і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.
Природні умови і ресурси істотно впливають на особливості й засади
територіальної організації виробництва.По території Запорізької області протікає 65 річок, з яких 3 середні та 62 малих річок. Загальна довжина річок складає 2877,6 км, в т.ч. в межах області — 2648,7 км. Крім того є 3151,5 км притоків та яруг. Загальна довжина всіх 978 водотоків в межах області — 5789,9 км.Водні ресурси Дніпропетровської області, яка займає площу 31,9 кв.км, складаються з річкового стоку її території (місцевий стік), і припливу води по Дніпру з Полтавської області і його притоках – Інгульця з Кіровоградської області, Орелі з Харківської, Самарі з Донецької , Харківської та Запорізької областей.
Клімат помірно-континентальний. Літо жарке й сухе, з частими зливами, сильними південно-східними і східними вітрами, які спричиняють посухи. Зима м’яка, малосніжна, часто бувають відлиги й ожеледі
Опадів випадає 450-490 мм на півночі і 400-430 мм на півдні, переважна більшість їх випадає в теплий період року.Територія Запорізької області знаходиться в степовій зоні. Площа, яку покривають ліси, складає 1,05 тис. Км2, або 3,9% території області.Дніпропетровська область – одна з найбагатших на Україні за розмаїттям і промисловими запасами корисних копалин. В області розвідано 302 родовища і близько 950 рудовиявлень. Тваринний світ складається з 69 видів ссавців, 246 – птахів, 59 – риб, 121 – плазунів, 10 – земноводних.
На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем. Майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої. Запорізька область є одним із найбільш індустріалізованих регіонів України з історично високорозвиненим сільським господарством.
Протягом останніх років екологічна ситуація в області стабілізувалась, але кардинальних позитивних зрушень ще не відбулося.
Розділ іі: «Аналіз демографічного потенціалу» Чисельність населення
Придніпров'я є густозаселеним районом України. Щільність населення – 89
осіб/км2 (у Дніпропетровській області – 109, у Запорізькій – 69 осіб/км2). Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра та в Криворізькому басейні. Коефіцієнт народжуваності у районі – один з найнижчих у державі –8,7% , коефіцієнт смертності – 16,7 %, природний приріст – -8 %).
У віковій структурі переважає населення працездатного віку (57,5 %). За
останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості осіб,
старших від працездатного віку та зменшення частки дітей (відповідно
19,4% і 22,3%). Понад три четвертих населення району проживає в міських поселеннях (містах і селищах міського типу) (у Дніпропетровській області – 83,6 %, Запорізькій – 76,5 %). Вони утворюють міські агломерації, які виникли на базі обласних та внутрішньообласних центрів. За чисельністю населення виділяються такі міста, тис. Осіб: Дніпропетровськ – 1054, Запоріжжя – 800, Кривий Ріг – 697, Дніпродзержинськ – 250, Мелітополь –159, Нікополь – 132.
У національному складі населення переважають українці (68,6 %), а другі
за чисельністю – росіяни – 27 %. По 2 % припадає на білорусів, євреїв та
болгар. Національна структура населення району формувалася історично: тут у радянський час дуже швидко зростала кількість російського населення, особливо з 30-х років; цей процес триває й досі. Та, незважаючи на це, повсюдно переважають українці. В Дніпропетровській області вони становлять 2770 тис. чол. (73,4 % усього населення), Запорізькій — 1308 тис. чол. (63,1 %).
У Запорізькій області переважає локальна система розселення. Зростання міст і розвиток у них промислового виробництва призвели до швидкого відпливу трудових ресурсів з сільської місцевості, а також зумовили інтенсивні внутрішньообласні міграції. У промисловості зайнято 31,7 % працездатного населення, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері.
Для Дніпропетровської області характерний високий рівень урбанізації. Значна частина населення (76 %) проживає в містах з населенням понад 100 тис. чол. Маятникові трудові поїздки населення спостерігаються в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді. До міської системи поселень належать великі промислові центри (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Верхньодніпровськ, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Павлоград, Орджонікідзе), промислово-транспортні і транспортно-промислові (Синельникове, Апостолове, Верхівцеве, П’ятихатки) та невеликі міста у густонаселених сільськогосподарських районах, що виконують функції адміністративних, промислових і культурних центрів. Частка трудових ресурсів, зайнятих у промисловості, становить 36,9 %.
Найбільшою проблемою Придніпров’я є надто повільні темпи зростання населення не тільки через зниження природного приросту, а й у зв’язку з інтенсивним відпливом людей молодого віку в Росію та інші області України, що спричинює деформацію вікової структури усіх працездатних. Низький рівень ефективності використання робочої сили в галузях народного господарства зумовлює потребу розробки практичних заходів щодо раціонального використання трудових ресурсів Придніпров’я. Розв’язувати цю проблему слід підвищенням продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу.