Кліматичні умови

Клімат помірно-континентальний. Літо жарке й сухе, з частими зливами, сильними південно-східними і східними вітрами, які спричиняють посухи. Зима м’яка, малосніжна, часто бувають відлиги й ожеледі. Пересічна температура січня від -4,5°С на південному заході до -6,5°С на північному сході, липня відповідно +22,5°С та +21,5°С. Тривалість безморозного періоду від 187 днів на півночі до 228 днів на півдні. Період з температурою понад +10°С становить 178 днів.  Опадів випадає 450-490 мм на півночі і 400-430 мм на півдні, переважна більшість їх випадає в теплий період року. Постійний сніговий покрив (10-15 см) утворюється щороку (за винятком крайньої південної частини Правобережжя), встановлюється у грудні, сходить на початку березня. Серед несприятливих кліматичних явищ – відлиги, 13онбассу вітрами, суховії й пилові бурі. ,

Грунтово-рослинний покрив

Територія Запорізької області знаходиться в степовій зоні. Площа, яку покривають ліси, складає 1,05 тис. Км2, або 3,9% території області. Лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,9% при загальній по Україні –14,3%. Основними лісоутворюючими породами є акація біла, сосна кримська, дуб звичайний.

Зарості дерев зустрічаються більше в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя – дуб, верба, дика груша, лох, липа, глід. Значні території засаджені штучними лісами та лісосмугами з робінії звичайної, в’язу гладкого, каркасу західного, гледичії колючої, сосни кримської, шовковиці чорної, карагани дерев’янистої тощо.

Степові фітоценози Запорізької області складені щільнодернинними посухостійкими (ксерофітними) злаками. Поширені осередки біднорізнотравних типчаково-ковилових степів. Рослинний покрив цих степів характеризується домінуванням ковили української та Лессінга, тирси, костриці валіської (типчака) та келерії гребінчастої. Серед різнотрав’я на підвищеннях трапляються будяк гачкуватий, грудниця волохата, гвоздика краплиста, дивина фіолетова, залізняк колючий, пижмо тисячолисте, шавлія сухостепова, ферула східна. На мікрозниженнях степу ростуть більш вологолюбні види різнотрав’я (волошка притиснутолускова, люцерна румунська, різак звичайний, шавлія поникла). Значна кількість однорічників-ефемерів (вероніки весняної, переломника видовженого, веснянки весняної, роговика українського, фіалки Китайбелевої), ефемероїдів (белевалії сарматської, зірочок українських, Артемчука, цибулиноносних, рястки Гуссона, тюльпанів Шренка та змієлистого, цибуль круглої, крапчастої та Пачоського), а також лишайників (родів кладонія, пармелія тощо), які оселяються на вільній площі між дернинами злаків. Цікавими степовими рослинами є ті, що належать до групи «перекоти-поле» – гоніолимон татарський, кермек сарептський, лещиця волосиста, волошка розлога, залізняк колючий тощо. Зустрічаються солонцюваті степи, де у травостої окрім типчака зустрічаються: полин сантонінський, віниччя сланке, камфоросма монпелійська, грудниця волохата; рідше – волошка розлога, тонконіг бульбистий, дивина тарганяча, кермек Мейєра, наземка мала, петросимонія розлога, підмаренник сланкий.

В степах Азовського узбережжя зростають гвоздика азовська, зірочки азовська та Артемчука, ластовень азовський, ушанка азовська та довгоплода, кострець каппадокійський та такі ендеміки, як жовтець одеський, кипець молдавський та лопатевий, пирій азовський, пижмо одеське, рожа Гельдрейха, цибуля міцно оболонкова. Зустрічаються види Нижньодніпровського флористичного комплексу: житняк Лавренків, козельці дніпровські, перлівка золотолускова, жовтозілля дніпровське тощо.

В області існують сприятливі умови існування багатьох видів тварин. Значна розораність степу вплинула на тваринний світ. Тому фауна степу представлена лише кількома хижаками (лисиця, степовий тхір, ласка). Більш численні степові гризуни (різноманітні полівки, малий сірий ховрах, великий тушканчик, хом’як, заєць-русак та інші). Серед мисливських видів зустрічаються: дикий кабан, козуля, муфлон, лань, єнотоподібний собака, ондатра. На рівних ділянках гніздяться великий та хохлатий жайворонки, сіра куріпка, просянка, жулан, зозуля, безліч жайворонків. З хижих птахів можна зустріти боривітер, шуліку, луня, степового орла і стрепета. 

Область розташована у степовій і лісостеповій фізико-географічних зонах. Ліси займають 3,9% території області. Вони двох типів: заплавні й байрачні. Заплавні ліси – у заплавах Дніпра, Орелі, 14онбасс, Вовчої; найбільші лісові масиви – Самарський бір (дубово-сосновий), що тягнеться уздовж берега 14онбасс, та Дібровський ліс (дуб, ясен, клен, липа), розташований на південному сході Покровського району. Основні породи: дуб, в’яз, липа, ясен, берест, ільм, клен, вільха, сосна, в підліску – клен татарський, ліщина, бруслина європейська, бузина, глід, шипшина, жостір та ін. Байрачні ліси ростуть по схилах балок і ярів (берест, дуб, груша, ясен, сосна, липа тощо; в підліску – жостір, глід, ліщина, шипшина, терен, клен татарський, клен польовий). Під лісами і полезахисними смугами з гледичії, білої та жовтої акації, польового клену знаходиться 178,7 тис. Га.  Степова рослинність залишилася лише на схилах балок, у перелісках і на деяких ділянках вододілів, де ґрунти мало придатні під ріллю. Вона представлена різнотравно-типчаково-ковиловою, на крайньому південному заході – типчаково-ковиловою рослинністю (ковила, типчак, вівсяниця, тонконіг вузьколистий, стоколос прямий, пирій повзучий, горицвіт весняний, полуниці зелені, шавлія поникла лучна, вероніка весняна, конюшина альпійська і гірська, вика вузьколиста, люцерна тощо). На вододілах, схилах балок, ярів і річкових долин ростуть чагарники (мигдаль степовий, дереза, шипшина, терен, глід та ін.). Фауна області представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246 видів птахів). З хижаків тут водяться вовк, лисиця, тхір, перев’язка, куниця лісова та борсук; з комахоїдних – бурозубка звичайна, їжак звичайний. Найчисленнішими серед ссавців є гризуни: ховрах крапчастий, ховрах сірий, кріт, сліпак, заєць-русак. Серед птахів – лунь степовий, лунь болотний, кібчик, яструб та інші (хижі), дрофа, журавель, жайворонок, перепел, куріпка сіра, грак, ворона сіра, ластівка, горобець, шпак; в плавнях Дніпра, озерах, заростях річок і ставків – дикі качки, кулики, курочки водяні, чаплі. В полезахисних смугах водяться горлиці (дикі голуби). З плазунів є гадюка степова, полоз жовточеревий, вуж, ящірки, жаба зелена та ін. В річках і озерах – велика кількість риби: лящ, сом, щука, судак тощо. Акліматизовано козулю, свиню дику, оленя плямистого, фазана.  Дніпропетровська область – одна з найбагатших на Україні за розмаїттям і промисловими запасами корисних копалин. В області розвідано 302 родовища і близько 950 рудовиявлень. Видобувається 39 видів мінеральної сировини. В підземних коморах області – значні запаси залізної та марганцевої руд, кам’яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали.  В межах області розташовані: найбільша залізорудна база України – Криворізький 15онбасс, Нікопольське родовище марганцевих руд. Значні родовища руд – Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище. Є поклади титану (Малишевське родовище), рутило-ільменітових руд, цирконію, бокситів, нікелю, кобальту.  В родовищах Західного 15онбассу залягають промислові поклади кам’яного вугілля, буре вугілля виявлено у П’ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ – у Царичанському і Новомосковському районах. В Широківському районі знайдено боксити.  Є в області різноманітні корисні копалини для потреб будівництва. Величезні поклади граніту (Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища), каолінів (Просянівське родовище первинного каоліну), доломітів (Криворізьке родовище), вогнетривких глин (П’ятихатське родовище), базальтів, мармуру, покрівельних сланців, сурику, вапняків, пісків та ін.  Область володіє єдиним в Україні родовищем талько-магнезитів (Правдинське родовище). Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60-70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині та значно зменшити її імпорт з інших країн.  У надрах області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини багатої кольорової 16онба.  Останніми роками на території області виявлено потенційні ресурси золота, молібдену, вольфраму (в межах Сурської, Чортомлинської, Верховцевської структур). За своїм ресурсним потенціалом золота область посідає перше місце в Україні.  Є джерела мінеральних вод. Розвідано 15 родовищ, що дають можливість повністю забезпечити потреби населення в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.