1.3 Міський пейзаж. Історія виникнення

Є безліч різних жанрів у фотографії, але найбільш поширеним серед них є пейзаж. Адже краєвид, - це завжди особливий настрій і унікальний стан природи, чи світить сонце чи дощ ллє «як з відра» - основне завдання фотографа, передати цей стан природи у фотографії.

На практиці в більшості людей із словом пейзаж асоціюється ліс, море, рівнини або навіть гори, однак, незважаючи на це, існує окремий напрямок пейзажу, яке найближче до міських жителів - це міський пейзаж. Що таке міський пейзаж? У першу чергу, це ритм життя сучасного міста, з великою кількістю людей і машин, суєтою, новобудовами та пам'ятниками архітектури.

Якщо дати визначення міському пейзажу (франц. paysage, від pays-місцевість), то в першу чергу це жанр образотворчого мистецтва, в якому основний предмет зображення - види міст, будівель, архітектурний пейзаж. На відміну від природи, у місті набагато більше об'єктів для зйомки: вітрини, мости, хмарочоси, автомобільні розв'язки, залізні дороги, автомобілі, пам'ятники, заводи та багато багато іншого. У цьому сенсі, міський пейзаж складніше з точки зору присутності в кадрі безлічі об'єктів, і в той же час він простіше з точки зору їх різноманітності і можливості вибору. При цьому немає великої різниці, де ви фотографуєте: у столиці, в невеликому місті чи в крихітному провінційному містечку. Міський пейзаж дозволяє фотографу розкрити його творчий потенціал нітрохи не гірше, ніж морський або сільська краєвид, адже об'єкт зйомки завжди поруч з вами, і саме тому можна ввечері вийти на вулицю з фотоапаратом і зайнятися створенням «шедевра».

Ще одна перевага міського пейзажу полягає в тому, що не обов'язково їхати в Москву чи в Нью-Йорк, чудовий міський пейзаж можна зробити і у власному дворі. При певних обставинах і певному завзятості фотографа споруди спальних районів можуть виявитися дуже фотогенічними і навіть стати основою для чудового кадру.

Якщо розглядати історію появи міського пейзажу, як і в багатьох інших фотографічних жанрів, починається вона з живопису. Більшість італійських художників-пейзажистів працювали в жанрі ведути (італ. veduta), що можна перекласти, як міський архітектурний пейзаж.

Перше закріплене зображення яке було зроблено в 1822 році французом Жозефом Нісефор Ньепсом (Nicéphore Niepce), не збереглося до наших днів. Тому першої в історії фотографією вважається знімок «вид з вікна», отриманий Ньепсом в 1826 році.

З моменту появи фотографії, жанр міського пейзажу став відразу ж популярний, адже це далеко з важким фотоапаратом йти не потрібно, вийшов у двір і фотографуй.

Історія фотографії свідчить, що ще в 1843 році фотограф Фокс Тальбот уже займався зйомкою архітектурних споруд. У 1857 вже була утворена асоціація архітектурних фотографів, а через деякий час почався випуск кількох журналів, присвячених тематиці міського пейзажу.

За цей тривалий час величезна кількість фотографів працювали в жанрі міського пейзажу, тому вже існує безліч різних авторських поглядів в даному жанрі фотографії. У першу чергу, це класичні міські пейзажі Стігліца, фото Олександра Родченко, чудові моменти життя міста, зафіксовані Анрі Картьє-Брессон.

Вагомий внеск в розвиток фотографії міського пейзажу зробив Родченко, який перший почав на певному етапі своєї творчості використовувати ракурс під час зьомки. "Говорят: "Надоели снимки Родченко - всё "сверху вниз" да "снизу вверх". А вот из "середины в середину" - так лет сто снимают; нужно не только: чтоб я, но и большинство снимало "сверху вниз" и "снизу вверх". А я буду с "боку на бок" А. Родченко.

Але, безумовно, головне в міському пейзажі для фотографа - це побачити в існуючому місті те, що іншим може бути ще поки не вдавалося, і це легко зробити - адже місто безперервно змінюється.