21. Право земельного сервітуту – це право власника або користувача земельної ділянки на:

1. Безспірне користування чужою земельною ділянкою;

2. Безумовне користування чужою земельною ділянкою;

3. Обмежене користування чужою земельною ділянкою;

4. Виключне користування чужою земельною ділянкою;

5. Обмежене користування своєю земельною ділянкою;

6. Строкове користування чужою земельною ділянкою.

22. В яких відповідях правильно вказані види права земельного сервітуту:

1. Право прокладання та експлуатації ліній електропередачі та зв’язку;

2. Право прокладання та експлуатації дороги;

3. Право обгородження власної земельної ділянки;

4. Право встановлення станцій телефонного (мобільного) зв’язку;

5. Право прокладання та експлуатації трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

6. Право прокладання каналізаційних стоків через чужу земельну ділянку.

23. В яких відповідях правильно вказані види права земельного сервітуту:

1. Право облаштування штучної водойми;

2. Право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої штучної водойми;

3. Право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми;

4. Право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці;

5. Право забору води з штучної водойми, розташованої на сусідній земельні ділянці.

24. В яких відповідях правильно вказані види права земельного сервітуту:

1. Право прогону худоби;

2. Право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці;

3. Право поїти чужу худобу із природної водойми, розташованої на своїх земельній ділянці;

4. Право прогону худоби до пасовища;

5. Право прогону худоби до природної водойми;

6. Право прогону худоби до штучної водойми.

25. Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

1. Рішення органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться земельна ділянка, щодо якої встановлено земельний сервітут;

2. Рішення суду про скасування земельного сервітуту;

3. Рішення суду про тимчасову заборону встановлення земельного сервітуту;

4. Поєднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

5. Переходу права власності на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут;

6. Невикористання земельного сервітуту протягом 1 року.

26. Перехід права власності на земельну ділянку:

1. Не припиняє встановленого обмеження (обтяження);

2. Припиняє встановлене обмеження (обтяження);

3. Створює додаткові обмеження прав на землі;

4. Не припиняє дію земельного сервітуту;

5. Припиняє дію земельного сервітуту;

6. Є підставою для припинення обмеження прав на земельну ділянку.

27. Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

1. Смерть власника земельної ділянки;

2. Відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

3. Укладення договору оренди земельної ділянки;

4. Встановлення земельного сервітуту;

5. Добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

6. Нераціональне використання земель.

28. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

1. Конфіскація земельної ділянки;

2. Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

3. Відчуження земельної ділянки;

4. Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

5. Невстановлення земельного сервітуту;

6. Невикористання земельної ділянки більше 3 років.

29. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюються у судовому порядку у разі:

1. Викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

2. Примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

3. Невикористання земельної ділянки понад 3 роки;

4. Систематичного невнесення земельного податку;

5. Відмови встановлення земельного сервітуту.

30. Конфіскація земельної ділянки допускається:

1. За рішенням органу місцевого самоврядування;

2. За рішенням Кабінету Міністрів України;

3. За рішенням суду;

4. У випадках, встановлених Земельним кодексом України;

5. У випадках, встановлених Кримінальним кодексом України;

6. У випадках, встановлених Митним кодексом України.

31. До особливо цінних земель відносяться: