113

ЗМІСТ

Вступ 5 і розділ

1.1 Вибір теми Створення ілюзії простору в міському пейзажі 8

1.2 Історія розвитку фотомистецтва 10

1.3 Міський пейзаж. Історія виникнення 19

1.4 Основні напрями в міському пейзажі 22

1.5 Принципи побудови кадру при зйомці міста 24

1.6 Погодні умови, режимий час та інші хитрощі 27

II розділ

2.1 Образотворчі засоби фотомистецтва при зйомці міського

Пейзажу 30

2.2 Розташування об'єктів в кадрі 35

2.3 Передача простору 40

2.4 Передача об’єму і форми 44

2.5 Виразність знімка 47

ІІІ РОЗДІЛ

3.1 Створення ілюзії простору в міському пейзажі 49

3.2 Лінійна перспектива - прийом передачі простору на площині 50

3.3 Повітряна перспектива та тональна перспектива 56

3.4 Вибір координат точки зйомка 59

3.5 Види освітлення 65

3.6 Цілісне бачення 69

ІV ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 73

V ЄКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 81

VІ ВИСНОВКИ 95

VII ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 96

VIII ЛІТЕРАТУРА 111

ВСТУП

Сьогодні вже практично ніхто не сумнівається, що фотографія здатна подарувати людству дійсні шедеври, що мають художню значущість не меншу, ніж визнані витвори мистецтва.

А ось чи стане те або інше фотозображення справжнім витвором мистецтва залежить від сукупності багатьох чинників, головними з яких є вибір теми, сюжету, чітка ідея автора, композиційне вирішення знімка.

Розвиток науки і техніки, допитливість людської думки, а ще більш потреба людства в простому, доступному, гарантуючому необхідну точність способі здобуття зображень дали підстави і можливості, базу, на якій і виникла фотографія.

Цей новий технічний спосіб здобуття зображення був відкритий в 1839 р. і отримав назву "фотографія", що в буквальному переведенні означає "світлопис". Назва повністю відповідала суті процесу: промені світла проникали в спеціальну камеру крізь лінзу, об'єктив, падали на світлочутливий шар, в якому під їх дією відбувалися зміни, що приводять до утворення зображення. Зображення, дійсно, як би "писалося світлом".

Це було ново, несподівано, обіцяло в майбутньому надзвичайні можливості. Спосіб дозволяв отримувати документально точні зображення об'єктів зйомки, що повторювали їх у всіх деталях і подробицях. Саме за ці властивості фотографію спочатку і цінували понад усе. У пресі публікувалися захоплені відгуки сучасників, яких приводили в захоплення зображення пейзажів, де найчастіше були виразно видні кожен аркушик на дереві, кожна складка його кори, кожен камінчик на дорозі. Правда, пізніше ця здатність фотографії вже не викликала таких захватів, і на певному етапі розвитку, коли "світлопис" став використовуватися як засіб створення витворів мистецтва, було потрібно немало зусиль художників, щоб здолати цю безпристрастність фотографії і байдуже повторення на знімку всього, що "бачив" і відкидав на світлочутливий шар об'єктив.

Йшов час. Практика світлопису, що бурхливо розвивається, вирішувала багато проблем в діяльності людини, фотографія ставала його надійним помічником в самих різних областях. В короткий час в тих, або інших формах вона проникла в сферу науки, журналістики, мистецтва. Ставши явищем воістину всеосяжним, вона втратила свою минулу однозначність, почала використовуватися так різносторонньо, що говорити про неї взагалі, як про фотографію в цілому, під єдиним визначенням, стало важко.

Фотографія на початку ХХ століття зуміла зайняти помітне місце в культурі суспільства і як різновид образного пізнання світу, і як засіб зорової інформації. Фотографія ставала зоровим літописом історії, постачальником візуальної інформації.

До свого 150-річного ювілею (1989) світова фотографія прошла велику і складну дорогу безперервного розвитку і вдосконалення. При цьому в органічному зв'язку розвивалися всі сторони (галузі) фотографії - фотоматеріали і физико-хімічні процеси, знімальна фототехніка, жанри і творчі прийоми.

Про сучасну фотографію, ми перш за все говоримо як про одну з форм суспільної свідомості і як про особливу форму віддзеркалення навколишнього нас світу, маючи на увазі, що це дві зв'язані між собою сторони процесу естетичного освоєння дійсності. Фотографія зайняла міцне місце в духовній культурі сучасної людини. Ми розглядаємо її як явище культури і засіб виховання художнього, естетичного смаку, використовуємо її величезні інформаційні можливості як неодмінного свідка всього важливого і значного, що здійснюється в світі. Завдяки цьому вона стала потужним засобом масової інформації, займає важливе місце в журналістиці, у пресі. Фотографія знайшла вживання в науці і техніці, у сфері прикладних форм, використовується в рекламі, дизайні, багатьох інших галузях; а у вигляді так званої "побутової фотографії" вона проникла в повсякденне життя кожної сім'ї, дійшла буквально до кожної людини, супроводжує її від дитячих років до глибокої старості, фіксуючи, зберігаючи, залишаючи поряд з нею "на пам'ять" всі значні події, складаючись кінець кінцем в своєрідний щоденник, фотолітопис людського життя.

І РОЗДІЛ